справа №2-238-1/09
№2-2635-1/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009р. Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Мазур І.В.
при секретарі Ішуніній Л.М.
з участю позивача ОСОБА_1 представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідачки ОСОБА_4 3-ї особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради, ОСОБА_4, 3-тя особа ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право власності, зобов'язання проведення повторної інвентаризації та внесення змін у кадастрову документацію, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, при цьому в судовому засіданні він та його представники уточнили свої позовні вимоги і суду пояснили, що після смерті батька ОСОБА_1 , він отримав свідоцтво на спадщину за заповітом, відповідно до якого став власником 11/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1. Рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 15.10.1999р. був визначений порядок користування будинковолодінням та земельною ділянкою між співвласниками будинку по АДРЕСА_1. Відповідно до цього рішення йому було виділено в користування земельну ділянку площею 0, 0623га, а ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 0226га. При інвентаризації в 1994р. земельної ділянки про АДРЕСА_1 була допущена помилка, а саме: на плані встановлених меж та абрисі земельної ділянки відстань від точки 1 до точки 2 ділянки зазначена 19, 52м. , тоді як фактична відстань між цими точками - 20, 20м. , що підтверджується технічним паспортом БТІ за 1991р. та судовою будівельно-технічною експертизою, яка проведена за ухвалою Святошинського райсуду м. Києва від 27.01.1998р., де відстань між точками 1 та 2 також зазначена 20, 20м. (10, 84+9, 36). Тобто точка 1 на плані встановлених меж була переміщена від фактичної межі в сторону ОСОБА_1 на 0, 68м. Відповідно межа, яка позначена на цьому плані від точки 1 до точки 5, перемістилась в сторону ділянки ОСОБА_1 Автоматично у земельно-кадастровій справі по земельній ділянці про АДРЕСА_1 1 були змінені координати точок її меж в сторону ділянки ОСОБА_1 Тобто відбулась накладка частини площи земельної ділянки ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_1 На абрисі земельних ділянок по АДРЕСА_1 та 11 видно, що межа між цими земельними ділянками (червона лінія) проходить по сараю-гаражу ОСОБА_1
Рішенням Київради від 23 грудня 1999року ОСОБА_4 була приватизована земельна ділянка площею 0, 09га, яка розташована по АДРЕСА_1. На підставі цього рішення Головним управлінням земельних ресурсів ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.
На відповідача Головне управління земельних ресурсів покладено обов"язок перевіряти матеріали інвентаризації земельних ділянок землекористувачів по АДРЕСА_1 на відповідність їх дійсності. Оскільки відповідач не виконав своїх функцій він зобов'язаний за власний рахунок провести інвентаризацію зазначених земельних ділянок.
Крім того, позивач посилався на те, що без внесення змін у документацію із землеустрою він не може приватизувати земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка перебуває у його користуванні. Головним управлінням земельних ресурсів (витяг з бази даних Державного земельного кадастру станом на 28.02.2007р.) помилково зазначений землекористувач ОСОБА_6 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_2, тоді як зазначена земельна ділянка рішенням Ленінградського райсуду м. Києва від 15.10.1999р. була поділена на дві ділянки. Землекористувачем однієї земельної ділянки є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) , другої ОСОБА_5 (АДРЕСА_3). Оскільки на його неодноразові звернення відповідач головне управління земельних ресурсів щодо внесення відповідних змін в земелевпорядну документацію не відреагував по суті, вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Тому просить суд винести рішення, яким визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 серія ІІ-КВ №151492 від 21.04.2000р. виданий ОСОБА_4 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради. Зобов"язати управління внести зміни у земельно-кадастрову документацію земельних ділянок по АДРЕСА_1, а саме точку 1 на плані встановлених меж перемістити на 0, 86м. в сторону земельної ділянки ОСОБА_4, щоби відстань між точками 1 та 2 на плані була 20, 20м. Потім точку 1 з новими корординатами з’єднати з точкою 5 цього плану. Тоді нова лінія 1-5 на плані і буде відповідати фактичній межі між земельними ділянками. Зобов’язати управління за власний рахунок виконату повторну інвентаризацію земельних ділянок по АДРЕСА_3, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 та зобов’язати внести зміни у базу даних Державного земельного кадастру, а саме: замість землекористувача ОСОБА_6 та адреси земельної ділянки АДРЕСА_2 зазначити: ОСОБА_1 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_1., ОСОБА_5 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_3. Стягнути судові витрати по справі судовий збір 51грн. та 30грн. за інформаційно-технічне забезпечення.
Представник відповідача Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації належним чином повідомлений про день слухання справи, про причини неявки суд не повідомив. Суд, керуючись вимогами ч.2 ст. 169 ЦПК України, вважає можливим заслухати справу у відсутність представника, який направив до суду письмові пояснення по справі. Зокрема, представник відповідача заперечував проти позову, при цьому посилався на те, що рішення Київської міської ради від 23.12.1999р. №160-2/662 про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0, 0895га. у АДРЕСА_1 було прийнято у відповідності із ст. 17 Земельного кодексу України від 18.12.1990р., Декрету KM України від 26.12.1992р. №15-91 "Про приватизацію земельних ділянок" та на підставі заяви ОСОБА_4 та правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку. Тобто підстав для скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку немає.
Відповідачка ОСОБА_4 позов визнала частково, а саме суду пояснила, що акт про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 був їй виданий на законних підставах , а тому він не може бути скасований. В той же час відповідачка підтвердила той факт, що дійсно на абрисі земельної ділянки по АДРЕСА_3, де проживає позивач і його брат дійсно ширина земельної ділянки зазначена 19, 52м. , замість належної 20, 20м.
3-тя особа ОСОБА_5 позов підтримав і підтвердив пояснення позивача, який є його рідним братом.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право на спадщину, яке видане 26.12.1995р. ОСОБА_1. є власником 11/15 частини жилого будинку, який знаходиться в м. Києві по АДРЕСА_3 в м. Києві., спадщина на даний будинок відкрилася після смерті батька позивача ОСОБА_6, який померІНФОРМАЦІЯ_1р. (а.с. 11)
Згідно рішення Ленінградського райсуду м. Києва від 15.10.1999р. між позивачем ОСОБА_1. та його рідним братом ОСОБА_5. було визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1. При цьому позивачу виділено в користування земельну ділянку розміром 623кв.м. , а ОСОБА_5 226кв.м. (а.с. 24 зв. сторона).
Позивач та його представники посилалися на те, що при інвентаризації земельної ділянки в 1994р. по АДРЕСА_3 була допущена помилка, а саме на плані встановлених меж (а.с. 86) та абрисі земельної ділянки (а.с. 87) відстань від точки 1 до точки 2 ділянки зазначена 19, 52м. , тоді як фактична відстань між цими точками 20, 20м.
Дані пояснення знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Зокрема згідно технічного паспорту, який виданий БТІ м. Києва в 1991р. (а.с. 98) та згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 105-112), яка була проведена за ухвалою Святошинського райсуду м. Києва від 27.01.1998р. зазначено, що відстань між точками 1 та 2 складає саме 20, 20м. (10, 84+9, 36)
Згідно ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Згідно ч.2 види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно ч. 1 ст. 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Згідно п.2.3 Положення "Про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів", яке затверджене наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 26 серпня 1997р. №85 на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок організовувати контроль та розглядати матеріали інвентаризації земель по кожному власнику землі та землекористувачу. Відповідно до п.5.3 цього положення документацію щодо інвентаризації земель підрядчик подає до міського управління. Відповідно до п.5.4 цього положення Головне управління земельних ресурсів розглядає подану документацію і у випадку позитивного висновку готує проект рішення відповідної ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землекористувачів (власників землі) даного кварталу. У разі прийняття негативного висновку управління повертає документацію на доопрацювання.
Тобто Голове управління земельних ресурсів зобов'язано було перевірити матеріали інвентаризації земельних ділянок землекористувачів по АДРЕСА_1, 11 та 1 кв.№2 та усунути недоліки, які є у документації із землеустрою, але дана документація не була належним чином перевірена.
Згідно п.б ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що відсутня його вина щодо неналежної інвентаризації вищезазначених земельних ділянок та перевірки документацію по вищезазначеним земельним ділянкам.
У зв"язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Головного управління земельних ресурсів за свій рахунок провести інвентаризацію вищезазначених земельних ділянок підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання відповідача внести відповідні зміни у земельну - кадастрову документацію земельних ділянок по АДРЕСА_1, а саме: точку 1 на плані встановлених меж перемістити на 0, 86м. в сторону земельної ділянки ОСОБА_4, щоб відстань між точками 1 та 2 на плані була 20, 20м. , потім точку 1 з новими координатами з’єднати з точкою 5 цього плану, суд вважає необхідним відмовити в цій частині позовних вимог, оскільки саме такі зміни можуть бути внесені тільки після проведення повторної інвентаризації зазначених земельних ділянок. У зв"язку з цим суд вважає необхідним зобов’язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради внести відповідні зміни у земельну кадастрову документацію зазначених земельних ділянок після проведення інвентаризації.
Судом також встановлено, що згідно витягу бази даних Державного земельного кадастру станом на 28.02.2007р. помилково зазначений землекористувач ОСОБА_6 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_2 (а.с. 22 зворотня сторона), в той час як судом встановлено, що згідно рішення Ленінградського райсуду м. Києва від 15.10.1999р. було визначено порядок користування земельною ділянкою будинковолодінням та земельною ділянкою між співвласниками будинку по пров. Павленка, 1.
Відповідно до цього рішення йому було виділено в користування земельну ділянку площею 0, 0623га, а ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 0226га. У зв"язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити і зобов’язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради внести зміни у базу даних Державного земельного кадастру, а саме: замість землекористувача ОСОБА_6 та адреси земельної ділянки АДРЕСА_2 зазначити: ОСОБА_1 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_1., ОСОБА_5 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_3.
Судом також встановлено, що Рішенням Київради "про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для обслуговування жилих будинків і господарських будівель" від 23 грудня 1999року №160-2/662 ОСОБА_4, яка є сусідкою позивача по справі і земельна ділянка якої межує з земельною ділянкою позивача по справі, передано у власність земельну ділянку площею 0, 09га, яка розташована по АДРЕСА_4. (а.с. 57-59) На підставі цього рішення Головним управлінням земельних ресурсів Київради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 було видано державний акт серія ІІ-КВ №151492 від 21.04.2000р. на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1. (а.с. 65)
Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачці ОСОБА_4 було видано державний акт з порушенням норм чинного законодавства позивач суду не надав. У зв"язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним державного акту на право власності, який виданий відповідачці ОСОБА_4.
На підставі ст. 88 ЦПК України з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 16грн.(судовий збір в розмірі 8грн.50коп. та 7грн.50коп.3а інформаційно-технічне забезпечення).
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч. 1, 2 ст. 106, ч. 1 ст. 107, п.б ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, Положення "Про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів", яке затверджене наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 26 серпня 1997р. №85, ст. ст. 3, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради за свій рахунок виконати повторну інвентаризацію земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 та внести відповідні зміни у земельно-кадастрову документацію зазначених земельних ділянок.
Зобов’язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради внести зміни у базу даних Державного земельного кадастру, а саме: замість землекористувача ОСОБА_6 та адреси земельної ділянки АДРЕСА_2 зазначити: ОСОБА_1 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_1., ОСОБА_5 та адреса земельної ділянки АДРЕСА_3.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 16грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду заяви про його оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.