СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

07 квітня 2020 року                   Справа № 905/1640/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області (вх.№1004 Д) на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19

за позовною заявою керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька область,

до відповідача -1 Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області,  

відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамагросвіт”, м. Краматорськ, Донецька область,

про визнання недійсним договору спільної обробки землі, зобов`язання звільнити земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19 (суддя Харакоз К.С.) у задоволенні позову керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка, Донецька область, до відповідача 1 Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамагросвіт”, м. Краматорськ, Донецька область, про визнання недійсним договору спільної обробки землі, зобов`язання звільнити земельну ділянку, –  відмовлено повністю.

Заступник прокурора Донецької області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19 і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Одночасно заявник апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, яке обґрунтовує тим, що повний текст рішення підписано 02.03.2020 та опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.02.2020.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що повний текст оскаржуваного рішення складено 02.03.2020, його копію прокуратурою отримано 10.03.2020 (про що свідчить відповідна відмітка на заяві про отримання копії судового рішення та на зворотному аркуші рішення суду), а з апеляційною скаргою прокурор звернувся 23.03.2020, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, колегія суддів вважає можливим поновити пропущений строк.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали не надійшло.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги на відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України та провівши підготовчі дії, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила, що подані матеріали є достатніми для відкриття апеляційного провадження.

Крім того, апеляційний господарський суд встановив таке.

У даній справі керівник Слов`янської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Головного управління Держгеокадастру у Донецький області до Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області та ТОВ “Крамагросвіт”, про визнання недійсним договору спільної обробки землі, зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Обґрунтовуючи підстави звернення із цим позовом прокурор, з посиланням, зокрема, на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наголошував, що в даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Донецької області є органом уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах, однак вказаним органом державної влади не здійснюється захист законних інтересів держави щодо визнання недійсним договору спільної обробки землі, який укладено з порушенням вимог законодавства, що призводить до порушення інтересів держави.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.10.2019 вирішив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації, про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн. у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У зазначеній ухвалі суд вказав на те, що існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Так, на думку колегії суддів касаційної інстанції, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика. Наведене, як зазначає суд касаційної інстанції, підтверджує, що справа №912/2385/18 містить виключну правову проблему.

За висновками колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Також колегія суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою від 07.11.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №912/2385/18, призначила її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників на 24.03.2020. Велика Палата Верховного Суду погодилась висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.03.2020 повідомлено учасників справи №912/2385/18, що судове засідання відбудеться 28.04.2020.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду даної справи №905/1640/19 підлягають з`ясуванню, зокрема, питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, тобто ті, які становлять виключну правову проблему та підлягають з`ясуванню Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки результат перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі №905/1640/19 безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі №912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зупинити провадження у справі №905/1640/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.

Керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

1. Поновити заступнику прокурора Донецької області строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19.

3. Зупинити провадження у справі №905/1640/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

4. Сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                        О.О. Крестьянінов

Суддя                                                                                                В.О. Фоміна  

Суддя                                                                                                О.В. Шевель