Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 757/30150/19-ц

провадження № 61-18259св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В.,

суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Вітровчак Оксани Олександрівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі судді Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк») про захист прав споживача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року вищевказану позовну заяву направлено для розгляду за підсудністю до Іллічівського міського суду Одеської області.

Ухвала мотивована тим, що справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва, оскільки згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридична адреса відповідача: проспект Миру, 28, м. Чорноморськ, Одеська область.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, 19 серпня 2019 року адвокат Вітровчак О. О. в інтересах ОСОБА_1 направила засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. повернуто.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд повернув заявнику подану нею апеляційну скаргу з формальних підстав, оскільки адвокат свідомо зазначив в ордері місце, де надається адвокатом клієнту адвокатська допомога - «в судах всіх інстанцій», щоб в майбутньому після розгляду апеляційної скарги і визначення підсудності розгляду цивільної справи не виникло питання про подання оригіналу іншого ордера.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції своїм рішенням позбавив іноземного громадянина права доступу до українського правосуддя.

Крім того, заявник у касаційній скарзі вказує на безпідставність передачі справи на розгляд до Іллічівського міського суду Одеської області за встановленою підсудністю.

У листопаді 2019 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку від ПАТ «МТБ Банк» надійшов відзив, у якому відповідач, посилаючись на обґрунтованість ухвали Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану ухвалу.

У листопаді 2019 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшли заперечення представника ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. на відзив ПАТ «МТБ Банк», в яких вона просить суд не брати до уваги відзив банку, оскільки він підписаний особою, яка не підтвердила свої повноваження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 757/30150/19-ц з суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду та її нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України(у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. , керувався тим, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повноваження адвоката Вітровчак О. О. на вчинення усіх процесуальних дій від імені ОСОБА_1 , оскільки у доданому до скарги ордері від 19 серпня 2019 року серія КС № 572676 не вказано назви органу, в якому надається правова допомога апелянту, тому апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 2 частини 1 статті 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 зазначеного Закону, відповідно до частин 1-3 якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Крім того, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, згідно з якою Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, встановлено реквізити ордера, серед яких «Назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом» із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З наведеного слідує, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога». Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

У той же час апеляційним судом не було враховано, що згідно з обставинами справи № 9901/847/18, у доданому до позову ордері на надання правової допомоги в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» було зазначено: «В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування».

Натомість у справі № 757/30150/19-ц, що переглядається, в ордері на надання правової допомоги, доданому до апеляційної скарги, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» вказано: «у судах всіх інстанцій».

Тобто у справі № 9901/847/18 у ордері на надання правової допомоги у вищезгаданій графі взагалі були відсутні відомості про судові органи, тоді як у справі № 757/30150/19-ц зазначено про надання адвокатом правової допомоги у судах всіх інстанцій, що у даному випадку є достатнім для висновку про наявність у адвоката Вітровчак О. О. права на підписання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 .

Вказаний висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/847/18, з огляду на те, що у даному випадку скаржником дотримано вимоги Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Таким чином, ордер на надання правової допомоги від 19 серпня 2019 року серія КС № 572676 містить усі обов`язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 та типовою формою ордеру, а відтак у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для повернення скарги згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справах: «Walchli v. France» від 26 липня 2007 року, «TOB «Фріда» проти України» від 08 грудня 2016 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

За таких умов колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Разом з цим доводи касаційної скарги про незгоду з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 липня 2019 року не можуть бути предметом касаційного оскарження, оскільки на час звернення заявника з касаційною скаргою в апеляційному порядку зазначена ухвала суду першої інстанції не переглядалась, а тому в силу вимог пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України не може бути предметом касаційного оскарження.

Водночас з матеріалів справи убачається, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. пізніше була прийнята апеляційним судом до розгляду, а 11 грудня 2019 року розглянута по суті з прийняттям постанови, якою скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 липня 2019 року та направлено справу до Печерського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Отже, відсутня необхідність для передачі справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Вітровчак О. О. , оскільки на даний час така скарга вже розглянута судом.

Зі змісту положень частини третьої статті 411 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги)вбачається, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а постановлена у справі ухвала Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року - скасуванню.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Вітровчак Оксани Олександрівни задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак

Судді:І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко