ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Карабаня В.Я.

суддів:                                               Ковтонюк Л.В.

                                                Чабана В.В.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2006 (суддя Загинайко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 (колегія у складі суддів: Голяшкін О.В., Білецька Л.М., Виноградник О.М.),  відмовлено в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “СІКО” (далі - ТОВ “СІКО”). Первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з  ТОВ “СІКО” на користь Акціонерного товариства відкритого типу “Концерн “Весна” 11 255,79 грн. боргу, 316,06 грн. пені, 49,88 грн. річних, 116,22 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись  із прийнятими у справі судовими рішеннями, ТОВ “СІКО” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати,  прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір оренди № 787 від 01.11.2002, укладений між ТОВ “СІКО” та Акціонерним товариством відкритого типу “Концерн “Весна”, відмовити Акціонерному товариству відкритого типу “Концерн “Весна” в позові до ТОВ “СІКО” про стягнення суми боргу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Акціонерне товариство відкритого типу “Концерн “Весна” зазначило прохання залишити касаційну скаргу ТОВ “СІКО” без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 –без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2006 року Акціонерне товариство відкритого типу “Концерн “Весна” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “СІКО” про стягнення 11 255,79 грн. заборгованості по орендній платі, 316,06 грн. пені, 49,88 грн. 3 % річних з простроченої суми. Як на підставу вимог позивач послався на те, що в порушення умов договору оренди нежитлових приміщень № 787 від 01.11.2002 відповідач не сплатив орендну плату за січень та лютий 2006 року.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивач не зважаючи на неодноразові вимоги відповідача, не надав документів, які б підтверджували право позивача на укладення договорів оренди на нерухоме майно, також вказав про те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2006 у справі № 7/5 договір № 787 на оренду нежитлових приміщень від 01.11.2002 було розірвано з 24.01.2006, а тому у відповідача відсутні зобов’язання зі сплати орендної плати.

05.06.2006 ТОВ “СІКО” звернулось з зустрічним позовом до Акціонерного товариства відкритого типу “Концерн “Весна” про визнання недійсним договору оренди від 01.11.2002 року № 787, укладеного між сторонами, на підставі ст.57 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) з моменту його укладення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2002 між Акціонерним товариством відкритого типу “Концерн “Весна” та ТОВ “СІКО”  укладено договір оренди № 787. За умовами договору позивач як орендодавець передає відповідачу як орендарю нежитлові приміщення загальною площею 867,7 м.кв. загальною балансовою вартістю 364 018,42 грн., розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 6 (майданчик № 2а, корпус №12) (п.1.1.договору). Відповідно до п.п.”ж” п.3.1 договору орендар зобов’язаний щомісячно, до 19 (дев’ятнадцятого числа) поточного місяця, отримувати під підпис у орендодавця рахунок на орендний платіж поточного місяця. На протязі наступних п’яти банківських днів здійснювати по ньому оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця. Пунктом 4.4 договору передбачено, що у випадку прострочки оплати орендних платежів орендар виплачує орендодавцю за кожний день прострочки пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченї заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Згідно п.5.4 договору до фактичної здачі приміщень з оренди та підписання акта, приміщення вважаються такими, що знаходяться в оренді, і оплачуються на загальних підставах. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2006 у справі № 7/5, яке набрало законної сили з 17.02.2006, розірвано договір № 787 від 01.11.2002. В порушення умов договору відповідачем не сплачено орендну плату за січень 2006 року в сумі 5601,86 грн.,  та за лютий 2006 року в сумі 5663,93 грн., оскільки  як підтверджується актами прийому-передачі приміщень, ТОВ “СІКО” повернув з оренди нежитлові приміщення позивачеві лише 28.02.2006.

Вищий господарський суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення первісного позову, оскільки ТОВ “СІКО” не виконало обов’язку по сплаті орендної плати за час користування приміщеннями, внаслідок чого виникла заборгованість за січень-лютий 2006 року в сумі 11 255,79 грн., як встановлено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Правомірним є також висновок судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні зустрічного позову, оскільки відповідач на протязі дії договору   користувався приміщеннями, переданими йому в оренду позивачем, а вказані ним у зустрічному позові обставини не впливають на права відповідача щодо користування майном і не можуть бути підставою для звільнення його від обов’язку по сплаті орендодавцеві за договором орендної плати за весь час користування орендованими приміщеннями

Постанова суду апеляційної інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, підстав для її скасування Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства  з  обмеженою відповідальністю “СІКО” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2007  у справі № 16/127 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                          В.Карабань

судді:                                                                                                 Л.Ковтонюк

                                                                                                            В.Чабан