Справа № 2-1466/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Бужак Н.П. При секретарі Очалюк М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України, третя особа: ОСОБА_2 про зобов»язання припинити неправомірні дії, які порушують право інтелектуальної власності, про зобов»язання опублікувати вибачення перед автором за порушення права інтелектуальної власності, про відшкодування моральної шкоди та про виплату компенсації,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи уточнив та просив суд зобов»язати відповідача на протязі 1 місяця з моменту вступу рішення в законну силу опублікувати в газеті « Урядовий кур»єр» повідомлення про неправомірне використання книги, автором якої він є, зобов»язати відповідача сплатити компенсацію , моральну шкоду, а також зобов»язати відповідача не використовувати та не опубліковувати без його згоди розділ книги, автором якої є він.

В обгрунтування позовних вимог позивач пояснив, що є співавтором книги «Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд у майбутнє».

Без відома авторів книги, в тому числі і його, відповідач використав главу 2 книги в виготовленому звіті про науково-дослідну роботу « Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи», чим порушив його авторські права. Тому він просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково, не заперечувала, що дійсно при складанні звіту було використано частину книги , співавтором якої є позивач, без його згоди. Тому відповідач згоден на принесення вибачення перед позивачем за те, що було використано частину його книги в зазначеному звіті. Крім того, представник відповідача просив врахувати, що звіт не видавався для широкого кола читачів, видавався лише у 4 примірниках і лише для службового користування. Будь-якого прибутку відповідач від звіту не отримував. Тому, в разі задоволення вимог про стягнення компенсації та моральної шкоди, просить суд врахувати дану обставину.

Представник третьої особи позовні вимоги та пояснення позивача підтримав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач є співавтором книги « Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд у майбутнє».   Автором книги є також третя особа ОСОБА_2

Книга вийшла друком в 2001 році, тираж 1000 примірників.

В 2006 року працівниками НДІ праці та зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України складено звіт про науково-дослідну роботу «Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи».

Мета роботи, як вбачається із даного звіту, - дослідження перспектив запровадження та ефективного функціонування обов»язкової професійної пенсійної системи в Україні, уточнення алгоритмів розрахунків, обумовлених законодавчими змінами , відпрацювання параметрів ППС та уточнення тарифів внесків до професійних та корпоративних фондів для забезпечення пільгових пенсійних виплат з цих фондів.

Із пояснень представника відповідача вбачається, що Звіт надруковано у 4 екземпляра.с. Він був    розглянутий на засіданні Вченої Ради НДІ. Після цього    два екземпляри Звіту передано до Міністерства праці та соцполітики, а решта залишилися в НДІ та знаходяться в архіві.

Дану обставину в судовому засіданні позивач та представник третьої особи не оспорювали.

Як пояснив позивач, відповідач без згоди авторів книги використав у звіті , зокрема у розділі 2 Звіту розділ 4 книги, автором якої він є.

Фактично в судовому засіданні представник відповідача дану обставину визнав . Відповідно до висновку № 1 експертного дослідження об»єктів інтелектуальної власності від 27 січня 2009 року, який надано судовим експертом з питань інтелектуальної власності ОСОБА_5 текстовий матеріал, розміщений у Розділі 2 (с. 24-43) Звіту про науково-дослідну роботу «Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи» ( науковий керівник ОСОБА_6 Результати Звіту розглянуто Вченою Радою НДІ праці і зайнятості населення, протокол № 14 від 06.12.2006 року. Номер державної реєстрації Звіту 0106U007216. - К.: НДІ праці і зайнятості населення,2006. - 117 с.) є відтворенням частини твору - Розділ 4 «Професійні пенсійні системи (ППС) та недержавні пенсій ні фонди» (с. 149-198) книги «Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд у майбутнє», авторські права на яку належать ОСОБА_2 і ОСОБА_1, з деякими виключеннями (скороченнями) тексту, без посилання на джерело запозичення.

Відповідно до ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об»єкт інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим Законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.. 426 ЦК України, використання об»єкта інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об»акта права інтелектуальної власності.

Стаття 432 ЦК України та Закон України « Про авторське право та суміжні права» визначає способи захисту порушеного авторського права, зокрема шляхом відшкодування моральної шкоди, відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права, стягнення доходу, виплату компенсації, заборону опублікування твору, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт порушення відповідачем авторського права позивача, суд вважає за необхідне зобов»язати відповідача не використовувати та не опубліковувати без згоди та відома автора книги ОСОБА_1 розділу 2 Звіту та зобов»язати за власний рахунок опублікувати в найближчому номері газети « Урядовий кур»єр» протягом 1 місяця після набрання рішення суду чинності інформацію наступного змісту: «Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України просить вибачення у автора книги «Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд у майбутнє», ОСОБА_1 за порушення його прав інтелектуальної власності та використання без його згоди частини тексту книги у виданому інститутом Звіті про науково-дослідну роботу «Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи».

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію та моральну шкоду.

Відповідно до п «г» ч 2 ст. 52 Закону України « Про авторське право на суміжні права» виплата компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу повинна становить від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

При визначенні розміру компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обсяг порушення прав позивача, який , на думку суду, є незначним,  оскільки Звіт     відповідачем     ніде не опубліковувався та фактично не використовувався, а також не друкувався для широкого кола читачів.

Як пояснила представник відповідача, Звіт було надруковано лише у 4 примірниках для службового використання.

Будь-якого доходу від Звіту відповідач не отримував, оскільки він не видавався для реалізації, не друкувався тиражами та не передавався для використання іншим Міністерствам, відомствам з метою отримання прибутку, а є лише аналітичним матеріалом разового використання.

Грошові кошти, які надійшли до інституту в розмірі 129,2грн, є бюджетними, перераховувались для оплати праці працівників інституту та інших осіб, які працювали над Звітом. Дані кошти підлягали оподаткуванню з метою сплати всіх податків та обов»язкових зборів, передбачених чинним законодавством України.

Весь Звіт складається із 117 сторінок, тоді як розділ 2 Звіту (стор. 24-43) складається із 20 сторінок., що становить 17,1 % від всього звіту .

Тому, суд враховує не тільки розмір грошових коштів, які надійшли до інституту за роботу над Звітом, але й загальний обсяг самого Звіту, кількість сторінок, які займає розділ 2 у Звіті, текст якого був незаконно використано відповідачем, а також тираж самої книги, співавтором якої є позивач, яка була видана в 1000 екземплярів.

Доказів того, що НДІ отримав прибуток, пов»язаний з виданням Звіту, судом не встановлено і таких доказів позивач в судовому засіданні не надав.

Вищезазначені доводи суд бере до уваги і при визначенні розміру моральної шкоди, яка була завдана позивачу внаслідок порушення його авторських прав, і, крім того, враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача.

Крім того, при визначенні розміру компенсації та моральної шкоди, суд виходить із вимог розумності та справедливості, враховує, що НДІ праці і зайнятості населення є державною установою, фінансується з бюджету.

Тому розмір грошової компенсації суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 12100 гривень (розмір мінімальної заробітної плати на час ухвалення рішення становить 605грн), а також стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Що стосується вимог позивача про зобов»язання відповідача надрукувати весь текст судового рішення, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки розміщення відповідачем в ЗМІ інформації щодо порушення ним права інтелектуальної власності, яке належить позивачу, відповідає вимогам ст. 432 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Керуючись ст. 418,426,432 ЦК України, Законом України « Про авторське право та суміжні права», ст. 10,59,60,212,213,215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов»язати Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України не використовувати та не опубліковувати без згоди та відома автора книги «Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд в майбутнє» ОСОБА_1 розділ 2 Звіту про науково-дослідну роботу « Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи».

Стягнути з Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 12 100 гривень, моральну шкоду в розмірі 2000 гривень, а всього 14100 гривень.

Зобов»язати Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України за власний рахунок опублікувати в найближчому номері газети «Урядовий кур»єр» протягом 1 місяця після набрання рішення суду законної сили інформацію наступного змісту: « Науково-дослідчий інститут праці і зайнятості населення Мінпраці і НАН України просить вибачення у автора книги « Недержавні пенсійні фонди: сьогоднішній погляд у майбутнє» ОСОБА_1 за порушення його прав інтелектуальної власності та використання без його згоди частини тексту книги у виданому інститутом Звіті про науково-дослідну роботу «Відпрацювання параметрів та тарифів внесків обов»язкової професійної пенсійної системи».

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання заяви апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.