Постанова

Іменем України

07 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 712/6737/19

провадження № 61-1152св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державна акціонерна компанія «Хліб України»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

за касаційною скаргою Державної акціонерної компанії «Хліб України» на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

20 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2017 року його позовні вимоги до ДАК «Хліб України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування витрат, пов`язаних з відрядженням та моральної шкоди задоволені частково, стягнуто з відповідача на його користь 120 699,12 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 10 000 грн витрат пов`язаних з відрядженням, 2 000 грн моральної шкоди, всього 132 699,12 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили. Проте, відповідач здійснив повний розрахунок з позивачем лише 23 квітня 2019 року. У зв`язку з чим затримка в остаточному розрахунку при звільненні з позивачем склала 262 дні, а визначена сума коштів, яка підлягає до стягнення - 170 017,04 грн.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Соснівський районний суд м. Черкаси ухвалою від 15 листопада 2019 року провадження у справі закрив та роз`яснив, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарських судів.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що 24 січня 2019 року в офіційному друкованому виданні «Голос України» № 15 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ДАК «Хліб України», в якому вказано, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до Господарського суду м. Києва письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Спір щодо вимог ОСОБА_1 підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Черкаський апеляційний суд постановою від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2019 року скасував, справу направив для продовження розгляду до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 пред`явив позов до ДАК «Хліб України», стосовно якого порушено справу про банкрутство до 19 січня 2013 року, тому суд першої інстанції зробив передчасний висновок про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір щодо майнових вимог ОСОБА_1 підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ДАК «Хліб України» просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Юрисдикційність справ у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, визначено Великою Палатою Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-370цс18, Великою Палатою зроблено висновок, що якщо справи про банкрутство боржника порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року, це не впливає на визначення юрисдикції цих спорів і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Однак, постанову Великої Палати Верховного Суду було винесено до набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Оскільки відносно ДАК «Хліб України» порушено справу про банкрутство, на момент винесення оскаржуваного рішення справа про банкрутство перебувала на стадії розпорядженням майном, відповідно до вимог частини другої статті 7 КУзПБ та пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, майновий спір у даній справі підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах справи про банкрутство.

26 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що з касаційною скаргою відповідача та його доводами погодитися не можна.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, провадження у справі про банкрутство ДАК «Хліб України» (справа № 46/528-6) порушено 25 листопада 2010 року.

Згідно з пунктом 7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» статтю 12 ГПК України у редакції до 15 грудня 2017 року доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство (на даний час - пункт 8 частини першої статті 20 ГПК України).

Таким чином, норма щодо підвідомчості господарським судам справ у спорах з майновими вимогами набула чинності лише 19 січня 2013 року після внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. При цьому, згідно Кодексу України з питань банкрутства, який набрав чинності з 21 жовтня 2019 року та на який посилається відповідач, будь-яких змін до ЦПК України чи ГПК України в частині визначення юрисдикції загальних чи господарських судів, передбачених вказаними кодексами, а також зміни темпоральної дії застосування останніх не передбачено.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника, в тому числі і за позовом про стягнення середнього заробітку' за час затримки розрахунку при звільненні, суди повинні враховувати положення пункту 1-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Крім того, в аналогічному спорі у справі, учасником якої є ДАК «Хліб України», 30 січня 2020 року (після набрання чинності Кодексу України з питань банкрутства) Касаційним господарським судом Верховного Суду у справі № 01/4813, задоволено касаційну скаргу ДАК «Хліб України», оскільки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій порушено правила юрисдикції господарських судів, у зв`язку з тим, що справа про банкрутство боржника (дочірнього підприємства) порушена господарським судом до 19 січня 2013 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року у складі судді Кривцової Г. В. відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Соснівського районного суду м. Черкас.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кривцової Г. В. , на підставі повідомлень секретаря першої судової палати Луспеника Д. Д. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинського В. А. від 31 січня 2020 року № 261/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи за касаційними провадженнями, зокрема, № 61-1152ск20.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Зайцева А. Ю. та суддів: Коротенка Є. В., Курило В. П.

13 лютого 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25 листопада 2010 року у справі № 46/528-б за заявою фірми «Ф.Й. Ельснеренд К» до ДАК «Хліб України» порушено справу про банкрутство.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2017 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ДАК «Хліб України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування витрат, пов`язаних з відрядженням та моральної шкоди задоволені частково, відповідач виконав 23 квітня 2019 року.

З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 20 травня 2019 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

У зв`язку з набранням чинності 19 січня 2013 року (за винятком окремих положень) Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.

Згідно з пунктом 7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» статтю 12 ГПК України у редакції до 15 грудня 2017 року доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким кодекси викладено в нових редакціях.

За пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України у редакції закону від 03 жовтня 2017 року господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника, в тому числі і за позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, суди повинні враховувати положення пункту 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-XII, вимоги статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Справи про банкрутство боржника, порушені господарським судом до 19 січня 2013 року, не впливають на визначення юрисдикції цих спорів, у тому числі і про стягнення заробітної плати, які слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 456/20/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 541/459/17, від 30 січня 2019 року у справі № 266/2868/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 456/20/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 740/5146/17-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 476цс19.

Аналогічного висновку дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 01/4813 за позовом ОСОБА_3 до ДП ДАК «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство», ДАК «Хліб України» про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки ОСОБА_1 пред`явив позов до ДАК «Хліб України», стосовно якого порушено справу про банкрутство до 19 січня 2013 року суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправильність висновку суду першої інстанції про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір щодо майнових вимог ОСОБА_1 підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного аргументи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права висновки суду не спростовують, тому не можуть бути підставою для їх скасування.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії «Хліб України» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило