Ухвала

03 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 466/3526/16-ц

провадження № 61-41871св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Виконавчий комітет Львівської міської ради, орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2017 року в складі судді Луців-Шумської Н. Л. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2018 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради (далі - Шевченківська РА ЛМР) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення та зняття з реєстрації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_2 на підставі ордера ВАТ «Маяк» від 12 грудня 2005 року на жилу площу в гуртожитку, зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 , яка складається з однієї кімнати площею 17,0кв.м, спільних коридора та санвузла.

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , який в свою чергу був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 .

При передачі в комунальну власність вказаного будинку ВАТ «Маяк» надав ряд документів, серед яких наказ голови правління ВАТ «Маяк» від 06 квітня 2007 року № 69 «Про затвердження перепланування нежитлових приміщень під житло для проживання сімей гуртожитку ВАТ «Маяк» на АДРЕСА_1 », в якому зазначено, що сім`ї ОСОБА_1 надається приміщення під № 3 з двох кімнат житловою площею 41,0 кв. м, кухні-їдальні - 23,5 кв. м та комунальних вигод, при цьому сім`я ОСОБА_1 здає кімнату № 15 і кімнату № 4 у будинку АДРЕСА_1 . В результаті проведеного перепланування з наданих приміщень було утворено квартиру АДРЕСА_6 .

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 19 жовтня 2012 року № 710 зобов`язано Шевченківську РА ЛМР укласти договір найму на квартиру № 117 з ОСОБА_3 на сім`ю з 3-х осіб: він, дружина ОСОБА_1 , дитина ОСОБА_2 13 березня 2013 року Шевченківська РА ЛМР видала розпорядження № 110 «Про укладення договору найму житлових приміщень квартири АДРЕСА_6 » ОСОБА_3 на сім`ю з 3-х осіб.

ОСОБА_3 у вказану квартиру вселився, знявшись з реєстрації за попереднім місцем проживання, проте ОСОБА_1 із дитиною вселятися у цю квартиру та звільняти квартиру АДРЕСА_1 відмовилася.

Враховуючи наведене, Шевченківська РА ЛМР просила виселити ОСОБА_1 разом із її неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстрації місця проживання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 згоди на звільнення квартири АДРЕСА_1 , яка їй була надано в установленому порядку, при умові надання їй , як члену сім`ї ОСОБА_3 квартири №117 у цьому ж житловому будинку, не надавала, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 згоди на надання їй, як члену сім`ї ОСОБА_3 , квартири № 117 та згоди на звільнення квартири АДРЕСА_1 не надавала, а її заява від 05 березня 2013 року не може розцінюватися, як згода на звільнення квартири АДРЕСА_1 , в яку вона вселилась на законних підставах на підставі ордеру і правомірно разом з сином у ній проживає, в зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_2 підлягає виселенню зі спірної квартири та зняттю з реєстрації, а відтак, за встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про безпідставність позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року Шевченківська РА ЛМР звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суди не взяли до уваги доводи позивача про те, що з 2007 року (часу надання підприємством відповідачу дозволу на переобладнання нежитлових приміщень під квартиру) і до 02 липня 2018 року (винесення апеляційним судом оскаржуваного рішення) відповідач ОСОБА_1 не подала жодної заяви ні до ВАТ «Маяк», ані до Виконавчого комітету ЛМР чи районної адміністрації про відмову від наданих їй нежитлових приміщень. При цьому, 25 грудня 2012 року ОСОБА_1 подала заяву до районної адміністрації з проханням укласти договір житлового найму на квартиру АДРЕСА_1 , проте в укладенні такого договору їй було відмовлено, оскільки на той час їй разом із чоловіком та неповнолітнім сином надано двокімнатну квартиру житловою площею 41,0 кв. м, загальною площею 81 кв. м. Відповідач не оскаржувала відмову адміністрації в укладенні з нею договору найму. Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , і лише 17 червня 2016 року, тобто через два місяці з часу відкриття провадження в справі, шлюб між останніми розірвано, що свідчить про фіктивність такого розірвання шлюбу та про намір відповідачки залишити за своєю сім`єю дві квартири.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 , справу передано до повторного автоматизованого розподілу.

У жовтні 2019 року справу розподіллено судді-доповідачу.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила скаргу відхилити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Позиція та висновки Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Львівської міської ради, орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про виселення та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

А. І. Грушицький

І. М. Фаловська