Справа № 562/4461/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

"02" квітня 2020 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Ємельянової Л.В.

з участю секретаря Аврамчук Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, вказуючи, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя мають повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається в Державному вищому навчальному закладі "Рівненський коледж економіки та бізнесу" на денній формі навчання. Син ОСОБА_4 проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Їй важко одній утримувати дитину, оскільки заробітної плати, яку вона отримує, працюючи акушеркою в КП "Здолбунівська центральна районна лікарня", їй не вистачає на утримання сина, а тому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на період навчання сина ОСОБА_4 в розмірі 2000 (Дві тисячі) грн. щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років або припинення навчання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ярмольчук В.С. в заяві на ім`я суду позовні вимоги підтримують в повному об`ємі. Просять розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позов. Не заперечують щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку. Частиною 1 ст.4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 12.10.2000р. Здолбунівським відділом реєстрації актів громадянського стану районного управління юстиції Рівненської області (а.с.5).

Згідно договору про надання освітньої послуги (навчання) ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу" від 14.08.2018р., укладеного позивачем з навчальним закладом, загальна вартість освітньої послуги на весь строк навчання ОСОБА_3 становить 22250 грн. (а.с.7).

Як вбачається з довідки № 690 від 30 жовтня 2018 року, виданої Державним вищим навчальним закладом "Рівненський коледж економіки та бізнесу", син сторін ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання вказаного навчального закладу. Термін навчання закінчується 31 січня 2021 року (а.с.8). Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у стаття 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. У п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У відповідності до вимог ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аналізуючи викладені вище правові норми, судом відзначається, що правовідносини з обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, не є продовженням безумовного обов`язку батьків з утримання неповнолітніх дітей, якими вказаний обов`язок, встановлений щодо обох батьків, більше того, вони регулюються самостійними нормами матеріального права і залежать від можливості надавати матеріальну допомогу.

Доводи позивача про можливість надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання сина у зв`язку з його виїздом за межі України упродовж 2018-2019 років не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними доказами щодо працевлаштування відповідача за кордоном.

Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач отримує дохід та спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина на час його навчання, при цьому суд звертає увагу, що сам по собі факт навчання повнолітньої дитини до досягнення двадцяти трьох років не є підставою для стягнення аліментів, оскільки закон пов`язує обов`язок батьків надавати матеріальну допомогу повнолітнім доньці або сину не тільки з потребою у такій допомозі, яка виникла у зв`язку із витратами, пов`язаними з навчанням, а також із наявністю можливості у батьків надання такої допомоги.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено та судом не встановлено наявності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина на період навчання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 на час його навчання, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 211, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст.182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання - відмовити. Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Здолбунівський районний суд Рівненської області (п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України). Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 . Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя