Судове рішення 1758-2010 від 01.10.2010

Судове рішення #8581655

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1758/10

Категорія - 41 ГоловуючГ Головуючий у 1 й інстанції – Дунай Л.В.

Доповідач – Михайловська С.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2010 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – Михайловської С.Ю..

Суддів – Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.

При секретарі – Кононенко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2009 року по справі за позовом Верхньодніпровської райспоживспілки до ОСОБА_2 про виселення із гуртожитку та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Верхньодніпровської райспоживспілки про реєстрацію члена сімґї співвласника у гуртожитку, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2009 року позовні вимоги Верхньодніпровської райспоживспілки до ОСОБА_2 про виселення із гуртожитку задоволені частково.

Виселено ОСОБА_2 із житлового будинку-гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2

Зобов’язано ОСОБА_2 знятися з реєстрації по паспортному обліку з житлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Верхньодніпровської райспоживспілки заборгованість по оплаті за проживання у гуртожитку з 01 листопада 2007 року по 06 червня 2008 року у сумі 2 632 грн.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди по утриманню будинку Верхньодніпровській райспоживспілці відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити Верхньодніпровській райспоживспілці у задоволенні позовних вимог та задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом вимог житлового, цивільного та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги Верхньодніпровської райспоживспілки, послався на те, що ОСОБА_2 зареєстрована у будинку, що належить Верхньодніпровській райспоживспілці та продовжує проживати в ньому, відмовляючись від укладення договору найму житлового приміщення, від оплати за користування жилим приміщенням, чинячи перепони власнику будинку у користуванні даним будинком у вигляді недопущення вселення до гуртожитку працівників райспоживспілки для тимчасового проживання. Виходячи з таких обставин, суд дійшов до висновку про виселення ОСОБА_2 з даного будинку та зняття її з реєстрації на підставі ст. 391 ЦК України.

З таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки ОСОБА_2 у зв’язку з її трудовими відносинами була надана жила площа, кімната 20 кв.м., у гуртожитку по АДРЕСА_2, який належить Верхньодніпровській райспоживспілці згідно постанови правління Верхньодніпровської райспоживспілки та районного профспілкового комітету № 114 від 10 вересня 1993 року.

ОСОБА_2 працювала на той час у позивача інженером-технологом.

У зв’язку із створенням Горпо - структурної організації системи райспоживспілки, ОСОБА_2 була звільнена з райспоживспілки по переводу та прийнята на роботу до Горпо.

З жовтня 1998 року у зв’язку з ліквідацією Горпо відповідачка була звільнена на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, звільнених у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників.

Згідно до вимог ст. 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибили з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв’язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в ч. 2 цієї статті, а також осіб, перелічених у ст. 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Отже, суд першої інстанції виселив відповідачку з гуртожитку з підстав, які не передбачені законом, що є незаконним. Тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню і колегія суддів вважає за необхідне в цій частині рішення суду скасувати та в задоволенні позовних вимог Верхньодніпровської райспоживспілки про виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_2 відмовити.

Що стосується рішення суду в іншій частині, то суд першої інстанції правильно встановив, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Верхньодніпровської райспоживспілки плати за користування житловим приміщенням за період з 01 листопада 2007 року по 06 червня 2008 року підлягають задоволенню, оскільки відповідачка, проживаючи в цей період у гуртожитку і користуючись наданою їй житловою площею, не сплачувала власнику гуртожитку оплату за користування житлом, як то передбачено ст. 130 ЖК України та Постановою Ради Міністрів УРСР №781 від 09 вересня 1965 року «Про затвердження ставок плати за проживання у гуртожитках підприємств, організацій та установ, підпорядкованих раднаргоспам, міністерствам, відомствам та місцевим радам УРСР», згідно якого працівники організацій, які проживають у підпорядкованих організаціям гуртожитках, оплачують користування гуртожитком по твердих ставках за койко-місце у місяць.

Також, суд першої інстанції правильно встановив, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 витрат, понесених на амортизаційні відчислення за приміщення гуртожитку та плати за землю у сумі 26 363 грн. не підлягають задоволенню, оскільки суду не надані докази того, що між Верхньодніпровською райспоживспілкою та ОСОБА_2 існують зобов’язання щодо компенсації витрат на утримання вказаного будинку, а на підставі ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Верхньодніпровської райспоживспілки про реєстрацію члена сімґї співвласника у гуртожитку, суд також правильно встановив, що згідно постанови правління Укроопсоюзу від 27 серпня 1996 року «Про індексацію пайових внесків» Верхньодніпровська райспоживспілка провела індексацію пайових внесків і станом на 31 березня 1997 року розмір пайового внеску ОСОБА_2 становив 81 грн. 12 коп., 70 грн. з яких вона отримала у першому кварталі 1998 року, тому зазначена обставина не дає підстав відповідачці стверджувати, що вона має право власності на спірний гуртожиток і не надає правових підстав ставити питання про реєстрацію як члена сімґї співвласника її доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала разом з ОСОБА_2 без реєстрації у домовій книзі по паспортному обліку. Власник гуртожитку, Верхньодніпровська райспоживспілка, згоди на її реєстрацію не надавала, дівчина має на праві власності частину квартири АДРЕСА_1, тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Доводи, зазначені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про порушення судом вимог житлового, цивільного та процесуального права, не спростовують правильність ухваленого рішення в тій частині, в якій рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2009 року в частині виселення ОСОБА_2 із житлового будинку-гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2 без надання другого житлового приміщення, та зняття з реєстрації по паспортному обліку з житлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 – скасувати.

Відмовити Верхньодніпровській райспоживспілці в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про виселення із житлового будинку-гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2 без надання другого житлового приміщення, та зняття з реєстрації по паспортному обліку з житлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий :

Судді :