Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2020 року

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

Справа № 629/286/20

Номер провадження 2/629/430/20

позивач - ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_2

відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу про визнання права власності за набувальною давністю

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю, посилаючись на те, що 18.12.2006 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області було прийнято рішення про надання службового житлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 особи, що підтверджується Протоколом № 3 засідання Центральної житло-побутової комісії УМВС України в Харківській області від 18.12.2006 року. Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області від 27.02.2007 року № 102 було затверджено Протокол № 3 засідання Центральної житло-побутової комісії УМВС України в Харківській області від 18.12.2006 року. 26.03.2007 року Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 було видано Ордер на службове житлове приміщення № 0-146 зі складом сім`ї 3 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 26.11.2019 року за клопотанням Головного управління МВС України в Харківській області Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області рішенням № 1134 виключено зі складу службового житла квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та її закріплено за позивачем ОСОБА_2 . Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2020 року право власності на квартира за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано, відомості про власників відсутні. Згідно довідки, виданої КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради від 10.12.2019 року № 246 інформація стосовно власника чи балансоутримувача квартири, за вищевказаною адресою в архівних реєстраційних матеріалах підприємства відсутня. Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області від 24.12.2019 року, спірна квартира не перебуває у комунальній власності Лозівської міської об`єднаної територіальної громади, у зв`язку з чим виконком не має повноважень щодо вирішення питання про передачу квартири у приватну власність, так як дане питання повинно бути вирішено власником. Згідно листа Головного управління МВС України в Харківській області від 17.01.2020 року ГУМВС України в Харківській області не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та зазначена квартира на балансі управління не перебуває, а також ГУМВС України не володіє інформацією стосовно власника квартири. Позивачі, починаючи з 2007 року по теперішній час постійно мешкають у спірній квартирі, сплачують комунальні послуги, проводять ремонт житла. Позивач ОСОБА_1 був зареєстрований у вказаній квартирі з 29.05.2007 року по 13.10.2016 року, але фактично продовжує проживати у спірній квартирі. Позивач ОСОБА_2 проживає в даній квартирі починаючи з 2007 року. В силу свого малолітнього віку в даній квартирі проживав зі своїм батьком ОСОБА_1 , а починаючи з 02.08.2013 року відбулася реєстрація його місця проживання у даній квартирі. На підставі вищевикладеного, просять визнати за ними право власності за набувальною давністю на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

У справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позову з доданими документами отримав, у встановлений судом строк надав суду відзив на позов, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, вказав, що на виконання вимог Закону України «Про Національну поліцію» постановами КМУ від 02.09.2015 № 641 та від 16.09.2015 № 730 утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, створено її територіальні органи та ліквідовано територіальні органи Міністерства внутрішніх справ як юридичні особи публічного права, в тому числі ГУМВС України в Харківській області. З 06.11.2015. ГУМВС України в Харківській області перебуває у стані припинення. Наразі у ГУМВС України в Харківській області діє Ліквідаційна комісія, яка здійснює заходи з ліквідації установи. 11.11.2019 року за вих. № 1503/119/05/31-2019 головою Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області Крикуном В. на адресу Лозівського міського голови направлено клопотання про виключення зі складу службової жилої площі квартири АДРЕСА_1 , в якій мешкає позивач. 17.01.2020 року за вих. № 77/119/05/31-2020 головою Ліквідаційної комісії надано відповідь на запит про надання інформації, у якій повідомлено, що вказана квартира на балансі ГУМВС України в Харківській області не перебуває.

В наданій відповіді на відзив позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявления кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. На підставі вищевикладеного, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області може бути відповідачем по справі та користуватися всіма наданими йому процесуальними правами та обов`язками. 18 грудня 2006 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області було прийнято рішення про надання службового житлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 особи (жінка та син). Дане рішення було оформлено Протоколом №3 засідання Центральної житло - побутової комісії УМВС України в Харківській області від 18.12.2006 року. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. З урахуванням вищевикладеного, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, приймаючи рішення про надання та розподіл відповідного житлового приміщення, діяло як особа, яка вважає себе власником, адже на підставі даного рішення Головне управління розпорядилося житловим приміщенням, надавши його позивачу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 особи.

Згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Позивач сам вибирає, який позов пред`явити до суду. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму права.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явили позов, визначивши відповідачем - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 29.01.2020 року позивачам було запропоновано у строк, передбачений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, а саме протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, подати до суду, у разі наявності, докази в обґрунтування позовних вимог, які не були додані до позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Позивачі вправі крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 ЦПК України, відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Наданим правом позивачі не скористалися, будь-яких доказів в обґрунтування позовних вимог, які не були додані до позовної заяви, клопотань про забезпечення доказів, письмових заяв про зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розмір позовних вимог до суду не надходило.

Суд розглядає справу в межах заявлених позивачами вимог і на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника Лозівського МРВ УМВСУ в Харківській області станом на 18.12.2006 року./а.с. 21 /

У відповідності до ст. 4 ЖК України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд, який включає, зокрема, жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі(державний житловий фонд).

Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад народних депутатів(житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств(відомчий житловий фонд)/ст. 5 ЖК України/.

Так, центральною житлово-побутовою комісією УМВС України в Харківській області від 18.12.2006 року № 3 заступнику начальника Лозівського МРВ УМВСУ в Харківській області ОСОБА_1 з сім`єю з трьох осіб було надано службову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.21/.

Порядок надання службових жилих приміщень і користування ними визначається главою 3 Житлового кодексу України/далі - ЖК/ та Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37/далі -Положення № 37/, а також щодо військовослужбовців - Інструкцією № 577.

Згідно Положення № 37, ст.ст. 118, 122, 124 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Службове жиле приміщення надається робітникам, службовцям і колгоспникам на час виконання ними обов`язків, які потребують проживання в такому приміщенні.

Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

Оперативний облік належних їм службових жилих приміщень провадять також відповідні підприємства, установи, організації.

Службові житлові приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженому виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація. В рішенні вказується, яку посаду займає або яку роботу виконує особа, якій надається службове житлове приміщення, склад її сім*ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат та адреса.

26.03.2007 року ОСОБА_1 на склад сім`ї з трьох осіб: наймач - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_2 , на підставі ордеру № 0-146 на службове житлове приміщення отримав трьох кімнатну ізольовану квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою видачі ордеру вказано рішення виконкому № 102 від 27.02.2007 року. /а.с.22/.

На підставі ордеру на наймача ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок./а.с.24/

Згідно інформації КП «ЖУК» від 22.01.2020 року щодо зареєстрованих осіб у квартирі , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 був зареєстрований у квартирі у період з 29.05.2007 року по 13.10.2016 року./а.с.19/.

11.11.2019 року Головне управління МВС України в Харківській області подало клопотання Лозівському міському голові про виключення зі складу службової жилої площі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та просило визнати ОСОБА_2 її наймачем.

26.11.2019 року рішенням Лозівської міської ради №1134 трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , було виключено зі списку службового житла Лозівського міського відділу ГУМВС України в Харківській області та закріплено за наймачем ОСОБА_2 .

Згідно інформації КП «ЖУК» від 22.01.2020 року щодо зареєстрованих осіб у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , наймачем став ОСОБА_2 , в квартирі є зареєстрованою одна особа /а.с.19/.

Суду надано довідку КП «ЖУК» від 22.01.2020 року про те, що у відповідності до даних, зазначених в адресній книзі або домовій книзі за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих осіб входить ОСОБА_2 /а.с.20/.

Суд ще раз наголошує на тому, що закон покладає обовязок проводити відповідним підприємствам, установам, організаціям оперативний облік належних їм службових жилих приміщень.

ГУМВС України в Харківській області не надало суду відомостей щодо обліку належного йому житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 після прийняття рішення Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області № 1134 від 26.11.2019 року.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Отже, суду при вирішенні спору належить встановити саме факт добросовісності заявника на момент отримання ним майна, а саме, що у позивача, як володільця майна не могло бути сумнівів у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Квартиру, на яку позивачі просять визнати право власності за набувальною давністю, позивачі отримали за службовим ордером для проживання своєї родини, і займають квартиру до цього часу на підставі найму і сплачують відповідні комунальні послуги.

Позивачі користуються спірним приміщенням в силу певного титулу - 26.03.2007 року ОСОБА_1 згідно спеціального ордеру № 0-146 став наймачем спірної квартири, в подальшому 26.11.2019 року рішенням Лозівської міської ради №1134 спірну квартиру закріплено за наймачем ОСОБА_2 , тобто позивачам весь цей час був відомий характер користування цим майном. Про факт найму позивачами квартири також свідчать вчинені ними дії: реєстрація місця проживання за даною адресою, відкриття на відповідачів особових рахунків.

Позивачі, стверджуючи, що вони добросовісно заволоділи квартирою, в якій мешкають на підставі найму, неправильно розуміють добросовісність, яка є кваліфікуючою ознакою для визнання за ними права власності за набувальною давністю. Поняття добросовісності набувача полягає в тому, що набувач майна не знав і не міг знати, хто є дійсним власником майна. Починаючи з 2007 року і до 26.11.2019 року позивачам було відомо, що квартира була виділена як службове житло центральною житлово-побутовою комісією УМВС України в Харківській області від 18.12.2006 року № 3 і перебувала на обліку службових жилих приміщень у виконавчому комітеті Лозівської міської ради.

Посилання позивачів на те, що вони відкрито і безперервно володіють квартирою, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , протягом більше 10 років, ніякого правового значення не мають, тому що на підставі найму користування квартирою іншого ніж відкритого та безперервного не передбачає.

Інших доказів згідно вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, позивачами суду надано не було.

За таких обставин, вимоги позивачів є такими, що не підлягають задоволенню

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Лозівський міськрайонний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, код ЄДРПОУ 08592313, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5

Суддя: К.Ш.Харабадзе