Судове рішення #8587675

Справа № 2-а-118\10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            22 січня 2010 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

                головуючого судді:                      Петешенкової М.Ю.

                при секретарі:                          Колодяжний Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Солонянського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

у с т а н о в и в:

18 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора Солонянського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 16 листопада 2009 року о 20-45 год. на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 450,00 грн. Стягнення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та пов’язано з невиконанням вимог дорожнього знаку 8.7.3. г «проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора». Вважав постанову інспектора Солонянського взводу ДПС ДАІ м. Дніпропетровська про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною та необґрунтованою.

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову № АЕ № 117929 від 16 листопада 2009 року про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3, представник позивача ОСОБА_4 підтримали заявлений позов та просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. (а.с. 8).

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 листопада 2009 року о 20-45 год. відповідачем                      ОСОБА_5 було винесено постанову серії АЕ № 117929, відповідно до якої позивач                       16 листопада 2009 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, не виконав вимоги дорожнього знаку 8.7.3.г, в результаті чого вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 4).  

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено порушення водіями транспортних засобів правил проїзду на заборонений сигнал світлофора.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу серії АЕ  № 046028 від 16 листопада 2009 року, позивач ОСОБА_1 вину свою не визнав, вважав, що проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофору. (а.с. 5).

Однак, доказів в підтвердження проїзду на зелений сигнал світлофору позивач не надав, таким чином суд вважає доводи позивача безпідставними, необґрунтованими та надуманними.  

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

            Суд не приймає до уваги посилання позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_6 щодо надуманої та необґрунтованої суми штрафу, накладеної на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена з грубим порушенням діючого законодавства, оскільки вони спростовується матеріалами справи та його непереконливими поясненнями в судовому засіданні, щодо проїзду на зелений сигнал світлофору, оскільки він дійсно порушив Правила дорожнього руху, а саме вимоги дорожнього знаку «проїзд на забороняючий сигнал світлофора».  

Твердження позивача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення пізніше ніж постанови про адміністративне правопорушення, суд не бере до уваги та відноситься до них критично.  

Положеннями ст. 258  КУпАП, передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог                  ст. 256 КУпАП. Цей протокол є додатком  до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова та протокол складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для визнання постанови незаконною.  

Також, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними, оскільки, як встановлено судом, постанова про адміністративне правопорушення, складена згідно вимог чинного законодавства та є дійсною. Враховуючи вищевикладене дії відповідача правомірні, отже позовна вимога  задоволенню не підлягає.

   На підставі ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

За змістом ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом змагальності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

            Судом роз”яснювались позивачу, представнику позивача положення ст.ст. 11, 69, 70, 71 КАСУ та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає адміністративні  справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод і інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім обставин, яких не потрібно доказувати. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.  

При зазначених обставинах даної адміністративної справи, на підставі наданих доказів, на які позивач та його представник посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовні вимоги  не підлягають задоволенню. .

На підставі викладеного, і керуючись ст. ст. 122, 251, 258, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 11, 69-71, 99, 100, 104, 158-160, 162-163 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора Солонянського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд міста Дніпропетровська. Для цього протягом десяти днів з дня проголошення постанови подається заява про її апеляційне оскарження. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подається апеляційна скарга. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                             М.Ю. Петешенкова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація