Ухвала

31 березня 2020 року

м. Київ

справа № 341/476/14-ц

провадження № 61-15153св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «БМ Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що 06 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «БМ Банк» (далі - ВАТ «БМ Банк»), правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 12/25/061008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 32 000,00 євро терміном користування до 05 жовтня 2018 року із сплатою 16 % річних.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором, 06 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого є виробничо-складські приміщення загальною площею 615,6 кв. м, що складаються з виробничого цеху цегляного, літера А, площею 585,1 кв. м, складу цегляного, літера Б, площею 22,5 кв. м, складу цегляного, літера В, площею 8,0 кв. м, розташованих на АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що ОСОБА_1 належним чином не виконував умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 25 січня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 42 786,05 євро (1 146 468,08 грн).

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на свою користь, а також у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на належне ОСОБА_3 нерухоме майно, яке є предметом іпотеки (виробничо-складські приміщення загальною площею 615, 6 кв. м, що складаються з виробничого цегляного цеху, літера «А», площею 585,1 кв. м, склад цегляний, літера «В», площею 8 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 ) шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «БМ Банк» про визнання недійсним кредитного договору від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008, укладеного між ПАТ «БМ Банк» та ним.

Позов мотивований тим, що в кредитному договорі немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, немає умов, які визнані обов`язковими до розділу. Також банком не надавався йому окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача, у розрахунку не вказано повної орієнтовної вартості кредиту, розрахунок проведений поверхово, не видавався йому графік погашення кредиту, які суми на які рахунки зараховувалися невідомо, тобто ПАТ « БМ Банк» порушені вимоги пункту 2 частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним кредитний договір від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008, укладений між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2016 року цивільну справу № 341/476/14-ц номер провадження 2/341/16/16 об`єднано в одне провадження зі справою № 341/22/16-ц, номер провадження 2/341/231/16.

Рішенням Галицького районного судуІвано-Франківської області від 10 березня 2016 року позов ПАТ «БМ Банк» задоволено частково.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008 в сумі 42 786,05 євро, що еквівалентно - 1 146 468,08 грн, у тому числі: строкова сума заборгованості - 14 567,21 євро, що еквівалентно 390 333,80 грн; прострочена заборгованість за кредитом - 11 065,05 євро, що еквівалентно 296 492,12 грн; нараховані відсотки - 7 479,02 євро, що еквівалентно 200 403,12 грн; прострочені відсотки - 3 254,85 євро, що еквівалентно 87 214,91 грн; пеню - 6 419,92 євро, що еквівалентно 172 024,14 грн. У задоволенні решти позовних вимог ПАТ «БМ Банк» відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» пені у валюті, що становить 6 419,92 євро, відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто розмір пені в еквіваленті до національної валюти, розмір якої визначено позивачем згідно зі збільшеними позовними вимогами у сумі 172 024,14 грн.

Всього визначено для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, нарахованої ПАТ «БМ Банк» за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року, на 25 січня 2016 року у розмірі 36 366,13 євро та 172 024,14 грн пені. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 06 жовтня 2008 року між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 , для погашення кредитної заборгованості нарахованої на 25 січня 2016 року за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року в розмірі 36 366,13 євро, з яких строкова сума заборгованості - 14 567,21 євро, що еквівалентно 390 333,80 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 11 065,05 євро, що еквівалентно 296 492,12 грн, нараховані відсотки - 7 479,02 євро, що еквівалентно 200 403,12 грн, прострочені відсотки - 3 254,85 євро, що еквівалентно 87 214,91 грн та 172 024,14 грн пені, на виробничо-складські приміщення, загальною площею 615,6 кв. м, що складаються з виробничого цеху цегляного літера А - площею 585,1 кв. м, складу цегляного літера «Б» площею - 22,5 кв. м, складу цегляного літера В - площею 8,0 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 47,8 га згідно з договором оренди від 05 травня 2004 року, посвідченого Галицькою міською радою та зареєстрованого у Галицькому районному ДЗК 18 травня 2004 року, вартість яких згідно договору сторонами визначена 362 587,00 грн, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», визначивши початкову ціну нерухомого іпотечного майна на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

Решту коштів від реалізації повернуто ОСОБА_3 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2016 року в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасоване, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано.

Ухвалено у цій частині нове рішення. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 06 жовтня 2008 року між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 , для погашення кредитної заборгованості станом на 25 січня 2016 року за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008 в розмірі 36 366,13 євро, з яких строкова сума заборгованості - 14 567,21 євро, що еквівалентно 390 333,80 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 11 065,05 євро, що еквівалентно 296 492,12 грн, нараховані відсотки - 7 479,02 євро, що еквівалентно 200 403,12 грн, прострочені відсотки - 3 254,85 євро, що еквівалентно 87 214,91 грн та 172 024,14 грн пені, на виробничо-складські приміщення, загальною площею 615,6 кв. м, що складаються з виробничого цеху цегляного літера «А» - площею 585,1 кв. м, складу цегляного літера «Б» площею - 22,5 кв. м, складу цегляного літера «В» - площею 8,0 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 0,4780 га згідно з договором оренди від 05 травня 2004 року, посвідченого Галицькою міською радою та зареєстрованого у Галицькому районному ДЗК 18 травня 2004 року, шляхом продажу на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації розмірі 362 587,00 грн.

У березні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови у зверненні стягнення.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

30 травня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент подачі касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції вважає, що справу необхідно призначити до судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401, частиною першою статті 402 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на нерухоме майно та за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «БМ Банк» про визнання кредитного договору недійсним, призначити до судового розгляду.

Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко