Постанова

Іменем України

02 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 521/4111/14-ц

провадження № 61-7491св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» в особі Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_3 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року у складі судді Целуха А. П. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області

від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» (далі - ТОВ «ІПГ «Майстер») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - ТОВ «Нова пошта») в особі Одеської філії ТОВ «Нова пошта», про стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що 11 січня 2011 року між ним та ОСОБА_1 укладений договір доручення, відповідно до умов якого, останній повинен був організувати відправлення вантажу позивача з 18 березня 2011 року

по 26 квітня 2011 року на загальну суму 27 000,00 грн на адресу

ОСОБА_2 ТОВ «Нова пошта».

У порушення умов зазначеного договору, ОСОБА_1 не надав позивачу відповідні підтверджуючі документи щодо одержання вантажу

ОСОБА_2 , що стало підставою для виставлення йому вимоги про належне виконання зобов`язань та сплати штрафу на суму 500,00 грн у строк до 10 квітня 2014 року.

Також позивач направляв ОСОБА_2 вимогу щодо оплати одержаного товару на загальну суму 27 000,00 грн у строк до 21 березня 2014 року. Проте, вказані вимоги залишені без відповіді. В обумовлені строки грошові кошти позивачу не сплачені.

Ураховуючи викладене, ТОВ «ІПГ «Майстер» просило суд на його користь стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн та з

ОСОБА_1 штраф у розмірі 500,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року позов ТОВ «ІПГ «Майстер» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІПГ «Майстер» грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІПГ «Майстер» штраф у розмірі

500,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не виконано умови щодо оплати за отриманий ним товар, а ОСОБА_1 не виконано умови пункту 4 договору доручення, а саме: останній не пересвідчився в одержанні вантажу ОСОБА_2 та не надав позивачу підтверджуючих документів про одержання такого вантажу.

Справа переглядалась судом апеляційної інстанції неодноразово.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задоволено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року у справі за позовом ТОВ «ІПГ «Майстер» до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Нова пошта» в особі Одеської філії

ТОВ «Нова пошта», про стягнення грошових коштів скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ІПГ «Майстер» грошових коштів у розмірі 27 000,00 грн та у рівних частках судового збору у розмірі

275,00 грн і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІПГ «Майстер» до ОСОБА_2 .

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу

ТОВ «ІРГ «Майстер» задоволено. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до цього ж суду.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 , залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси

від 13 травня 2015 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дослідив усі докази, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та з достовірністю встановив, що позивач направив через експрес-доставку ТОВ «Нова пошта» відповідачу ОСОБА_2 товар (будівельні матеріали) на загальну суму 27 000,00 грн, які останній отримав, проте не провів розрахунок за нього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.

Посилався на те, що під час апеляційного перегляду цієї справи, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: щодо не повідомлення його належним чином про дату та час розгляду справи, а також не розглянув клопотання його представника про повідомлення останнього про результати розгляду клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Також посилався на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права.

Посилався на те, що товарно-транспортні накладні, на які посилаються суди попередніх інстанцій в обґрунтування оскаржуваних рішень, не містять інформації щодо предмета доказування, а тому, заявник вважав, що такі товарно-транспорті накладні не містять інформації щодо предмета доказування, а тому є неналежними доказами у розумінні статті 77 ЦПК України.

Разом з тим посилався на те, що оскільки наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних є неналежними докузами договірних відносин між сторонами у справі, а інші первинні документи та податкові накладні у матеріалах справи відсутні, заявник вважав, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій не доведено факту отримання ним товару; не доведено реальності передачі такого товару перевізнику - ТОВ «Нова пошта»; не доведено вартості товару, яка незаконно та протиправно стягнута оскаржуваними рішеннямиз нього.

При цьому, вважав, що оскільки у нього відсутні боргові зобов`язання перед ТОВ «ІПГ «Майстер» на нього не поширюється дія статей 16, 610 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано із Малиновського районного суду м. Одеси зазначену цивільну справу та зупинено виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року до закінчення касаційного провадження.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.

У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «ІПГ «Майстер», у якому заявник посилався на те, що касаційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки судами попередніх інстанцій у повному обсязі з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, поясненням та запереченням, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 січня 2011 року між ТОВ «ІПГ «Майстер» та ОСОБА_1 було укладено договір доручення, відповідно до умов якого ОСОБА_1 був зобов`язаний організувати відправлення вантажів кур`єрськими службами доставки

ТОВ «ІПГ «Майстер» на адресу третіх осіб, пересвідчитися в їх одержанні з наданням останньому підтверджуючих документів (а. с. 38 т. 1).

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 організував відправлення через Одеську філію ТОВ «Нова Пошта» на адресу ОСОБА_2 наступних вантажів (будівельні матеріали в асортименті) на загальну суму

27 000,00 грн: 18 березня 2011 року за транспортною накладною

№ 10003075120 на суму 3 000, 00 грн, що одержана 19 березня 2011 року ОСОБА_2 ; 22 березня 2011 року за транспортною накладною

№ 10003075110 на суму 3 000,00 грн, що одержана 23 березня 2011 року ОСОБА_2 ; 23 березня 2011 року за транспортною накладною

№ 10003075120 на суму 3 000,00 грн, що одержана 24 березня 2011 року ОСОБА_2 ; 28 березня 2011 року за транспортною накладною

№ 10002552227 на суму 3 000,00 грн, що одержана 30 березня 2011 року ОСОБА_2 ; 29 березня 2011 року за транспортною накладною

№ 10002552222 на суму 3 000,00 грн, що одержана 30 березня 2011 року ОСОБА_2 ; 14 квітня 2011 року за транспортною накладною

№ 10003075752 на суму 3 000,00 грн, що одержана 15 квітня 2011 року ОСОБА_2 ; 15 квітня 2011 року за транспортною накладною

№ 10003075781 на суму 3 000,00 грн, що одержана 20 квітня 2011 року ОСОБА_2 ; 18 квітня 2011 року за транспортною накладною

№ 10003075763 на суму 3 000,00 грн, що одержана 20 квітня 2011 року ОСОБА_2 ; 26 квітня 2011 року за транспортною накладною

№ 10003476002 на суму 3 000,00 грн, що одержана 26 квітня 2011 року ОСОБА_2 (а. с. 6-10, 102-110 т. 1).

На порушення пункту 4 договору доручення від 11 січня 2011 року ОСОБА_1 не пересвідчився в одержанні вантажу ОСОБА_2 та не надав

ТОВ «ІПГ «Майстер» підтверджуючих документів на одержання вантажу.

Зазначене стало підставою для виставлення ОСОБА_1 письмової вимоги

від 01 квітня 2014 року № 0104/14 про надання підтверджуючих виконання договору документів, а саме: транспортних накладних та сплати штрафу на суму 500,00 грн у термін до 10 квітня 2014 року (а. с. 11-12 т.1).

Вимогу ОСОБА_1 отримав 01 квітня 2014 року під розписку, про що свідчить копія квитанції про кур`єрську доставку, проте її залишено без відповіді

(а. с. 13 т.1).

Вказаний вантаж відповідач ОСОБА_2 отримав, про що свідчить його підпис у транспортних накладних, копії яких надані ТОВ «ІПГ «Майстер» Одеською філією ТОВ «Нова Пошта», однак товар згідно із наведеними товарними накладними не оплатив (а. с. 102-110 т.1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 , подана представником -

ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник); який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання(частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України).

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що позивач направив через експрес-доставку ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_2 товар (будівельні матеріали в асортименті) на загальну суму 27 000,00 грн, які останній отримав, проте не провів розрахунок за нього, обгрунтовано вважав, що ОСОБА_2 не виконано умови договору купівлі-продажу щодо оплати за отриманий ним товар, та дійшов правильного висновку про те, що права позивача були порушені та у відповідності до статей 15, 16 ЦК України підлягають судовому захисту шляхом задоволення цього позову.

При цьому, суди попередніх інстанцій ураховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу правильно вважали, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами обставин на які він посилався, як на заперечення проти цього позову, у тому числі і того, що позивачем не доведено існування договірних відносин між ним та ОСОБА_2 та отримання останнім товару.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами поперердніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи є безпідставними, оскільки матеріали справи містять довідковий лист про призначення справи на 07 грудня 2017 року на якому стоїть підпис ОСОБА_2 , який свідчить про те, що він повідомлений про дату та час розгляду цієї справи (а. с. 197 т. 2).

Разом з тим, матеріали справи містять довідковий лист, згідно з яким ОСОБА_2 27 жовтня 2017 року ознайомлювався з матеріалами справи, яка на той час містила відомості про те, що розгляд цієї справи буде відбуватися у приміщенні Апеляційного суду Одеської області 07 грудня 2017 року о 10 год. 30 хв., що також підтверджується його підписом

(а. с. 198 т. 2).

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо зупинення виконання постанови

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року було зупинено виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси

від 13 травня 2015 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання судового рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси

від 13 травня 2015 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович