ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2001 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства "Електронмаш" про визнання Статуту ВАТ "Електронмаш" таким, що не відповідає вимогам закону та зобов'язання відповідача привести Статут у відповідність до чинного законодавства України.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 14.11.2003 у справі № 2-6726/2003 позов задоволено. Визнано пункти 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5, 7.5.1, 7.5.7, 7.5.9, 7.5.11, 7.5.13 Статуту ВАТ "Електронмаш" таким, що суперечить вимогам Закону України "Про господарські товариства" та зобов'язано ВАТ "Електронмаш" привести зазначені пункти Статуту у відповідність із Законом України "Про господарські товариства".

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.08.2004, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 17.08.2004, рішення суду першої інстанції від 14.11.2003 та прийняти нове рішення, яким визнати підпункти 7.4.1-7.4.7, 7.5.1-7.5.18 Статуту відповідача такими, що суперечать Закону України "Про господарські товариства" та зобов'язати ВАТ "Електронмаш" привести у відповідність із діючим законодавством України статутні документи ВАТ "Електронмаш" та внутрішні Положення ВАТ "Електронмаш", які регулюють діяльність органів управління товариством. Скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 41, 47 Закону України "Про господарські товариства".

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача -без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом Одеської області норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є акціонером ВАТ "Електронмаш", якому належить 312 простих іменних акцій цього товариства.

Судами також було встановлено, що позивач, використовуючи своє право учасника товариства, звернувся до суду з цим позовом, оскільки, на його думку, відповідні пункти Статуту відповідача, не відповідають діючому законодавству України. 

Вищезазначеним обставинам справи та наданим по справі доказам суди дали належну оцінку, і з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", дійшли до правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що для затвердження персонального складу правління, відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", не вимагається відповідне подання президента товариства; що затвердження основних напрямків діяльності товариства, згідно тієї ж правової норми, є компетенцією загальних зборів акціонерів; що відповідно до ст. 47 цього ж Закону роботою правління керує не президент, а голова правління, який призначається або обирається відповідно до Статуту акціонерного товариства; що право обирати та відкликати членів спостережної ради товариства відноситься до компетенції загальних зборів; що президент товариства, та ще й за умов існування такого виконавчого органу товариства як правління, не може мати одночасно представницьких та виконавчих повноважень, оскільки представницькими функціями, згідно із ст. 46 Закону, наділена, щодо обставин цієї справи, спостережна рада, а виконавчими -правління, членами яких не може бути одна і та ж сама особа; що в період між проведенням загальних зборів інтереси акціонерів представляє не президент товариства, а спостережна рада.   

У цьому ж зв'язку, посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства, не приймаються до уваги, оскільки в процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі і додатково поданими доказами розглядає справу. При цьому, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹, 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17.08.2004 та рішення Київського районного суду міста Одеси від 14.11.2003 у справі № 2-6726/2003 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.