ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2020 року

Київ

справа № 826/6746/18

адміністративне провадження № К/9901/7600/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/6746/18

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2018 року, ухвалене суддею Головань О.В.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відповідач-3) щодо складання висновків про наявність порушень з боку арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 1-23-32/135-08-4825 про банкрутство Державного підприємства «Одеський автомобільний ремонтний завод», викладені в довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 24 січня 2018 року №02 та в акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 02 лютого 2018 року № 03;

1.2. визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), оформлене протоколом № 69/03/18, засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27 березня 2018 року, в частині щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1) № 1098/5 від 10 квітня 2018 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ;

1.4. зобов`язати Міністерство юстиції України поновити свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27 березня 2013 року, виданого на виконання наказу Міністерства юстиції України №280/5 від 14 лютого 2013 року та виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 та запис про недійсність свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27 березня 2013 року, виданого на виконання наказу Міністерства юстиції України № 280/5 від 14 лютого 2013 року.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновок про порушення ним вимог пункту 12 статті 96, абз. 15 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII в частині проведення аукціону з продажу майна банкрута - Державного підприємства «Одеський автомобільний ремонтний завод» (надалі за текстом - ДП «ОАРЗ») без його погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном, є необґрунтованим і не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1098/5 від 10 квітня 2018 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1

3.2. Зобов`язано Міністерство юстиції України поновити свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27 березня 2013 року, видане на виконання наказу Міністерства юстиції України №280/5 від 14 лютого 2013 року, та виключено з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 та запис про недійсність свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

3.2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у даній правовій ситуації відповідач-1 дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 не накладав, а наказом № 1098/5 від 10 квітня 2018 року анулював Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27 березня 2013 року.

4.1. Судами попередніх інстанцій вказано, що Міністерством юстиції України при винесені наказу від 10 квітня 2018 року було порушено двохмісячний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, встановлений статтями 107, 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновку суду першої інстанції, а саме початку перебігу строку накладення адміністративного стягнення з моменту складення довідки № 02 від 24 січня 2018 року. Складення довідки є лише другим етапом контролю і викладені в ній висновки можуть бути спростовані наданими арбітражним керуючим запереченнями. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих звершується складенням акта перевірки, а отже саме з цього часу порушення вважається виявленим.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

5. 18 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України про скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

6. У касаційній скарзі скаржник, зокрема, посилаючись на положення статей 108, 109, 112, 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII, а також пунктів 6.6.3, 6.13 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядником майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 вказує на те, що днем прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення є день оформлення протоколу Дисциплінарною комісією, а тому не було порушено строк накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

6.1. Також скаржник зазначає, що позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача під час виконання ним повноважень ліквідатора ДП «ОАРЗ» проведена Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області з підстав, передбачених чинним законодавством. За результатами розгляду подання Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (пропозиція від 05.02.2018 № 10-12/1202) у Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та у Міністерства юстиції України не було підстав не погоджуватися з висновком про порушення арбітражним керуючим вимог пункту 12 статті 96, абзацу 15 частини другої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято оскаржувані рішення. Також скаржник зазначає, що Міністерство юстиції України своїм наказом фактично виконує рішення Дисциплінарної комісії, яка наділена правом накладати дисциплінарні стягнення за невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого.

7. 18 березня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Желтобрюх І.Л., суддів Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

8. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 796/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 квітня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 КАС України.

Позиція інших учасників справи

11. 11 квітня 2019 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, де представник позивача посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить їх відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що відповідач дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 не накладав, а наказом № 1098/5 від 10 квітня 2018 року анулював Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27 березня 2013 року. Крім того, порушення були зафіксовані в акті перевірки № 03 від 02 лютого 2018 року, а спірний наказ видано 10 квітня 2018 року, тобто після закінчення 2-місячного строку.

Установлені судами фактичні обставини справи

12. 27 березня 2013 року ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245.

13. Постановою господарського суду Одеської області від 25 листопада 2013 року у справі №1-23-32/135-08-4825 визнано банкрутом Державне підприємство «Одеський автомобільний ремонтний завод» та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Фоменко М .С .

14. Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 вересня 2015 року у справі №1-23-32/135-08-4825 припинено повноваження ліквідатора Фоменко М.С. та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Колєжука А .С .

15. Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 березня 2016 року у справі №1-23-32/135-08-4825 припинено повноваження ліквідатора Колєжука А.С. та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Родченко К.О.

16. Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 травня 2017 року у справі №1-23-32/135-08-4825 припинено повноваження ліквідатора Родченко К.О. та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

17. Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 вересня 2017 року у справі №1-23-32/135-08-4825 продовжено строк ліквідаційної процедури ДП «ОАРЗ» та повноважень ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1 до 05 березня 2018 року

18. У період з 22 січня 2018 року по 24 січня 2018 року, на підставі листа Міністерства оборони України від 22 грудня 2017 року №220/9065 та доручення Міністерства юстиції України від 29 грудня 2017 року №1727/25125-0-26-17/9.3, Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ДП «ОАРЗ» у справі №1-23-32/135-08-4825 про що складено довідку від 24 січня 2018 року №02.

19. За даними цієї довідки на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення 17 січня 2018 року аукціону з продажу майна ДП «ОАРЗ» у вигляді цілісного майнового комплексу, організатором аукціону зазначено ліквідатора ОСОБА_1

20. 17 січня 2018 року проведено аукціон з продажу майна боржника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого між ліквідатором арбітражним керуючим ОСОБА_1 та ТОВ «Сіті Ін тайм» укладено договір купівлі-продажу майна ДП «ОАРЗ» від 29 січня 2018 року.

21. На підставі договору від 29 січня 2018 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ «Сіті Інтайм».

22. Разом з тим, у порушення вимог частини 2 статті 41, частини 12 статті 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII зміна ліквідаційної маси та продаж майна банкрута відбулися без погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном - Міністерством оборони України.

23. 02 лютого 2018 року посадовцями Головного територіального управління юстиції в Одеській складено акт позапланової невиїзної перевірки № 03 від 02 лютого 2018 року.

24. Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги частини 2 статті 41, частини 12 статті 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII внаслідок не погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном переліку ліквідаційної маси ДП «ОАРЗ» та проведення аукціону з продажу майна без такого погодження.

25. 05 лютого 2018 року Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області до Міністерства юстиції України направлено пропозицію, якою запропоновано внести до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 за грубе порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

26. 23 лютого 2018 року Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України складено висновок щодо відповідності висновків акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам законодавства з питань банкрутства.

27. У цей же день Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України внесено подання № 1077 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

28. Рішенням від 27 березня 2018 року, оформленим протоколом № 69/03/18, Дисциплінарна комісія вирішила:

28.1. застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

28.2. внести до Міністерства юстиції України подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

28.3. рекомендувати Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання про застосування дисциплінарного стягнення підготувати проект наказу про анулювання Свідоцтва № 245 від 27 березня 2013 року та внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

29. Назване рішення стало підставою для внесення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) до Міністерства юстиції України подання про застосування дисциплінарного стягнення № 808 від 27 березня 2018 року.

30. Наказом Міністерства юстиції України № 1098/5 від 10 квітня 2018 року анульовано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27 березня 2013 року, видане ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Джерела права й акти їх застосування

31. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов`язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов`язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 2343-ХІІ).

32. У розумінні статті 1 вказаного Закону арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

33. У частині 3 статті 98 Закону №2343-XII визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

34. За змістом частини 1 статті 106 Закону №2343-XII контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється у формі планових перевірок за певний період часу не частіше одного разу на два роки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

35. Згідно частини 2 статті 106 Закону № 2343-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

36. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом (частина 2 статті 107 Закону № 2343-XII).

37. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина 3 статті 107 Закону № 2343-XII).

38. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, із змінами та доповненнями станом на момент виникнення спірних правовідносин, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань банкрутства.

39. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина 4 статті 107 Закону № 2343-XII).

40. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина 5 статті 107 Закону № 2343-XII).

41. Відповідно до частини 1 статті 108 вказаного Закону дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.

42. Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина 4 статті 108 цього ж Закону).

43. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (частина 6 статті 108 Закону № 2343-XII).

44. Нормами частини першої статті 109 означеного Закону визначено, що дисциплінарними стягненнями, які накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

45. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення (частина 2 статті 109 Закону № 2343-XII)

46. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина 3 статті 109 Закону № 2343-XII).

47. Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина 4 статті 109 Закону № 2343-XII).

48. За змістом частини 5 статті 113 Закону № 2343-XII рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

49. На виконання статті 106 Закону № 2343-XII розроблено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за № 1113/23645 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 1284/5).

50. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6 Порядку № 1284/5).

51. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (пункт 7.5 Порядку № 1284/5).

52. Пунктом 26 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2013 за № 112/22644 (надалі - Положення № 81/5), передбачено, що протоколи засідання Комісії у триденний строк, крім випадку, передбаченого пунктом 27 цього Положення, направляються до структурного підрозділу для забезпечення виконання її рішень.

53. Пунктом 27 цього ж Положення передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

54. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 112 Закону № 2343-XII підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

55. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється (частина 2 статті 112 Закону № 2343-XII).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

56. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

57. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

58. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

59. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

60. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

61. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС (в редакції до 08 лютого 2020 року) України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

63. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 10 квітня 2018 року № 1098/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 27.03.2013 № 245, видане ОСОБА_1 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 27.03.2018 № 808 та з урахуванням протоколу засідання цієї комісії від 27.03.2018 № 69/03/18.

64. В той же час за приписами частини другої статті 112 Закону № 2343-XII анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності здійснюється у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

65. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що повноваження приймати рішення про застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих за наявності підстав належить Дисциплінарній комісії, однак органом уповноваженим накладати дисциплінарні стягнення на арбітражних керуючих є виключно державний орган з питань банкрутства, яким визначено Міністерство юстиції України.

66. За такого правового регулювання рішення Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень реалізуються шляхом винесення наказів про накладення дисциплінарних стягнень за відповідними поданнями Комісії єдиним уповноваженим на це державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України.

67. Верховний Суд зазначає, що Дисциплінарна комісія виявляє наявність в діях арбітражного керуючого дисциплінарного проступку та приймає рішення про можливість та доцільність застосування певного виду дисциплінарного стягнення.

68. Тоді як в силу приписів статті 107 Закону № 2343-XII самі дисциплінарні стягнення накладаються Державним органом з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії.

69. При цьому, з огляду на положення частини 4 статті 107 Закону № 2343-XII таке рішення має бути прийнято протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

70. У даній справі судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерством юстиції України дисциплінарне стягнення на у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на ОСОБА_1 не накладалося, відповідний наказ міністерством не виносився. Натомість на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 27.03.2018 № 808 та з урахуванням протоколу засідання цієї комісії від 27.03.2018 № 69/03/18 Міністерством юстиції України наказом № 1098/5 від 10 квітня 2018 року анульовано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27 березня 2013 року.

71. Варто зауважити, що анулювання свідоцтва не є видом дисциплінарного стягнення, яке може бути накладено на арбітражного керуючого згідно статті 109 Закону № 2343-XII. Свідоцтво може бути анульовано лише у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, внаслідок накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

72. З аналізу вищенаведеного Верховний Суд приходить до висновку, що анулювання свідоцтва без накладення стягнення, яке може бути підставою для такого анулювання, суперечить приписам частини другої статті 112 Закону № 2343-XII, та свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

73. Вказані порушення є достатніми для висновку, що прийняття оскаржуваного наказу відбулося з порушенням вказаних вимог Закону №2343-XII, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

74. Також колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що на момент винесення відповідачем оскаржуваного наказу про анулювання позивачу свідоцтва законодавчо встановлені терміни для притягнення останнього до відповідальності закінчилися.

75. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

76. Доводи та аргументи Міністерства юстиції України зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

77. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

78. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

79. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

80. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

81. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

82. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

83. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі № 826/6746/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду