Ухвала

Іменем України

30 березня 2020 року

м. Київ

справа № 210/2651/19

провадження № 61-964ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням запобіжного заходу та накладенням арешту на його майно,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 634 296 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що у період з 19 червня 2012 року до 23 жовтня 2018 року у відношенні нього здійснювалось досудове слідство та судовий розгляд кримінальної справи № 408/6166/12.

Позивач зазначав, що впродовж 76 місяців він постійно перебував у стресових обставинах через незаконне кримінальне переслідування, незаконне накладення арешту на його майно, незаконне застосування до нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, тривалість судового розгляду, що завдало йому нестерпних страждань, тривалої психологічної напруженості, погіршення стану здоров`я. Посилаючись на те, що з вини органів досудового слідства йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 634 296 грн., ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 145 920 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням запобіжного заходу та накладенням арешту на його майно. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стригунової Г. І. та Державної казначейської служби України задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року змінено, збільшено розмір стягнутої на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України моральної шкоди завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням запобіжного заходу та накладенням арешту на майно з 145 920 грн до 250 380 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

07 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку Державна казначейська служба України звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 12 685 грн 92 коп.

10 березня 2020 року засобами поштового зв`язку Державна казначейська служба України подала до Верховного Суду заяву на усунення недоліків разом з оригіналом квитанції про сплату судового збору.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги) передбачено, що у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 цього Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, погодився з висновком суду, щодо доведеності завдання позивачу ОСОБА_1 , моральної шкоди кримінальним переслідуванням, проте, не погодився із визначеним судом розміром компенсації.

Судом апеляційної інстанції враховано, що ОСОБА_1 у період із 19 червня 2012 року до 20 червня 2017 року безпідставно перебував під слідством і судом, та з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, збільшив розмір стягнутої моральної шкоди, розмір якої визначив з урахуванням її доведеності позивачем та виходячи із розміру встановленого статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Разом з тим, не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що для визначення розміру відшкодування позивачеві моральної шкоди необхідно брати як розрахункову величину розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з оглядну на таке.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Однак, відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачеві не є його посадовим окладом, заробітною платою чи іншою виплатою, а відтак, підстави для застосування наведеної норми до виниклих правовідносин відсутні. Крім того, вказаним Законом не вносилися зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги) суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п`ятою статті 394 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням запобіжного заходу та накладенням арешту на його майно відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун