ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

11 липня 2007 р.

№ 9/643-05

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Перепічая В.С. ( головуючого ),

Вовка І.В., Гончарука П.А.,

розглянувши  у     відкритому  судовому засіданні  в м.Києві  касаційну  скаргу

Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та  газифікації "Сумигаз"

на рішення у справі

господарського суду Сумської області від 11.04.2007 року

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного  управління  "Охтирканафтогаз"

до	Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”

про	стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року позивач звернувся  до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 4 182 712,88 грн., інфляційних сум 1 196 096, 04  грн. та  3% річних у сумі 356 160грн.,у зв’язку  з неналежним  виконанням  зобов’язання   за  договорами №73/1170 від  24.07.2001 року, №4/18-Г/398 від 19.03.2002 року  і №13/07/523-р від 16.04.2002 року з оплати  за надані  послуги з транспортування  природного газу.

Під час розгляду  справи в суді  першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги  та просив  стягнути  з відповідача заборгованість в сумі  4 182 712.88 грн., інфляційні  суми 1 777 493,09 грн. і 3% річних  у сумі  503 644,47 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області  від 11.04.2007 року позов задоволено.

Доповідач-Вовк І.В.

В апеляційному порядку зазначене рішення суду  першої інстанції не переглядалось.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що  судом порушено і неправильно  застосовано норми  матеріального  та  процесуального права, і тому просить прийняте ним  рішення скасувати та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач  вважає, що оскаржене судове рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і тому просить залишити його без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і, прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договорів по транспортуванню природного  газу №73/1170 від  24.07.2001 року, №4/18-Г/398 від 19.03.2002 року  і №13/07/523-р від 16.04.2002 року позивач зобов’язався  надавати відповідачу послуги  з транспортування природного газу, а відповідач зобов’язався  оплатити ці послуги.

П.п.5.2 договорів №73/1170 від  24.07.2001 року та №13/07/523-р від 16.04.2002 року передбачено, що  оплата  за транспортування газу здійснюється  відповідачем  шляхом  перерахування  грошових коштів платіжним  дорученням на рахунок позивача  у строк  до 10 банківських днів з дати підписання  актів приймання –передачі послуг  з транспортування газу,  а п. 5.2 договору №4/18-Г/398 від 19.03.2002 року –до 10 числа  наступного за звітним  місяця, в якому  надавались послуги  з транспортування  газу.

Відповідно до ст.ст.161, 162 ЦК УРСР та ст.ст.525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк та у відповідності до вказівок закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Судом першої інстанції встановлено, що   позивач виконав свої зобов’язання за  зазначеними договорами,  надавши  послуги на суму 8 569 893, 67 грн., а відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати отриманих послуг виконав неналежним чином і має заборгованість перед позивачем у сумі 4 182 712,88 грн., що підтверджується  матеріалами справи.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про наявність правових підстав для стягнення  заборгованості в сумі 4 182 712,88 грн., інфляційних  сум 1 777 493, 09 грн. і 3% річних  у сумі 503 644,47 грн. з урахуванням вимог ст.214 ЦК УРСР та ст.625 ЦК України    у зв’язку  з  порушенням відповідачем взятих  на себе зобов’язань з оплати отриманих послуг за спірними договорами  й обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржене рішення  суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню  без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та  газифікації "Сумигаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2007 року- без змін.

Головуючий    суддя                                                  В. Перепічай

Судді                                                                                І. Вовк

                                                                                П.Гончарук