Справа № 199/485/20

                                                                       (2/199/876/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2020     Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання – Перетятько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим позовом в останньому заявлені наступні вимоги:

-визнати незаконними дії відповідачів по від`єднанню 18 січня 2020 р. квартири, де проживає позивач ( АДРЕСА_1 ), від електромережі і припинення, таким чином, надання ними послуг з електро-живлення/розподілу електроенергії до квартири;

-відшкодувати позивачу у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме у грошовому виразі (грошима), і у розмірі, визначеному самим судом на його розсуд відповідно до норми ч. 3 ст. 23 ЦК України  з урахуванням вимог розумності і справедливості, моральну шкоду, заподіяну відповідачами неправомірними діями їх працівників;

-визнати відсутність у позивача боргу перед відповідачами на особовому рахунку 6123092, відкритому споживачам квартири відповідачами у їх реєстрах обліку споживачів у базах даних, на момент від`єднання 18 січня 2020 р. квартири від електромережі та визнати у позивача право не сплачувати гроші на вимоги відповідачів за надані ними послуги до 18 січня 2020 р.;

-відновити становище, яке існувало до порушення 18 січня 2020 р. права позивача отримувати від відповідачів якісні послуги з розподілу та постачання електричної енергії до квартири;

-визнати у позивача право на момент від`єднання 18 січня 2020 р. квартири від електромережі одержувати від відповідачів якісні послуги з електроживлення/розподілу електроенергії;

-стягнути з відповідачів пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожен день прострочення надання мені послуг з електроживлення/розподілу електроенергії.

-зобов`язати Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" здійснити дії з перенесення прибору обліку електричної енергії (лічильника), який наразі встановлений в квартирі, за межі квартири та встановити його за межами квартири.

Позов обґрунтований тим, що 18 січня 2020 р. працівники АТ ДТЕК у складі (Кравченко О.Д., ОСОБА_2 та Костюк) своїми протиправними насильницькими діями свавільно припинили електроживлення до квартири, де проживає позивач, тим самим, припинили надання послуг з електроживлення/розподілу електроенергії споживачам квартири, в тому числі і йому.

Відповідачі є виконавцями послуг з електропостачання/розподілу електроенергії позивачу, як побутовому споживачу, у сенсі ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 62 ч.1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії”.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, рахунки за електроенергію №3432229 від 04.01.2020 р. та №3118070 від 04.12.2019 р. та квитанції оплати на особовий рахунок 6123092 послуг відповідачів за листопад та грудень 2019 р. також свідчать про наявність договірних відносин між відповідачами та позивачем.

Згідно ст. 10 Закону України «Про природні монополії» суб`єктам природних монополій, а АТ ДТЕК є саме таким суб`єктом, заборонено вчиняти дії, які призводять або можуть призвести до неможливості реалізації товарів, щодо яких здійснюється регулювання відповідно до цього Закону.

18 січня 2020 р. вищезазначені працівники АТ ДТЕК перерізали провід електропроводки на вводі до квартири позивача, у коридорі біля дверей квартири, заявивши, що вони припиняють електроживлення із-за наявності заборгованості всумі десь більше тисячі гривень — точна сума йому не відома, оскільки ніяких претензій з оплати їх послуг ні АТ ДТЕК, ні ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" ні йому, ні будь-якому споживачу у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не надсилали і ніяким чином не повідомляли, тобто йому до 18 січня 2020 р. не було відомо, що АТ ДТЕК рахує наявність такої заборгованості. Ці працівники АТ ДТЕК заявили лише те, що така заборгованість “числиться в їхній базі на особовому рахунку НОМЕР_1 ".

Споживачі квартири вчасно і щомісяця вносять плату за спожиту електроенергію за минулий період на рахунок ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (відповідача-2) - останній платіж на рахунок відповідача-2 був здійснений 09 січня 2020 р. – відповідач-1 рахунок за оплату його послуг на його рахунок жодного разу не надавав споживачам.

При зверненні до суду із вказаним позовом позивачем також зазначається, що ще одним приводом припинення електроживлення ці працівники назвали те, що позивач заперечував щодо заміни ними лічильника електроенергії, який наразі встановлений в квартирі — пояснити підстави такої заміни та наявності у нього яких-небудь зобов`язань з такої заміни ці працівники не спромоглися — тож самоправно намагалися замінити лічильник, при цьому будь-яких попереджень, документів щодо такої заміни від АТ ДТЕК позивачу і іншим споживачам квартири, де він проживає, перед цим не надходило.

На переконання позивача, законних підстав для заміни електролічильника та для припинення електроживлення до квартири у відповідача не було і немає.

Згідно п.11.5.13 Кодексу систем розподілу, затв. Постановою НКРЕКП 14.03.2018 №310, до вирішення у суді спірного питання між сторонами відключення об`єкта користувача не здійснюється.

18 січня 2020 р. ОСОБА_3 був допущений позивачем до прибору обліку (лічильника) спожитою електроенергії, який встановлений в квартирі, з метою його технічної перевірки ( цілісності пломб, цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення), перевірки його працездатності, тобто виконання ним функцій обліку), а також для зняття показів лічильника та його номеру. ОСОБА_3 після закінчення цих робіт, коли діло дійшло до підписання оформленого ним акту раптово задав питання знову про заміну лічильника, та ще й про наявність у позивача заборгованості, а ще заявив, що у них числиться ще й те, що квартира взагалі відключена від електричної мережі, тобто, на думку позивача, він просто вишукував привід для від`єднання квартири від електромережі, тож, не зважаючи на заперечення позивача щодо цих його інсинуацій, і, не зважаючи на вимогу надати позивачу оформлений ним акт для ознайомлення та підписання, ОСОБА_3 заявив, що він буде відключати квартиру від електромережі, що і зробив відразу, як тільки вийшов з квартири.

Оформлений ОСОБА_3 акт позивачу так і не було надано для ознайомлення та підписання.

Позивач вказує, що припинення електроживлення ці працівники здійснили у вихідний день 18 січня 2020 р. (субота), тоді як згідно п.11.5.19. постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №310 забороняється відключення Користувачів (побутових споживачів) перед вихідними та святковими днями.

Як наслідок, у позивача виникли проблеми і захистом своїх прав, оскільки скласти за умов відсутності світла позовну заяву без електрики майже не можливо, до речі наразі темніє вже о 16 годині. У позивача не працює холодильник, що призвело до псування в ньому продуктів харчування. У нічний час позивач змушений користуватися свічкою, як наші пращури у кам`яному віці.

Все це порушило звичний уклад його життя, він змушений витрачати додатковий час на захист своїх прав, відмовитися від звичних зручностей. Ніяких офіційних пояснень з приводу такого припинення постачання електричної енергії до його квартири, зокрема стосовно причин, строку, на який воно відключено, та дати, коли воно планується бути відновлено, АТ ДТЕК позивачу дотепер не надав, як і не повідомив тих умов, після виконання ним яких може бути відновлене електроживлення квартири.

Як зазначається позивачем, такі неправомірні дії відповідачів порушили його право одержувати вчасно та відповідної якості послуги з електроживлення/розподілу електроенергії до квартири.

Згідно ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» незабезпечення електроенергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками, є безумовним правопорушенням.

Позивач вказує, що відповідачі порушили свої зобов`язання відповідно до умов типового договору та Кодексу систем розподілу.

Відповідно ж до норми ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).

Відповідно до норми ч. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача.

Три відсотки від вартості послуги з електроживлення/розподілу електроенергії, складають 0,03 х100 грн. = 3 грн. - наразі ця сума станом на 23 січня 2020 р. з урахуванням середнього споживання електроенергії за останні три місяці складає 15 грн.

Оскільки працівники відповідача вищезазначеними неправомірними діями завдали позивачу моральну шкоду, то він має право вимагати відшкодувати її і бажає отримати відшкодування моральної шкоди від відповідача у спосіб, передбачений ст.23 ЦКУ, а саме грошима, а розмір відшкодування моральної шкоди, визначений судом у грошовому виразі, очікує не менше як у 100 000, 00 грн.

100 тисяч гривень - це не оцінка ним розміру моральної шкоди - це його сподівання у стані, в якому я наразі перебуваю, що суд визначить саме такий розмір моральної шкоди з врахуванням ним вимог розумності і справедливості.

Позивач також вказує, що в результаті вищезазначених протиправних дій працівників відповідача у нього виникли проблеми з приготування їжі (газопостачання також ще невідновлене до квартири, не зважаючи на рішення суду від 19 грудня 2019 р. у справі №199/8614/19), він змушений нести додаткові витрати для забезпечення себе їжею, зокрема харчуватися у їдальнях.

В обґрунтування відсутності боргу перед відповідачами на особовому рахунку 6123092, позивач зазначає, що сплата послуг відповідачів на особовий рахунок 6123092 відбувалася кожного місяця до 10 числа.

В обґрунтування перенесення прибору обліку електричної енергії (лічильника) за межі квартири позивач вказує, що в квартирі встановлений електронний лічильник електроенергії СОЕ А09М2 №032273 виготовлений у 2009 році, з класом точності 1,0, і який має строк експлуатації у 24 роки, тобто він ще не проробив і половини свого строку. Жодних нарікань на його функціонування не від кого не надходило, тож підстав для його заміни позивач не вбачає, а відповідачі не повідомили жодних підстав заміни.

Якщо суд прийде висновку, що цей лічильник СОЕ А09М2 №032273, як на тому наполягали вищезазначені працівники АТ ДТЕК, є власністю АТ ДТЕК, то в такому разі за таких обставин жодних правових підстав для знаходження лічильника в квартирі немає.

Закон не зобов`язує споживачів допускати виконавців послуг з електроживлення/розподілу електроенергії в квартиру для заміни в ній прибору обліку (лічильника). Типовими договорами з виконавцями послуг з електроживлення/розподілу електроенергії також не передбачені такі обов`язки споживачів - тож вимога допустити вищезгаданих працівників АТ ДТЕК для заміни цього лічильника СОЕ А09М2 №032273 в квартирі є чистим їх самоправством.

Якщо суд прийде висновку, що лічильник СОЕ А09М2 №032273, як на тому наполягали вищезазначені працівники АТ ДТЕК, є власністю АТ ДТЕК, і якщо АТ ДТЕК рахує за необхідне замінити лічильник СОЕ А09М2 №032273, то позивач не бачить підстав, за яких ця їх власність має знаходитися в квартирі, оскільки його знаходження несе позивачу лише додаткові обов`язки та тримає в психологічній напрузі ризику порушення цілісності пломб на лічильнику.

Відповідач-1 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

У відзиві на позовну заяву відповідач – 1 зазначив, що позивач просить визнати дії відповідача по відключенню від електропостачання 18.01.2020, де він проживає незаконними, при цьому позивач не надає доказів того, що проживає чи зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо користування електроенергією за адресою: АДРЕСА_1 , то особовий рахунок № НОМЕР_1  відкрито на  ОСОБА_4 , яка є споживачем послуг електропостачання, із позивачем  ОСОБА_1 договір не укладався, договірні відносини з позивачем відсутні. Жодних скарг щодо постачання електричної енергії та відмови від електроенергії від позивача не надходило.

Позивач в позовній заяві переконує про свавільне припинення відповідачем електроживлення  квартири позивача, втім, доказів на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_2 є власністю позивача відсутні.

З приводу подій 18.01.2020 р. надано наступні пояснення: за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 і споживачем послуг є ОСОБА_4 . Проте, представники товариства повністю позбавлені можливості здійснювати контрольний огляд засобу комерційного обліку та проведення технічної перевірки, що передбачено Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕ).

Відповідно абзацу двадцять восьмого пункту 1.1.2 ПРРЕЕ контрольний огляд засобу комерційного обліку це - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; технічна перевірка це - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

За адресою: АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 неможливо виконати ані контрольний огляд засобу комерційного обліку, ані технічну перевірку згідно даних особового рахунку з 2006 року через недопущення до приладу обліку на контрольний огляд та технічну перевірку підключення електроустановок.

Згідно п. 3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, в даному випадку засіб комерційного обліку знаходиться у квартирі позивача. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до п. 2.3.5 ПРРЕЕ планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються їх власником господарським або підрядним способом або постачальником послуг комерційного обліку відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Крім того, згідно з п. 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:

1)об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;

2)електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;

3)споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Також згідно п. 3.1.9 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається, в даному випадку позивач не є стороною діючого договору.

В свою чергу керуючись п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право:

2)на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи;

3) проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії;

4) на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цим Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору;

6) тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо;

16) за власний рахунок ініціювати заміну та повірку засобів комерційного обліку споживача та/або здійснювати улаштування вузла обліку електричної енергії у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку.

Проте, за особовим рахунком №6123092 протягом 3-х років не допускають до приладу обліку для проведення контрольного огляду лічильника, хоча згідно з п. 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний: п. 21) проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків; п. 22) проводити за власний рахунок планову повірку, ремонт і заміну засобів вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, у терміни, встановлені нормативно-правовими актами, нормативно-технічними документами та договором.

При цьому прилад обліку №032273 типу СО-ЄА09М2, який встановлений за о/р № НОМЕР_1 , є власністю товариства, а відповідно до п. 22 товариство має право проводити ремонт і заміну засобів вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, але це право товариства взагалі не виконується і більш того відповідач позбавлений можливості вільного доступу до засобу обліку до своєї власності, що призводить до не зрозумілих конфліктів та викликів поліції. Тобто, сторона у справі повністю нехтує вимоги п. 21), п.22) ПРРЕЕ не допускає товариство до приладу обліку для здійснення своїх обов`язків.

В свою чергу, позивач порушує вимоги п.5.1.2 ПРРЕЕ і не допускає до приладу обліку, який знаходиться у квартирі.

Проте, відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 7) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими

Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії); 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; 9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнаний внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 11) надавати розрахункові документи на вимогу представників електрон постачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень або після отримання споживачем офіційного запиту відповідного учасника роздрібного ринку) для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу комерційного обліку; 12) забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; 13) забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; 14) не перешкоджати заміні засобів комерційного обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника послуг комерційного обліку або оператора системи.

Таким чином, 18.01.2020 р. на підставі розпоряджень №23/ДМЕМ від 15.01.2020 та №612/ДМЕМ від 31.12.2019 «Про залучення до роботи у вихідний день» з метою виконання робіт по ремонту кабельних ліній, виконанням робіт, пов`язаних з проведенням рейдових перевірок у побутових та юридичних споживачів, для виконання контрольних оглядів засобів обліку, працівники товариства прибули за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення контрольного огляду засобу обліку, де зіткнулися з ОСОБА_1 , який не є споживачем, так як договір щодо споживання електричної енергії відсутній і який став перешкоджати працівникам товариства виконувати свої обов`язки, передбачені ПРРЕЕ: проводити контрольний огляд засобу обліку та з невідомих причин викликав поліцію, поводив себе агресивно та незрозуміло, тоді як вимоги ПРРЕЕ передбачають доступ працівників товариства до засобу обліку та виконання контрольного огляду та проведення технічної перевірки в частині безпечного підключення електроустановок споживачів та з метою виявлення розкрадання електричної енергії.

Крім того, за адресою: АДРЕСА_1 протягом 3-х років не допускають до приладу обліку: з 2016 р. особи перешкоджають працівникам товариства здійснювати свої обов`язки, нехтують вимоги ПРРЕЕ, що є неприпустимим порушення законодавства у сфері енергетики, що підтверджується рішеннями судів першої, другої та касаційної інстанції (рішення у справах: 199/722/2017, № 199/2916/2016), де позовними вимогами позивача були саме вимоги про ненадання права постачальнику провести заміну приладу обліку і знімати покази прибору обліку, які не знайшли свого підтвердження у судах трьох інстанцій.

На переконання відповідача – 1 відсутні підстави вважати права позивача порушеними, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 представників товариства не допускають до приладу обліку, що підтверджується актами про недопуск від 16.02.2016, 25.01.2019, 10.12.2019, 18.01.2020, тобто недопуск до приладу носить постійний систематичний характер, що є неприпустимим та не відповідає вимогам ПРРЕЕ.

Є незрозумілим яким чином відповідач, належно постачаючи електричну енергію споживачу ОСОБА_4 , порушує права позивача ОСОБА_1 .. В свою чергу споживач ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 порушує вимоги Договору та ПРРЕЕ, оскільки не допускає представників відповідача до лічильника, тобто своїми діями перешкоджає виконувати належне обслуговування приладу обліку та підключення, тоді як тільки відповідач має право обслуговувати, перевіряти прилад обліку, в свою чергу споживач не має права знімати, переносити, ремонтувати, вдосконалювати прилад обліку; лічильник, встановлений відповідачем, є власністю товариства і саме товариство має право вирішувати всі питання щодо своєї власності та забезпечувати справність і обслуговування засобу обліку.

Відповідно до п.12.16 розділу 7 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС), затверджених наказом Мінпаливенерго від 25.07.2006 №258, допускається використання додаткових засобів контролю та захисту від несанкціонованого доступу до засобів вимірювальної техніки розрахункового обліку таким засобом контролю та обліку електроенергії є (АСКОЕ). Дана система контролю підвищую якість обліку електроенергії, дає змогу знизити втрати та запобігає розкраданню електричної енергії, що ефективним використанням енергоресурсів в країні.

Також відповідач відповідно до роз`яснень НКРЕ від 16.09.2009 №6115/11/17-09 бере на себе витрати по обслуговуванню, експлуатації приладів обліку електроенергії, що дає можливість якісно постачати електричну енергію. В свою чергу споживачі не являються спеціалістами в сфері електроенергетики і не можуть та не мають права обслуговувати лічильник чи давати вказівки відповідачу як йому замінювати та обслуговувати прилад обліку.

Таким чином, відповідач має право самостійно вирішувати питання власної господарської діяльності в межах чинного законодавства України.

Щодо позовних вимог позивача, то на переконання відповідача-1, вони не підлягають задоволенню, так як з позивачем відсутні будь-які договірні відносини, предметом яких є розподіл або постачання електричної енергії.

У відповіді на відзив відповідача-1 на позовну заяву ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2 позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

У відзиві на позовну заяву зазначив, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» - суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії». Так, пунктом 13 Розділу XVII «Прикінцеві та Перехідні положення» встановлено, що суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополі, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, виконує функції постачальника електричної енергії споживачам.

Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсали - цих послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Так, Договір про постачання електричної енергії споживачу опубліковано в засобах масової інформації та на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - Договір).

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено те, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускаєтеся споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 відбувається споживачу ОСОБА_5 .

Позивачем ОСОБА_1 не переоформлено договір про постачання електричної енергії на своє ім`я.

Відповідно до ч.2 п.7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:

заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Як зазначається у відзиві, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» не надсилало позивачу та оператору систему розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» жодного попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 , а також не вчиняло дій, направлених на припинення постачання електричної енергії позивачу.

ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до карти особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою постачання електричної енергії АДРЕСА_1 , нараховується заборгованість зі сплати спожитої електричної енергії в сумі 54,00 грн.

Оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільного права, як визнання відсутності боргу, та визнання права не сплачувати гроші на вимоги, то позовні вимоги ОСОБА_1 також не можуть бути задоволені.

Щодо відновлення становища, яке існувало станом на 18 січня 2020 року, то ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» - є постачальником електричної енергії, а не оператором системи розподілу та власником електричних мереж, тому не має повноважень на вчинення дій по розподілу, приєднанню або від`єднанню від електричних мереж.

Оскільки припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , відбулося не з вини ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», у стягненні пені з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» повинно бути відмовлено.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою від 05.02.2020 р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (а.с. 19);

-ухвалою від 17.02.2020 р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (а.с. 27-28);

-ухвалою суду від 17.02.2020 залишено без задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або визначення вказаної справи не малозначною (а.с. 29);

-ухвалою суду від 17.02.2020 залишено без задоволення клопотання позивача про виклик свідка (а.с. 30);

-ухвалою суду від 25.02.2020 залишено без задоволення клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 58);

-ухвалою суду від 02.03.2020 р. для вирішення питання про відвід судді цивільну справу передано для вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 33 ЦПК України (а.с. 81);

-ухвалою суду від 19.03.2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів;

-ухвалою суду від 19.03.2020 р. залишено без задоволення клопотання позивача про виклик свідків;

-ухвалою суду від 19.03.2020 р. заяву позивача про збільшення ціни позову повернуто позивачу.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 57-59 ЦПК України, ОСОБА_4 є споживачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що підтверджується рахунками за електроенергією (а.с. 3).

Листом від 29.01.2020 р. №107/6071 АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на адресу ОСОБА_5 повідомлено про заборгованість за рахунком № НОМЕР_1 в розмірі 1 712,27 грн. станом на 01.01.2019 р. та запропоновано у строк до 02.03.2020 р. сплатити борг та роз`яснено про можливе припинення електропостачання за умови несплати боргу (а.с. 18).

Відповіддю від 06.02.2020 р. (а.с. 23) Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області на адресу ОСОБА_1 повідомив про направлення 18.01.2020 р. об 11.20 год. екіпажу на повідомлення «конфлікт» за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з листом від 06.02.2020 р. вих. 4934/1001 (а.с. 25) на адресу ОСОБА_1 Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» повідомило про підстави припинення електропостачання: з 10.01.2020 р. по акту №011898 за недопуск до приладів обліку та самовільного підключення до електроустановки АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії п. 7.5.

Відповідно до картки за особовим рахунком № НОМЕР_1 23.01.2003 р. ОСОБА_4 уклала договір на поставку електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37), лічильник СО-ЭА09М2, дата установки 15.05.2009 р.

Згідно з квитанціями (а.с. 45-46) платником ОСОБА_4 здійснювалася оплата послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 09.03.22019 р. в розмірі 54,00 грн., 05.02.2019 р. в розмірі 72,00 грн., 07.05.2019 р. в розмірі 60,00 грн., 06.04.2019 р. в розмірі 54,00 грн., 05.06.2019 р. в розмірі 78,00 грн., 05.09.2019 р. в розмірі 91,50 грн., 06.08.2019 р. в розмірі 91,50 грн., 04.10.2019 р. в розмірі 76,5 грн., 06.12.2019 р. в розмірі 96,00 грн., 06.07.2019 р. в розмірі 78,00 грн., 05.11.2019 р. в розмірі 96,00 грн.

Відповідно до рахунку за електроенергію від 24.01.2020 р., який виставлений споживачу ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , до сплати підлягає 1 712,27 грн., який мав бути сплачений до 10.02.2020 р. (а.с. 55).

Заявою від 20.02.2020 р. ОСОБА_1 на адресу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» повідомив про заперечення щодо сплати заборгованості та просив зарахувати зустрічні однорідні вимоги (а.с. 56).

Згідно з актом про недопуск від 16.02.2016 р. (а.с. 66) 16.02.2016 р. ОСОБА_5 не було забезпечено доступ працівникам енергопостачальника з виконання робіт.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2017 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» про зобов`язання вчинити певні дії рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 р., яким відмовлено в задоволенні позову повністю, залишено без змін (а.с. 70-73).

Відповідно до довідки (а.с. 74) станом на 20.02.2020 р. на балансі ДМЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» обліковується лічильник електричної енергії СО –ЭМ09М2.

17.02.2020 р. виконано підключення електроустановки споживача ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 75).

Згідно з актом про недопуск від 18.01.2020 р. цього дня відбувся недопуск до об`єкта - квартири за адресою: АДРЕСА_3 , для заміни засобу комерційного обліку, його технічної електроустановки і електропроводки, виконання відключення (а.с. 76).

Спірні правовідносини виникли із захисту прав споживача через припинення енергопостачання.

Дослідив докази в межах заявлених суду вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 5 ЦПК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до преамбули Закону «Про захист прав споживачів» він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону  "Про захист прав споживачів" споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пунктів 3, 18 ч. 1 ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів"  виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Тобто Закон "Про захист прав споживачів" регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

За ст. 5 зазначеного вище закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відтак, з огляду на вищенаведене право звернення до суду з позовом про захист прав споживача має будь-який споживач, та тягар доказування факту придбання, замовлення товарів (послуг) покладається на споживача.

У Законі «Про захист прав споживачів» не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої "слабкої сторони", як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо.

У статтях 81, 82 ЦПК встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу доказування між сторонами.

Згідно з положенням, передбаченим ч. 1 ст. 81 ЦПК, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 цього Кодексу.

Позивач, розпорядившись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не надав суду доказів в порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України на підтвердження наявності обставин, що обґрунтовують позовні вимоги, зокрема, що саме він є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи також ту обставину, що відповідачами заперечувався цей факт.

При зверненні до суду, обґрунтовуючи позов, позивач серед іншого зазначав про те, що він проживає у вказаній вище квартирі, втім, доказів на підтвердження того, що він там проживає, або він є власником цього майна, членом сім`ї власника, або наймачем або членом сім`ї наймача, або має право користування цим нерухомим майном на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом, позивач суду не надав.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Підстави для збирання судом доказів в даній справі відсутні (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Доводи позивача в цій частині не спростовують висновків суду, зазначених вище.

Оскільки задоволення позовної вимоги про визнання незаконними дій з від`єднання 18.01.2020 р. квартири від електромережі та припинення надання послуг з електроживлення/розподілу електроенергії до квартири залежить насамперед від встановлення судом факту, зазначеного вище, та лише після його встановлення від встановлення також й інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а в цій частині позивач не виконав обов`язок доказування, підстави для її задоволення відсутні.

Задоволення інших позовних вимог є похідним від задоволення позовної вимоги про визнання незаконними дій з від`єднання 18.01.2020 р. квартири від електромережі та припинення надання послуг з електроживлення/розподілу електроенергії до квартири; відтак, підстави для задоволення інших позовних вимог також вістуні.

Щодо наданих відповідачами доказів, то потребує врахуванню, що за ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Втім, відповідачами не дотримані вимоги закону в частині обов`язку учасника справи подати докази в оригіналі або засвідченій копії (ч.ч. 2, 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України), у зв`язку з чим надані відповідачами докази в силу ст. 78 ЦПК України суд визнає недопустимими.

Щодо розподілу судових витрат, то на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати (судовий збір) мають бути компенсовані за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 3, 7, 9, 10, 11, 13, 19, 76-80, 89, ч. 6 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 258, ст.ст. 259, 263 - 265, ч. 5 ст. 272, 273 – 275, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди відмовити.

Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дата виготовлення повного судового рішення 06.04.2020 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом  тридцяти  днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття  апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї