ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 р. |
№ 2-16/17457-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Божок В.С.- головуючого, |
|
Костенко Т.Ф. Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги |
Євпаторійської міської ради |
на постанову |
Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 |
у справі |
господарського суду Автономної Республіки Крим |
за скаргою |
Євпаторійської міської ради |
на дії |
Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби автономної Республіки Крим |
стягувач |
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. |
про |
на дії ДВС |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від скаржника: |
не з'явились |
від стягувача: |
не з'явились |
від відділу примусового виконання рішень ДВС АРК |
не з'явились |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 в задоволенні скарги відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що на виконання рішення господарського суду державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби АРК постанову від 09.08.2006 прийнято в межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІІ від 21.04.1999 державний виконавець зобов'заний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконавця і цей документ відповідає вимогам та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення
Не погоджуючись з судовими рішеннями Євпаторійська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на те, що судами порушенні норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 38, 41, Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 33, 111 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.-14.02.2006 у справі № 2-16/1025-2006 за позовом СПД ФО ОСОБА_1. до Євпаторійської міської Ради про визнання недійсним рішень Євпаторійської міської ради НОМЕР_1 та НОМЕР_2, визнання права на оренду земельної ділянки, спонукання до виконання певних дій, - позовні вимоги задоволені, зокрема, зобов'язано Євпаторійську міську раду прийняти рішення про надання в оренду земельної ділянки розташованої АДРЕСА_1, площею 1267 м. кв. СПД ОСОБА_1 строком на 25 років. Рішення суду набрало законної сили та виданий відповідний наказ від 27.02.2006 на його виконання.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС Автономної Республіки Крим винесено постанову від 14.06.2006 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 27.02.2006 у справі
№ 2-16/1025-3006 та у 7- денний строк з моменту отримання постанови запропоновано Євпаторійській міській раді добровільно виконати рішення суду.
Вказана постанова отримана Євпаторійською міською Радою 20.06.2006.
Відповідно до статті 24 Закону України „Про виконавче провадження" №606-ХІІ від 21.04.1999 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконавця і цей документ відповідає вимогам та пред'явлений до виконання до відділу ДВС за належним місцем виконання рішень Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцять днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
22.06.2006 на підставі рішення Євпаторійської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду НОМЕР_3, державним виконавцем Відділу, примусового виконання рішень ДВС Автономної Республіки Крим прийнято постанову про закінчення провадження у зв'язку з частковим виконанням Євпаторійською міською радою рішення суду від 06.02-14.02.2006 у справі
№ 2-16/1025-2006.
Постановою начальника Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим від 30.06.2006 вказану постанову скасовано.
Також, 30.06.2006 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого документу -наказу суду № 2-16/1025/06, яка Євпаторійською міською радою не виконана.
Відповідно до регламенту Євпаторійської міської ради, затвердженому рішенням Євпаторійської міської ради від 05.07.2006 за №5-3/1 основною організаційно-правовою формою діяльності міської ради є сесія, яка скликається у разі необхідності, але не менше одного разу в квартал, а з питань регулювання земельних відносин -не менше одного разу на місяць.
Отже, посилання боржника на те, що виконати вимогу головного державного виконавця від 25.07.2006 не було можливо є безпідставними, оскільки, як встановлено господарським судом, сесія відповідно до регламенту мала бути проведена 28.07.2006.
Господарський суд також встановив, що Євпаторійська міська рада з дати отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження мала достатньо часу для добровільного виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.-14.02.2006.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 21.02.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду зі справи № 2-16/17457-2006 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко