ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року                                          Чернігів                                 Справа № 620/484/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль» до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль» звернулося до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.01.2020 №UA102000/2020/000033/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.01.2020 №UA102150/2020/00007.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем до митного офомрлення було подано всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною договору. Проте, ігноруючи положення чинного законодавства України відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів зазначив про неможливість однозначно упевнитися в правильності заявлення митної вартості товару та перевірити її значення, оскільки кошти за товар сплачувалися кількома платежами.

Водночас, позивач вказує, що відповідачем не наведено, які саме підтави давали обгрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосованні резервного методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу, а тому рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не можна вважати такими, що прийняті з додержанням положень чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 10.02.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача протягом встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив, вказавши, що в документах поданих до митного оформлення були наявні розбіжності. А тому, у зв`язку з відсутністю у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та наявність інформації щодо вищого рівня вартості на подібні товари, митне оформлення яких вже здійснювалось, посадовими особами було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

21.01.2020 декларантом ПП «Бізнес Партнер», який діяв від імені ТОВ «ТК-Домашніі текстиль» на підставі договору від 31.07.2017 №3107/2017, подано до Північнії митниці Держмитслужби декларацію №UA102150/2020.220184 та заявлено до митного оформлення отриманий за Контрактом Товар:

тканина полотняного переплетення 100% поліестер з набивним реактивним малюнком 7(г/кв.м (+/-3 г) шир.220 +/-2см;

тканина полотняного переплетення 100% поліестер з набивним пігментним малюнком 7( г/кв.м (+/-3 г) шир.220 +/-2см;

Розрахована декларантом митна вартість товару визначена за ціною інвойсу (основних методом) склала 770 833,15 грн, де 751 537,15 грн - вартість товару (30 894,78 доларів США х 24,3257 (курс долару НБУ на день подання декларації) + 19 296,00 грн вартість фрахту морської доставки.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 02.08.2017 №8, кладеного між ТОВ «ТК-Домашній текстиль» та Компанія «ШАОКСІНГ БОЛАН ИМПОРТ EHД ЕКСПОРТ КО., ЛТД» (Китай), Продавець продає, а ТОВ «ТК-Домашній текстиль» купує Товар, асортимент, кількість, ціна якого зазначається в Інвойсі для кожної партії товару окремо.

Поставка товару здійснюється Продавцем на умовах, що зазначені в інвойсі для кожної окремої партії товару.

Відповідно до п.4.1. Контракту, оплата за товар здійснюється як по передплаті, так і пс факту надходження товару. Умови оплати зазначені в Інвойсі на кожну поставку партії товару.

Інвойсом від 30.11.2019 №ТК009-2 встановлено: асортимент - тканини кількість – 70 661 метрів, загальна вартість товару – 30 894,78 доларів США.

Разом з цим Інвойсом встановлено, що оплата за товар здійснюється у вигляді - не менше ніж 25% передплата та 75% після відвантаження протягом 60 днів. Умови поставки - Інкотермс 2010: FOB Шанхай.

Разом з митною декларацією від 21.01.2020 №UA102150/2020.220184 декларантом на підтвердження обгрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів було подано митному органу наступний пакет документів: Інвойс від 30.11.2019 №ТК009-2; Зовнішньо-економічний контракт від 02.08.2017 №8; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.04.2019 №1; Банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне доручення від 19.11.2019 №47; Банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне доручення №72 від 27.12.2019; Транспортний документ CMR №4709; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, морське перевезення вантажу за межами державного кордону; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка ТОВ «Таніт Груп» від 16.01.2020 №1601.

Додатково декларантом надано митному органу: Пакувальний лист ТК009-2 від 30.11.2019; Коносамент від 12.12.2019 №MRFB19121215; Коносамент від 12.12.2019 №ONEYSH9UN9625700; сертифікат про походження товару від 20.12.2019 №19С3306А3906/00009; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.11.2019; Договір про надання послуг митного брокера від 31.07.2017 №3107/2017; Договір про організацію перевезень автомобільним транспортом 01.04.2018/740Д-П; Договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 25.11.2019 №25.11.2019/5100Д; Копія митної декларації країни відправлення від 12.06.2019 №223120190004108807; Висновок ДП та ME ДФС №1420087 на подібний товар; Експертний висновок від 17.01.2020 №ЧК-23.

В результаті опрацювання зазначених документів, відповідачем встановлено наступне:

відповідно до п.4.1 розділу 4 «Умови оплати» контракту від 02.08.2017 №8 сплата коштів за товар може здійснюватися як по передоплаті, так і по факту надходження товару покупцю. При цьому, умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну поставку партії товару. Так, згідно інвойсу від 30.11.2019 №ТК009-2 встановлено, що «покупець сплачує не менше, ніж 25% передоплати та 75% після відвантаження протягом 60 днів». До митного оформлення надаються два платіжних доручення: від 19.11.2019 №47 на суму 9 333,00 USD та від 27.12.2019 №72 на суму 21 476,25 USD. Враховуючи те, що кошти за товар сплачуються декількома платежами та не на повну суму, митний орган не має можливості однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення.

Згідно копії митної декларації країни відправлення №223120190004108807 товар «тканина» в митному режимі «експорту» було оформлено 06.12.2019, але згідно коносаментів №№ONEYSH9UN9625700 та MRFB19121215 відвантаження товару на борт судна було здійснено 12.12.2019, тобто пізніше, ніж було оформлено вказану митну декларацію. Також, згідно коносаментів від 12.12.2019 №№ONEYSH9UN9625700 та MRFB19121215 поставка товару здійснюється в 20-футовому стандартному контейнері №KKTU8168924, в якому, при цьому, не здійснюється переміщення інших товарів. Згідно довідки про транспортні витрати від 16.01.2020 №1601 вартість морського перевезення в даному контейнері становить 19 296,00 грн. Проте, відповідно до інформації, наявної у митного органу, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1 800 до 2 200 USD, що викликає сумніви в частині достовірності декларування транспортних витрат (фрахт контейнера). Відповідно до коносаменту від 12.12.2019 №MRFB19121215 фрахт за контейнерні перевезення підлягає оплаті вантажоодержувачем в порту призначення (freight collect), тобто по прибуттю вантажу в порт призначення.

До митного оформлення також, було надано експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 17.01.2020 №ЧК-23, але даний документ не може бути використаний при перевірці заявленого рівня митної вартості товару через наступні недоліки: при проведенні аналізу цінових пропозицій інших постачальників на подібну продукцію експертом не враховується, що оцінювана тканина має набивний малюнок; при аналізі не в усіх випадках вказувалася щільність тканини; експертом не вказано на яких умовах поставки пропонується ціна на подібну продукцію.

Враховуючи, що сплата коштів за товар може здійснюватися як за попередньою оплатою, так і після митного оформлення, беручи до уваги розбіжності в документах, а також враховуючи митні оформлення подібної продукції, здійснені в попередні періоди, у відповідача виникли сумніви в заявленій вартості товару.

21.01.2020 митним органом направлено повідомлення декларанту про необхідністі надання декларантом додаткових документів: оригіналів або належним чином засвідченні копії які підтверджують митну вартість товару: Договір про транспортно-експедиційне обслуговуванні №25.11.2019/5100Д від 25.11.2019, документи, що підтверджують понесені витрати, як відповідно до цієї статті підлягають включенню до ціни, що була фактично сплачена та підлягає сплаті, а саме платіжне доручення про оплату морського фрахту за перевезення товару морський транспортом відповідно до договору №25.11.2019/510Д та рахунку від 16.01.2020.

На запит митного органу, особою, уповноваженою на декларування, було надано заявку на надання транспортно-експедиторських послуг від 26.11.2019 №1 на суму 2 170 USD та договір від 25.112019 №25.11.2019/5100Д.

Проте, у митного органу була наявна цінова інформація: митні декларації від 31.07.2019 №UA807190/2019/017318 та від 24.12.2019 №UA500070/2019/202799, в результаті чого митну оцінку товару здійснено із застосуванням резервного методу.

Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA102000/2020/000033/2, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом, визначено митну вартість товарів на загальну суму 38 539,80 USD, відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, та 21.01.2020 складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102150/2020/00007.

У зв`язку з прийнятим рішенням та відмовою в прийнятті митної декларації, 22.01.2020 з метою здійснення митного оформлення товару та пропуску товарів через митний кордон України позивачем подано нову митну декларацію UA102150/2020/22195 з урахуванням рішення пре коригування митної вартості.

Внаслідок вищевикладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України).

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ст.52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод ї визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складовій митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, тс додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваногс товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджуюті вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати не транспортування не включені у вартість товару, а також: документи, що містять відомост про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, ще містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи:

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов 'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо так платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умос договору (угоди,, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та е умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлен. спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій пре вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючій взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, кріл документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) так документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територі України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичнимі та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може податі додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митно вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовуванш додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.10.2018 справа №816/921/17, адміністративне провадження №К/9901/709/18.

Суд звертає увагу, що повідомлення від 21.01.2020 не містить обґрунтування надання додаткових документів та зазначення пре те, що декларантом не надано документу з переліку встановленого ч.2 ст.53 МК України, або що надан документи містять розбіжності.

В надісланих повідомленнях митним органом не було наведено того що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, що зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтуванні необхідності перевірки спірних відомостей. Разом з цим, митним органом в тому числі витребувано документи які не впливають на митну вартість.

Так, частиною 4 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Частина 5 ст.58 МК України, встановлює, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що розрахунком митної вартості товару є ціна, що підлягає сплаті за контрактом.

Крім того, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Частиною 10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця.

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

7) витрати на страхування цих товарів.

Як було встановлено, партія товару, що поставлялася на виконання умов контракту від 02.08.2017 №8 в митному оформленням (випуску) яких відповідачем було відмовлено, поставлялася на умовах, визначених інвойсом від 30.11.2019 №ТК009-2, відповідно до якого товар поставляється на умовах Інкотермс 2010: FOB Шанхай.

При цьому, вартість морського перевезення вантажу складає 19 296,00 грн, що підтверджене рахунком від 16.01.2020 №228 та довідкою ТОВ «Таніт Груп» від 16.01.2020 №1601. Імпорт товару не підлягає ліцензуванню, а страхування товару не здійснювалось.

Отже, будь-які складові митної вартості, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Положення ст.54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Натомість, зазначені відповідачем у рішенні зауваження не стосуються числових значень митної вартості.

В своєму рішенні, першою підставою для коригування митної вартості товару, митний орган зазначає, що наявна розбіжність, а саме:

«Встановлено, що відповідно до п.4.1. розділу 4 «Умови оплати» контракту від 02.08.2018 №8 укладеного між ТОВ «ТК-Домашній текстиль» та Компанія «SHAOXING BOLAS IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай). При цьому, умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну поставку товару. Так, згідно інвойсу від 20.11.2019 №ТК009-2 встановлено, що «покупець» сплачує не менше, ніж: 25% передоплати та 75°/о після відвантаження протягом 60 днів. До митного оформлення надається два платіжних доручення: від 19.11.2019 №47 на суму 9 333,00 USD та від 27.12.2019 №72 на суму 21 476,25 USD. Враховуючи те, що кошти сплачуються декількома платежем та не на повну суму, митний орган не має однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення».

Втім, такі твердження митного органу є виключно міркуваннями посадової особи митного органу, яка прийняла рішення.

Відповідно до п.4.1. Контракту, оплата за товар здійснюється як по передплаті, так і по факту надходження товару. Умови оплати зазначені в Інвойсі на кожну поставку партії товару. Інвойсом встановлено загальна вартість товару – 30 894,78 доларів США. Умови оплати за товар - не менше ніж 25% передплата, 75% після відвантаження протягом 60 днів. Як встановлено судом, платіжним дорученням від 19.11.2019 №47 покупцем сплачено продавцю – 9 333,00 USD, платіжним дорученням від 27.12.2019 №72 покупцем сплачено продавцю – 21 476,25 USD.

А отже, перший платіж було здійснено шляхом попередньої оплати, а другий платіж після відвантаження на борт судна.

Суд зазначає, що жодним законодавчим актом України або міжнародним актом не заборонено здійснювати оплату за товар декількома платежеми. При цьому, умовами контракту встановлено що сплата за товар здійснюється як по передплаті так і по факту надходження товару.

Таким чином, твердження відповідача на увагу не заслуговують, оскільки є необґрунтованими та безпідставними. Крім цього, відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціпі, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою є належним та допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону.

Тобто, вказана митним органом підстава не може свідчити про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості.

При цьому, необґрунтованим є також висновок митного органу щодо наявності розбіжностей взагалі, оскільки відвантаження на борт судна пізніше ніж оформлення митної декларації є послідовною. Митна декларація не може бути оформлена після відвантаження на борт судна. Після оформлення митної декларації цілком ймовірно, що товар прямував наземним транспортом до порту відправлення, час на навантаження контейнеру/контейнерів, та час на повне завантаження судна, та інші підстави які не можуть бути відомі покупцю. Крім того, даті видачі декларації країни відправлення, дата коносаменту (дата відвантаження на борт судна) не впливають на митну вартість товару, оскільки не є документами, що зазначені у ч.2 ст.53 МКУ як документи, які підтверджують митну вартість товарів та навіть розбіжності у них не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та подальшому коригуванню митної вартості.

Стосовно зауважень відповідача про те, що «згідно коносаментів від 12.12.2020 №№ONEYSH9UN9625700, MRFB19121215 поставка товару здійснюється в 20-футовому контейнері №KKYU8168924, в якому при цьому не здійснюється переміщення інших товарів. Згідно довідки про транспортні витрати від 16.01.2020 №1601 вартість морського перевезення в даному контейнері становить 19 296,00 грн. Проте, відповідно до у митного органу інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько 1800 до 2200 USD, що викликає сумніви в частині достовірності декларування транспортних витрат (фрахт контейнера)», слід зауважити наступне.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документом що підтверджує фрахту є - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Для митного оформлення повинні надаватися транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На підтвердження розміру витрат декларант надав митному органу рахунок від 16.01.2020 №228, довідку ТОВ «Таніт Груп» від 16.01.2020 №1601, CMR №4709. А, отже, декларантом надано всі документи, що підтверджують вартість морського фрахту.

При цьому, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Крім того, відповідач не зазначив яку інформацію він використовував для визначення митної вартості товарів, ані вид товару, а ні походження товару, ні умови поставки товару, ні вагу товару, дати поставок, або інші дані які могли б впливати на вартість фрахту, а тому не відомі складові для врахування цієї митної декларації при розрахунку вартості фрахту. Суд враховує, що вартість перевезення у різні періоди та різними перевізниками може коливатись в залежності від ставок (прайсів) перевізників, завантаженості перевізника, сезону, курсу валют, тощо, тому митний орган не може посилатись на таку інформацію.

Щодо зауважень, висловлених до висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 17.01.2020, суд зазначає, що останнім підтверджено, що ціни на тканини 100% поліестер полотняного переплетення, які ввозяться в Україну згідно інвойсу від 30.11.2019 №ТК-009-2 до контракту від 02.08.2017 №8, укладеного між ТОВ «ГК Домашній текстиль» (м. Київ, Україна) та компанією SHAOXING BOLAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD. (Китай) - відповідають рівню оптових цін виробників даної та подібно продукції, які діють на даний час на ринку текстильних виробів, і на умовах поставки FOВ Shanghai, і складають:

100% polyester plain weave fabric disperse rotary printing 70 gsm (+/-3 g) width 220 +/ 2cm/ тканина полотняного переплетення 100%поліестер з набивним реактивним малюнком 7(г/кв.м (+/-3 г) шир.220 +/-2см - 0.450 USD / метр;

100% polyester plain weave fabric pigment rotary printing 70 gsm (+/-3 g) width 220 +/ 2cm/ тканина полотняного переплетення 100%поліестер з набивним пігментним малюнком 7(г/кв.м (+/-3 г) шир.220 +/-2см - 0.420 USD / метр.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україно методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

В свою чергу, митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію зазначену в експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати. Підстави з яких митним органом не прийнято до уваги висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 17.01.2020 №ЧК-23 є не обгрунтованими, оскільки аналіз цін проводився на подібну та аналогічну продукцію, до того ж Північна митниця Держмитслужби не є уповноваженим органом на надання оцінки, або спростування експертних висновків виданих торгово-промисловими палатами України.

В зв`язку з викладеним, суд вважає такі посилання відповідача недоречними.

Суд також звертає увагу, що митний орган, в своєму рішенні та відзиві на позовну заяву ставить під сумнів саме визначення вартості морського фрахту, при цьому коригуючи митну вартість коригує вартість товару (тканини).

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54, ч.1 ст.55 МК України, підставою відмови в митному оформленні за заявленою митною вартістю та її коригування є неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, позивачем подано документи, що підтверджували фактичну ціну товару. Таким чином, при митному оформленні товарів по спірним поставкам, підстави для коригування митної вартості та відмови в митному оформленні, що встановлені п.2 ч.6 ст.54 МК України, як і інші підстави, виключний перелік яких визначено в ч.6 ст.54 МК України, були відсутні.

Відповідно до положень ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів приймається органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, якщо виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст.54 МК України передбачає, що рішення про відмову в митному оформленні приймається у разі:

1)          невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)          неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)          невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)          надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

-          неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст.53 Кодексу);

-          невірно проведений розрахунок митної вартості;

-          невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

-          надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з п.2 ч.2 ст.55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу цього Кодексу; б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Слід зазначити, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в ч.2 ст.53 МК України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження відповідача, викладені у оскаржуваному рішенні, не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.

Крім того, згідно ч.3 ст.53 МК України, орган доходів і зборів витребує додаткові документи, зокрема, якщо подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зазначене положення закону кореспондується з правами органу доходів і зборів, закріплених ч.5 ст.54 МК України.

Так, згідно п.2 зазначеної норми, у випадках, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Подання позивачем певних додаткових документів за власним бажанням, не є перешкодою для витребування відповідачем інших додаткових документів, що передбачені ч.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не зазначено та не доведено, які саме складові митної вартості були відсутні, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових. Факти, викладені відповідачем як підстави для коригування митної вартості не ґрунтуються на положеннях закону, не стосуються числових значень митної вартості, які повинні перевірятись митним органом та крім того, не є беззаперечною підставою для відмови в митному оформленні за основним методом визначення митної вартості.

Частинами 10-12 ст.264 МК України передбачено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених ст.335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частин 1- 4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норми свідчить, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов`язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, суд доходить висновку, що такі документи у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості.

Згідно ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1)          немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а)          встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в)          не впливають значною мірою на вартість товару;

2)          щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3)          жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4)          покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом також встановлено, що підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих позивачем, стала цінова інформація на подібні товари.

Проте - відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем протиправно надано перевагу шостому (резервному) методу визначення митної вартості товару замість основного методу, за ціною визначеною в договорі, визначення митної вартості товару.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості за ціною Контракту, а відтак, і правомірності відмови у прийнятті митної декларації позивача та у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою останнім митною вартістю, а також спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

З системного аналізу ч.2 ст.58 МК України вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

На підставі наведеного, суд визнав, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації.

Виходячи з вищевикладеного, суд критично ставиться до позиції відповідача, що подані позивачем до митного оформлення документи містять неповні дані про складові митної вартості.

Тому, враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, а подані документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, суд вважає, що відповідачем прийнято рішення та оформлено картку відмови за не обґрунтованих підстав. Тому митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України. В порушення зазначеної норми, спірне рішення не містить обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості товарів, тобто складових, які включені до такої вартості, джерел, що використовувались при її визначенні, не враховують, що кожна партія товару, імпортованого позивачем, має різну вартість, визначену та обґрунтовану продавцем товару.

Зазначена позиція відповідає практиці Верховного Суду України, що викладена у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-53а15.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч.2 ст.53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд, приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та підстав вважати, що митна вартість товару визначена відповідачем з порушенням вимог митного законодавства, а тому позовні вимоги про скасуванн рішення та картки відмови належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль» до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 21.01.2020 №UA102000/2020/000033/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.01.2020 №UA102150/2020/00007.

Стягнути з Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль» 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль» (вул. Сортувальна, 2, м.Київ, 02081, код 38192655).

Відповідач - Північна митниця Держмитслужби (проспект Перемоги, 6, м.Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675).

Повний текст рішення складено 06.04.2020.

Суддя                                                                                                                   Л.О. Житняк