Ухвала

03 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 520/1725/17

провадження №61-5358ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 64 170,00 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року клопотання ОСОБА_2 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено повторну судово-будівельну експертизу у даній справі.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що відповідач, оскаржуючи рішення суду, яким з останнього стягнуто матеріальну та моральну шкоду, ставить під сумнів висновок експерта ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С . С .», який покладений в основу рішення суду першої інстанції. Крім того, при розгляді клопотання про призначення експертизи судом першої інстанції не було надано обґрунтувань відмови в його задоволенні.

У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині зупинення провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що в апеляційного суду були відсутні підстави для призначення судово-будівельної експертизи, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було поставлено відповідних питань та надано заперечень щодо призначення первинної судово-будівельної експертизи, відповідачем не заявлялось клопотань про призначення повторної експертизи після отримання Київським районним судом м. Одеси висновку вказаної експертизи, відповідач не скористався правом оскаржити ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні його клопотання про призначення експертизи.

Враховуючи вимоги касаційної скарги, ухвала Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року переглядається лише в частині зупинення провадження.

Із оскаржуваного судового рішення в частині зупинення провадження, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У силу приписів частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи, провадження у відповідності до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України зупиняється на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з`ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи те, що оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції призначено повторну судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 252 ЦПК України), зупинити провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

При цьому доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судово-будівельної експертизи, що знаходиться за межами повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, оскаржуване судове рішення в частині зупинення провадження є законними та обґрунтованими, постановленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

О. В. Білоконь