РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

про зупинення провадження у справі

06 квітня 2020 року м. Рівне              №460/2583/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. вирішуючи окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1     

доУправління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області     

про визнання дій протиправними,  зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області. Позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області щодо непроведення нарахування та виплати позивачу із 17 липня 2018 р. щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити позивачу за період із 17 липня 2018 р. по 27 березня 2020 р. щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Предметом даного спору є дії (бездіяльність) органу соціального захисту населення щодо нарахування та виплати позивачу за період із 17 липня 2018 р. по 27 березня 2020 р. щомісячної грошової допомоги.

Суд враховує, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18). Предметом розгляду зазначеної справи, зокрема, є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України.

З приводу найбільш загальної картини правозастосування строків звернення до суду, Верховний Суд в ухвалі від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а зазначив, що на даний час вона не є позитивною для осіб, яким пенсія була нарахована при призначені у зменшеному вигляді або вчасно не перерахована (за винятком абсолютного права).

Також вказав, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення та застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції), це унеможливлює реалізацію передбаченого частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав би судовому захисту протягом 3 років, а такий обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

Таким чином, підняті у справі №510/1286/16-а питання вказують на наявність виключної правової проблеми, оскільки ця не може бути вирішена відповідним касаційним судом в межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права; існує необхідність відступити від викладеного в рішеннях Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист; існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме, значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмету спору), які перебувають на розгляді в судах; існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема, відсутня усталена судова практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі, необхідність застосування аналогії закону чи права; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.

Основна мета вирішення виключної правової проблеми полягає у забезпеченості єдності практики як однієї з основних форм реалізації принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судових рішень. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом і судом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб та є також запорукою довіри громадян до судової влади.

У зв`язку з цим, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18) адміністративну справу №510/1286/16-а за касаційною скаргою Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №510/1286/16-а (провадження № 11-345апп19) прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. На даний час остаточне рішення по справі не прийняте.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Станом на дату вирішення питання про зупинення провадження у справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо результатів розгляду Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи №510/1286/16-а.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.

Керуючись статтями  236, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження в даній справі зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                 Махаринець Д.Є.