УХВАЛА

07 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 752/10162/17

провадження № 61-15053св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Приходька К. П.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, який обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат - ОСОБА_4 і після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частки житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою 19 лютого 1999 року.

За заявою доньки померлого ОСОБА_5 . Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 164/2011, але 17 березня 2017 року ОСОБА_5 , не отримавши правовстановлюючих документів на спадщину, подала заяву у якій зазначала, що вона не є рідною донькою померлого, про що надала підтверджуючі документи.

Позивач також звернувся до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте постановою державного нотаріуса від 23 березня 2017 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю оригіналу документа, що посвідчує право власності спадкодавця на таке майно та відсутність його реєстрації в органах БТІ.

Тому позивач просив визнати в порядку спадкування право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, який знаходиться на АДРЕСА_1 (загальною площею 101,3 кв. м, та господарські споруди, а саме: навіс літ. «К», сарай літ. «Л», вбиральня - навіс літ. «М», навіс літ. «Н», літня кухня літ. «Е», прибудова «а1», прибудова «а2», літня кухня літ. «о», сарай літ. «п-І», сарай літ. «п-ІІ», гараж літ. «ж-І», гараж літ. «ж-ІІ»).

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_3 помер.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року до участі у справі залучена ОСОБА_1 , оскільки дані правовідносини допускають правонаступництво.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 640,00 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року скасовано і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 960,00 грн понесених судових витрат.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Голосіївського районного суду м. Києва.

27 серпня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкуванняпризначити до судового розгляду.

Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська