ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 р. |
№ 2-1959/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
Перепічая В.С. (головуючий), |
|
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17.10.2006р. та на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербук” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У травні 2006р. ОСОБА_1 пред'явив в господарському суді позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербук” про стягнення 83160 грн. дивідендів за 2005 рік, посилаючись на ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” та ст. 16 Цивільного кодексу України.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2006р. (суддя Савлук Т.В.), залишеним без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17.10.2006р. (судді Барановська Л.В. -головуючий, Мараєва Н.Є., Остапчук Д.О.), у позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до приписів п.п. 1, 3 ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.
З огляду ст.59, п. “д” ч. 5 ст. Закону України “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).
Згідно п. 4. ст. 145 Цивільного кодексу України до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, розподіл прибутку товариства.
Предметом спору є вимога учасника ТОВ “Інтербук” (далі -Товариство) ОСОБА_1 про стягнення 83160 грн. дивідендів за 11 місяців 2005 року, розраховуючи їх розмір виходячи з суми чистого прибутку Товариства за 2005 рік, який складає 209000 грн., що пропорційно його частки у статутному фонді -44% становить 91960 грн., за вирахуванням суми отриманих ним дивідендів у розмірі 8800 грн.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 13.01.2006р. відбулись загальні збори учасників Товариства на яких вирішувалось питання виплати дивідендів його учасникам.
Відповідно до протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ “Інтербук” від 13.01.2006р. було прийнято рішення про розподіл та виплату дивідендів за 11 місяців 2005р. в сумі 20000 грн. (далі - Рішення).
ОСОБА_1, який проголосував “за” прийняття такого Рішення, було виплачено дивіденди, пропорційно його частки у статутному фонді -44%, у розмірі 8800 грн.
Позивач дане рішення Товариства не оскаржував, іншого ж рішення загальних зборів учасників Товариства про розподіл та виплату дивідендів за вказаний період, на момент розгляду справи, не було.
Суд обґрунтовано звернув увагу на зазначені обставини, доказам по справі в їх сукупності, у порядку виконання вимог ст. 43 ГПК України, дав належне юридичне обґрунтування і прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.
Мав підстави погодитись з таким вирішенням спору і суд апеляційної інстанції.
Саме ж по собі незалученя до участі у справі ОСОБА_2, з огляду також результатів вирішення судом спору по суті, не вплинуло на її права і охоронювані законом інтереси.
Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості прийнятих судових рішень.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17.10.2006р. та рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук