ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

07 квітня 2020 року м. Київ № 2а-7750/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши в письмовому порядку клопотання представника ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неповідомлення позивача про результати перевірки обставин та фактів викладених у заяві ОСОБА_1 від 10.01.2011;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в частині невинесення постанови про відшкодування шкоди завданої ОСОБА_1 органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду та не надісланні її ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2011 та вчинити дії відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» в редакції, яка діяла на момент подачі заяви.

Ухвалою суду від 29.01.2020 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю, Головне управління МВС України в Київській області зобов`язано подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012 у місячний строк з дати отримання даної ухвали.

Через канцелярію суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, у якій просить суд:

- накласти на Стаховського Івана Федоровича (Голова ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області), відповідального за невиконання постанови суду від 12.01.2012, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- відмовити у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання звіту про виконання рішення суду;

- визнати зловживанням права подачу відповідачем клопотання про продовження строку для подання звіту про виконання рішення суду;

- постановити окрему ухвалу щодо відповідача в порядку та відповідно до вимог ст. 249 КАС України.

Заява вмотивована тим, що відповідачем протиправно не виконується ухвала суду від 29.01.2020 про зобов`язання надати звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012.

Позивач також зазначає про подання відповідачем клопотання про продовження строку для подання звіту про виконання рішення суду, яке не передбачене ст. 382 КАС України, не містить жодних відомостей про дії, що вжиті для виконання рішення суду, а сам факт подання такого клопотання слід розцінювати як зловживання процесуальними правами, з огляду на що, наявні підстави для постановлення окремої ухвали та застосування штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 382 КАС України.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На виконання ухвали суду від 29.01.2020 про встановлення судового контролю представником відповідача подано клопотання про продовження строку на подання звіту про виконання судового рішення від 12.01.2012, яке вмотивоване наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме, розрахунок належної до відшкодування суми через знищення частини майна позивача.

У подальшому представником відповідача подано заяву про роз`яснення судового рішення від 12.01.2012, яка вмотивована неоднозначністю у розумінні та подана з метою уникнення неправильного виконання.

Вирішуючи питання стосовно визнання протиправними дії, бездіяльності та постановлення окремої ухвали, суд керується нижченаведеним.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Постановою № 211 від 11.03.2020 Кабінет Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установив з 12.03.2020 по 03.04.2020 (продовжено до 24.04.2020 відповідно до постанови КМУ від 25.03.2020 № 239) карантин на усій території України.

Керуючись згаданою постановою, Законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», з метою забезпечення безпеки працівників і відвідувачів, наказом Окружного адміністративного суду міста Києва № 34/з від 17.03.2020 рекомендовано суддям Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження.

За приписами ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Звертаючи увагу на тривалу неможливість розгляду заявленого клопотання у судовому засіданні, зважаючи на важливість дотримання розумного строку на розгляд заявлених учасниками справи питань, суд дійшов до висновку про необхідність розгляду клопотання в письмовому порядку.

На виконання ухвали суду від 29.01.2020 про встановлення судового контролю представником відповідача подано клопотання про продовження строку на подання звіту про виконання судового рішення від 12.01.2012, яке вмотивоване наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме, розрахунок належної до відшкодування суми через знищення частини майна позивача.

У подальшому представником відповідача подано заяву про роз`яснення судового рішення від 12.01.2012, яка вмотивована неоднозначністю у розумінні та подана з метою уникнення неправильного виконання.

Через канцелярію суду 26.03.2020 надійшов звіт відповідача про виконання судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згаданими нормами передбачене право суду накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф, при чому, як і інші заходи судового контролю, застосовується виключно з метою стимулювання виконати судове рішення, а не накласти стягнення за порушення, що усунуті.

За висновком суду, оскільки на дату постановлення даної ухвали звіт про виконання рішення суду поданий, застосування штрафу за неподання (несвоєчасне подання) такого звіту не є доцільним заходом судового контролю, з огляду на що, клопотання у даній частині задоволенню не підлягає.

Стосовно інших вимог, заявлених у клопотанні, слід зазначити наступне.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Наведені норми визначають обов`язкові підстави, за наявності яких суд має право постановити окрему ухвалу. Серед таких підстав: зловживання правами, наявність протиправних рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У контексті доводів позивача, клопотання відповідача про продовження строку на подання звіту є необґрунтованим, безпідставним, поданим з метою зловживання процесуальними правами.

У той же час, важливо розуміти, що кваліфікація дій відповідача протиправними, або вчиненими з метою зловживання правами, потребує досконалого вивчення обставин та реальних мотивів їх вчинення.

Коментуючи норми КАС України при поясненні неприпустимості подання клопотання про продовження строку на подання звіту про виконання судового рішення, позивачем упущено те, що учасники справи мають рівні права, серед яких, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду.

При чому, будь-яке клопотання учасника справи, за виключенням вимог до форми та змісту, повинно розглядатись по суті, не залежно від того, яким чином викладений текст, зокрема, прохальної частини.

Більш того, навіть за відсутності регламентованої можливості вчинити певні процесуальні дії, усі учасники справи вільні у поданні заяви або клопотання, натомість, питання про можливість або припустимість вчинення процесуальної дії, що заявлена, має вирішуватись судом із урахуванням обставин справи та виключно в межах норм процесуального закону.

Таким чином, визнання дій учасника справи щодо реалізації його права протиправними, суперечить принципу рівності учасників справи.

За аналогічних обставин неможливе визнання протиправним клопотання, а питання про його обґрунтованість суд вирішує у відповідній ухвалі, якою за наслідками розгляду визнає клопотання таким, що підлягає або не підлягає задоволенню.

Звичайно, дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами. За приписами ч. 2 ст. 45 КАС України зловживанням можуть бути визнані: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 45 КАС України).

Наведені норми жодним чином не дозволяють презюмувати окремі дії як зловживання, а вимагають ураховувати конкретні обставини, однією з яких є встановлення мети окремої процесуальної дії або їх сукупності.

У разі, якщо метою таких дій буде визнано перешкоджання виконанню завдань адміністративного судочинства, їх можливо кваліфікувати як зловживання процесуальними правами.

За встановлених судом обставинами відомо, що представником відповідача на виконання ухвали від 29.01.2020 подано клопотання про продовження строку для надання звіту про виконання рішення суду, клопотання про роз`яснення судового рішення, а у подальшому - звіт про виконання судового рішення.

Наведене свідчить про те, що відповідачем вчинялись дії, спрямовані на належне виконання рішення та на попередження негативних наслідків через порушення встановленого строку на подання звіту про виконання.

Таким чином, у діях відповідача суд не убачає мети створити перешкоди виконанню завдань адміністративного судочинства.

Варто звернути увагу на те, що постановлення окремої ухвали не є безумовним обов`язком суду.

За приписами ч. 2 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Оскільки судом не встановлено бездіяльність, а дії відповідача наразі не можна кваліфікувати як протиправні, або такі, що здійснюються з метою зловживання процесуальними правами, відсутні підстави, а суд не убачає за необхідне постановити окрему ухвалу.

Зважаючи на наведене вище, у задоволенні клопотання представника позивача про застосування заходів судового контролю та постановлення окремої ухвали слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 44, 45, 119, 248, 249, 253, 256, 293- 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю та постановлення окремої ухвали відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко