233 № 233/4348/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/М о т и в о в а н е/

04 березня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні цивільну справу №233/4348/16ц за позовом

Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (представник Ляпун І. О.) до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

05 вересня 2016 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 перейменоване у Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11094997000.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у розмірі 50500,00 швейцарських франків, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 14 грудня 2027 року та сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 9,99% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Кредитного договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому Кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці. Також, сторони домовилися, що за умовами Кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених Договором.

Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбутися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору.

Погашення нарахованих процентів згідно з умовами Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань Відповідача-1 за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-2) було укладено Договір поруки №75179 від 14 грудня 2006 року.

Відповідно до умов Договору поруки Відповідач-2 зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання Відповідачем-1 усіх зобов`язань, що виникли з Кредитного договору. Відповідальність Відповідача-1 та Відповідача-2 є солідарною.

Станом на 22.08.2016 заборгованість Відповідача-1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 38726,88 швейцарських франків, з яких:

-32559,27 швейцарських франків - кредитна заборгованість;

-6167,61 швейцарських франків - заборгованість по процентам.

27 січня 2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено заочне рішення у справі (а.с.138-140 - т.1), яке за відповідною заявою відповідача ОСОБА_1 (а.с.158-160 - т.1) ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2019 року було скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.213-214 - т.1).

Судовою ухвалою від 09.04.2019 заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі повернуто (а.с.226 - т.1).

Судовою ухвалою від 4.11.2019 підготовче провадження справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні (а.с.154 - т.2).

Представник позивача Ляпун І. О. у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.209 - т.2).

Відповідач ОСОБА_3 , повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у порядку статті 128 ЦПК України належним чином, у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов в частині вимог до його довірительки не визнав, пославшись на підстави невизнання позову, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.1-17 - т.2), у письмових поясненнях (а.с.216-219 - т.2), зокрема:

ОСОБА_1 заперечує проти укладення 14 грудня 2006 року нею з позивачем договору поруки № 75179.

Оригінал цього Договору Позивачем суду для ознайомлення не надавався.

Наявна у матеріалах справи копія Договору поруки не містить печатки юридичної особи в графі «Підписи сторін» та відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів «Згідно з оригіналом» та дати засвідчення копії.

Тож цей доказ є недопустимим.

Також вважає, що Позивачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів існування солідарної відповідальності ОСОБА_1 з Відповідачем-1, яка виникає з Договору про надання споживчого кредиту № 11094997000 від 14 грудня 2006 року.

Предметом стягнення є заборгованість Відповідача-1 за кредитним договором №11094997000 від 14.12.2006 в розмірі 38726 швейцарських франків 88 сантимів, з яких: 32559,27 швейцарських франків - кредитна заборгованість та 6167,61 швейцарських франків - заборгованість по процентам.

Відповідно до п.1.2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), але у будь-якому випадку не пізніше 14.12.2027, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь якого з п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 Договору.

Відповідно до встановленого графіку, погашення кредиту здійснюється в строк до 10 числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який було здійснено користування кредитом (крім перших чотирьох).

В п.1.3.1 Кредитного договору зазначено, що за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 7,990% річних.

По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 Договору.

Згідно з п.1.3.4 Кредитного договору, строк сплати процентів встановлено з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти.

Відповідно до п.9.5 Кредитного договору, строк дії Договору встановлюється з дня укладання цього Договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісії та пені у разі її порушення.

Згідно з п.3.1 Договору поруки, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань Боржника за цим договором.

Вимогою від 19 лютого 2016 року за № 30-12/39670, направленою на ім`я Відповідача-2, Банк декларує, що станом на 17 лютого 2016 року заборгованість Позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 36977,94 швейцарських франків та вимагає впродовж 31 календарного дня сплатити прострочену заборгованість в розмірі 3968,27 швейцарських франків - прострочену заборгованість та 4418,67 швейцарських франків - прострочену заборгованість по процентам, зазначивши, що «у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення цієї вимоги про дострокове повернення кредиту АТ «УкрСиббанк» змушений вимагати виконання Вами зобов`язань ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту №11094997000 від 14.12.2006, а саме: сплати ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплати нарахованих процентів, що разом становить 36977,944 швейцарських франків».

Враховуючи умови, викладені в вищезазначеній вимозі, договір про надання споживчого кредиту №11094997000 від 14.12.2006 вважається припиненим з 19 лютого 2016 року.

В той же час, позовна заява про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11094997000 від 14.12.2006 з ОСОБА_1 , як з поручителя, подана до суду 05.09.2016.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК України (в редакції чинній на час спірних правовідносин), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідач 1 - боржник (а відтак і поручитель) взяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 14.12.2027, сплачуючи її частинами (щомісячними платанами) згідно з графіком платежів.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як вбачається з пункту 1.3.4. Кредитного договору, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок банку. Відповідно до пункту 2.3 Договору поруки відповідальність поручителя наступає в термін, визначений п.2.2 Договору, згідно з яким кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов`язковими до виконання Поручителям на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає на 10-й робочий день, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання.

Як вбачається з Довідки-розрахунку заборгованості за кредитом з Відповідача-2 (поручителя) банк стягує заборгованість за кредитом та процентами за період, починаючи з червня 2014 року, тобто за порушення щомісячних зобов`язань, відносно яких на день подання позовної заяви порука вже припинилася.

19 лютого 2016 року направивши Вимогу про дострокове виконання зобов`язань по кредитному договору Відповідачу, з боку Позивача було змінено строки повернення кредиту.

У Вимозі було зазначено заборгованість станом на 17 лютого 2016 року, яка включала дострокове погашення всієї заборгованості, а саме 36977,94 швейцарських франків.

Таким чином, після направлення відповідачу письмового повідомлення 19 лютого 2016 року з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а у Позивача виникає право звернутися до суду із позовом про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором в тому числі і до Відповідача-2.

Позивач звернувся до суду 05 вересня 2016 року.

Тож, вважає, що пред`явлені вимоги до поручителя не підлягають задоволенню, з огляду на те, що Позивач звернувся до суду після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, яке настало 19 лютого 2016 року.

Також, вважає виписку з рахунку НОМЕР_1 с 14.12.2006 по 15.12.2006 не допустимим доказом, оскільки цей доказ був долучений судом у порушення ст.ст.8,11,137 ЦПК України.

Крім того, у п.1.3.1 Кредитного договору зазначено: за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 7,990% річних.

По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 Договору.

В той же час, як вбачається з Довідки розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом, відбувалися зміни по процентним ставкам, що могло призвести до збільшення обсягу відповідальності боржника, що в свою чергу відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків:

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК). Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 14 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 перейменоване у Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11094997000 (а.с.78-92 - т.1).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у розмірі 50500,00 швейцарських франків, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 14 грудня 2027 року та сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 9,99 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця, кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Кредитного договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку передбаченому Кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці. Також, сторони домовились, що за умовами Кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених Договором.

Відповідно Додатку №1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбутися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору.

Погашення нарахованих процентів згідно з умовами Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 14 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 перейменоване у Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №75179 (а.с.21-22 - т.1), за п.п.1.3.,1.4. якого ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати у повному обсязі у солідарному порядку за виконання відповідачем ОСОБА_3 усіх зобов`язань, що виникли з Кредитного договору.

Суд не зважає на доводи відповідача ОСОБА_1 щодо неукладення Договору поруки, з огляду на таке:

Договір поруки всупереч твердженням відповідача ОСОБА_1 про зворотне містить підписи сторін цього Договору - підпис повноважного представника АКІБ «УкрСиббанк», завірений печаткою Банку, підпис поручителя ОСОБА_1 (а.с.21).

Факт неналежності підпису поручителя за Договором поруки відповідачці ОСОБА_1 не підтверджений належними та допустимими доказами, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявлене.

Посилання представника відповідача ОСОБА_1 на те, що копія Договору поруки є недопустимим доказом через неналежне завірення копії цього Договору і ненадання оригіналу цього Договору суду, є неспроможним, оскільки копія договору поруки №75179 від 14.12.2006, що міститься у матеріалах справи, завірена підписом представника позивача та його печаткою, клопотання про надання оригіналу Договору поруки заявлене не було.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, що підтверджено випискою за особовим рахунком за 15.12.2006 (а.с.93 - т.1).

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач ОСОБА_3 не здійснює платежів для погашення кредиту, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

19 лютого 2016 року відповідачам направлено вимоги про погашення заборгованості (а.с.23-26 - т.1), які на час розгляду справи залишені без задоволення, що стороною відповідача не спростовано.

Станом на 22.08.2016 сума заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, становить 38726,88 швейцарських франків, з яких:

-32559,27 швейцарських франків - кредитна заборгованість;

-6167,61 швейцарських франків - заборгованість по процентам.

Суд уважає, що відповідальність за погашення кредиту має бути покладена на відповідача ОСОБА_3 , а відпвідача ОСОБА_1 від солідарної з відповідачем ОСОБА_3 відповідальності належить звільнити, виходячи з такого:

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч.2).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 УК України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.3.1. Договору поруки, він набрав чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань Боржника за основним договором.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК). Натомість, календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК).

Отже, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань за основним договором або до припинення всіх зобов`язань поручителя за договором поруки, тобто до настання першої з цих подій, не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК. Тому має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього кодексу у редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин, про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постановах від 24 вересня 2014 року у справі №6-106цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15, від 22 червня 2016 року у справі №6-368цс16, від 29 червня 2016 року у справі №6-272цс16, від 29 березня 2017 року у справі №6-3087цс16, від 14 червня 2017 року у справі №644/6558/15-ц, а також висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у пункті 60 постанови від 22 серпня 2018 року у справі №2-1169/11).

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. З огляду на вказане, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15).

У пункті 1.2 Кредитного договору передбачений термін повернення кредиту, а також обов`язок з погашення кредиту шляхом виконання окремих зобов`язань з внесення щомісячних платежів за цим договором згідно з відповідним графіком.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення заборгованості за платежами, які позичальник був зобов`язаний згідно з умовами кредитного договору вносити періодично, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Тому за змістом частини четвертої статті 559 ЦК у зазначеній редакції порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання (див. пункт 84 постанови ВП ВC від 19 червня 2019 року у справі №523/8249/14-ц).

Наведене відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 03.07.2019, ухваленій у цивільній справі з аналогічних правовідносин №1519/2-3165/11.

Згідно з наданими позивачем довідками-розрахунками (а.с.33-43) останній платіж з погашення кредитної заборгованості був внесений позичальником ОСОБА_3 25.06.2014, тоді як до суду з позовною заявою позивач звернувся 05.09.2016.

На час звернення позивача до суду строк, який визначений частиною четвертою статті 559 ЦК сплив. Тож порука на час звернення позивача до суду вже була припинена.

За наведених обставин у задоволенні позову в частині вимог до поручителя - відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: сплачений останнім за платіжним дорученням № 0012308839 від 7 червня 2016 року та за платіжним дорученням № 0012532153 від 22 серпня 2016 року судовий збір в загальній сумі 15316,02 грн. (а.с.1,2), а також витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 за платіжним дорученням №0013149741 від 12 січня 2017 року в сумі 630 грн., а загалом - 15946,02 грн.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов

Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська,2/12, ЄДРПОУ 09807750) до

ОСОБА_3 (адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 )

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

«про стягнення заборгованості за кредитним договором» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11094997000 від 14.12.2006 станом на 22.08.2016 в розмірі 38726 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять шість) швейцарських франків 88 сантимів, з яких 32559 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) швейцарських франків 27 сантимів - кредитна заборгованість, 6167 (шість тисяч сто шістдесят сім) швейцарських франків 61 сантим - заборгованість по процентам,

а також судовий збір 15316 (п`ятнадцять тисяч триста шістнадцять) грн 02 коп.

У задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя