Справа № 2-274/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

05 березня 2009 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді     Савицького О.А.

при секретарі     Цапко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства «Вексель», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2007року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» 4500 грн. страхового відшкодування та судові витрати. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26.04.2006 року в м.Києві на мості «Метро» сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої було пошкоджено його автомобіль, винуватцем вказаної ДТП постановою суду було визнано ОСОБА_2, який керував автомобілем належнимОСОБА_3.. ОСОБА_3. було застраховано цивільну відповідальність особи, яка керує його автомобілем, в ACT «ВЕКСЕКЛЬ». При зверненні позивача до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування, останній відмовив позивачу, що змусило його звернутися до суду.

Під час розгляду справи судом в якості співвідповідачів були притягнуті ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також: позивачем були збільшені позовні вимоги, а саме він просив стягнути на його користь з ACT «Вексель» 5655,05 грн. матеріального збитку та 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди, пеню за прострочення виплат страхового відшкодування в розмірі 1363,07 грн. та судові витрати - 2500 грн. за юридичні послуги, та 155,58 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» проти задоволення позову заперечив посилаючись на те, що при зверненні за страховим відшкодуванням позивачем та іншими відповідачами було порушено умови договору страхування, а саме не надано доказів на якій правовій підставі керував транспортним засобом ОСОБА_3., автомобілем ОСОБА_2, на якому він скоїв ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження. Причина неявки суду не відома. Враховуючи зазначене, зважаючи на те, що в справі міститься достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Вислухавши представника позивача та відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ», дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26.04.2006 року в м.Києві на Набережному шосе, в районі мосту «Метро» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фіат - Темпра», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу та був під його керуванням, та автомобіля «Сканія», державний номер НОМЕР_2, з напівпричепом «Кьогель» держномерНОМЕР_4, що належав ОСОБА_3., та був під керуванням ОСОБА_2.

Власником автомобіля «Сканія», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3., була застрахована цивільну відповідальність осіб, які будуть керувати вказаним автомобілем, перед третіми особами у випадку ДТП, відповідно до Полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА № 0676785 від 19.09.2005 року в ACT «ВЕКСЕЛЬ» на суму 25000 грн. за виключенням франшизи в розмірі 510 грн..

Як вбачається з адміністративної справи про притягнення до адмінвідповідальності за порушення ПДР, № 3-1137\06 рік, розглянутої Бобровицьким районним судом Чернігівської області, ОСОБА_2 визнано винним в ДТП, що сталася 26.04.2006року, в якій був пошкоджений автомобіль позивача.

На звернення позивача до ACT «ВЕКСЕЛЬ», оскільки цивільна відповідальність водія автомобіля «Сканія», державний номер НОМЕР_2, була застрахована у вказаній страховій компанії, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з причин ненадання власником машини певних документів, яких саме в листах не вказується.

Оскільки ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, він був змушений звернутися до Моторно (транспортного) страхового бюро зі скаргою на рішення ACT «ВЕКСЕЛЬ» про відмову у виплаті страхового відшкодування.

14.12.2006року позивач отримав відповідь за №9032X4-4-11 Моторно (транспортного) страхового бюро України, в якій зазначається, що відмова ACT «ВЕКСЕЛЬ» ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування не відповідає вимогам Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і позивачеві роз 'яснено право подати цивільний позов в установленому законом порядку, що останній і зробив.

Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов 'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також: цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування" страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. Дана норма також: передбачена ст. 989 ЦК України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 38 зазначеного вище Закону передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: ... б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди ....).

Враховуючи перелічені норми законів, суд вважає, що ACT «ВЕКСЕЛЬ» безпідставно відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, яке становить вартість завданих йому збитків в результаті аварії, яка сталася з вини водія автомобіля «Сканія», державний номер НОМЕР_2, оскільки ненадання страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу необхідних документів, а також керування транспортним засобом без передбаченого законом права на таке керування не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування третім особам, оскільки страховик має право звернутися з регресним позовом до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 п.3 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 28.09.1996 року № 1175, відшкодуванню страховиком (страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв 'язок між; рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.

Відповідно до договору страхування (Поліса № ВА/06767 від 19.09.2005 року обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів) укладеному між; ACT «ВЕКСЕЛЬ» та ОСОБА_3. у випадку пошкодження автомобіля третьої особи в ДТП, яка сталася з вини водія автомобіля «Сканія», державний номер НОМЕР_2, страховик відшкодовує потерпілій особі суму страхового відшкодування в розмірі завданих їй збитків за виключенням франшизи, будь-яких інших обмежень щодо виплати та визначення розміру завданих третій особі збитків страховий поліс не передбачає.

Відповідно до Акту № 725 від 12.05.2006 року товарознавчого дослідження матеріальний збиток завданий власникові автомобіля "Фіат Темпра", державний номер НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5655,05 грн..

Як пояснила представник позивача, після ДТП, приблизно 15 - 20 серпня 2006 року відповідач ОСОБА_2 сплатив позивачу суму в 510 грн., що є сумою франшизи передбаченої Страховим полісом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ДТП в якій було пошкоджено автомобіль позивача є страховим випадком, а тому позов в частині стягнення з відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» на користь позивача страхового відшкодування підлягає задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума матеріальної шкоди визначена відповідно до Акту № 725 від 12.05.2006 року товарознавчого дослідження, за мінусом «франшизи» відповідно до Страхового полісу в розмірі 510 грн., отже страхове відшкодування становить 5145,05 грн. (5655,05 грн. -510 грн.).

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов»язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п.37.2 ст. 37 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за прострочку виплати страхового відшкодування за період з 19.08.2006 року, дати отримання франшизи від відповідача ОСОБА_2, по 18.11.2007року.

Облікова ставка НБУ в період з серпня 2006 року по травень 2007 року становила 8,5%, відповідно подвійна ставка - 17%, в період з червня по листопад 2007 року облікова ставка НБУ- 8%., подвійна -16%.

Відповідно, враховуючи, що суд визначив суму страхового відшкодування що підлягала виплаті позивачу в розмірі 5145,05 грн., сума пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 19.08.2006року по 18.11.2007року становить 1072,86 грн. :

за період з серпня 2006року по травень 2007року:

(5145,05 грн. X17%) : 365 днів X 286 днів = 686,4 грн. ;

за період з червня по листопад 2007року:

(5145,05 грн. X16%) : 365 днівX171 день = 386,46грн..

Також; суд вважає, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України, невиконанням зобов»язань за Страховим полісом, відповідач ACT «ВЕКСЕЛЬ» завдав позивачу моральну шкоду, яка виразилася в його душевних стражданнях, через нестачу коштів на ремонт свого автомобіля, у зв»язку з чим він не міг ним користуватись, які відповідно до закону відповідач ACT «ВЕКСЕЛЬ» повинен був йому сплатити. З урахуванням всіх обставин справи, розміру матеріальної шкоди завданої позивачу, тривалості порушення прав позивача з вини відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» суд визначає розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню вказаним відповідачем в розмірі 1000 грн.

Крім того, згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд вважає, що позивачу, також було завдано моральної шкоди з боку відповідача ОСОБА_2, оскільки саме через його винні дії був пошкоджений автомобіль позивача, в момент ДТП позивач сам знаходився за кермом свого автомобіля, у зв»язку з чим він пережив сильний нервовий стрес, так як рухаючись на автомобілі не порушуючи ПДР на його автомобіль фактично наїхав вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 З урахуванням всіх обставин ДТП, характеру пошкодження автомобіля позивача, розміру завданого матеріального збитку, тривалості порушеного права позивача, суд визначає розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 1000 грн.

Щодо вимог стосовно відповідача ОСОБА_3., то суд вважає що вони не підлягають задоволенню так як не відповідають вимогам закону, оскільки відповідно до 1187 ЦК України за шкоду завдану в результаті ДТП несе відповідальність особа винна в ній, яка керувала транспортним засобом.

Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 70,68 (62,18+8,5) грн., пропорційно до задоволених вимог, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., та 2500 грн. витрат на правову допомогу, а з відповідача ОСОБА_2 8,5 грн. витрат на сплату судового збору.

Всього разом з відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» підлягає до стягнення на корить позивача 8818,59 грн. (5145,05 + 1072,86 + 70,68 + 30,00 + 2500) та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а з відповідача ОСОБА_2 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 8,5 грн. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 169, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_1 8818 (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн.. 59 коп. та 1000 (одна тисяча) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) грн. на відшкодування моральної шкоди та 08 грн. (вісім) 50 коп. судових витрат.

В решті позов задоволенню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.