Ухвала

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 208/4147/17

провадження № 61-1563ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького Сергія Івановича, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили: визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького С. І. (далі - Приватний нотаріус) щодо прийняття ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2017 року № 35470604 на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 ; скасувати рішення Приватного нотаріуса від 31 травня 2017 року № 35470604 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (магазин непродовольчих товарів, вбудоване приміщення № 1) загальною площею 61,9 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31 травня 2017 року № 133; витребувати спірне нерухоме майно з володіння ОСОБА_3 та визнати за ними право власності на це майно, по 1/2 частині за кожним.

Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 11 липня 2019 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Приватного нотаріуса щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2017 року № 35470604 на нерухоме майно - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2017 року № 35470604 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (магазин непродовольчих товарів, вбудоване приміщення АДРЕСА_3 загальною площею 61,9 кв. м. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (магазин непродовольчих товарів, вбудоване приміщення АДРЕСА_3 загальною площею - 61,9 кв. м, укладений 31 травня 2017 року, серія та номер: 133. Витребувано майно з чужого володіння ОСОБА_3 та визнано право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 загальною площею 61,9 кв. м за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частини магазину непродовольчих товарів (вбудоване приміщення № 1) за кожним з них. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 11 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

16 січня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 11 липня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 січня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було доплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 16 466,72 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306303891473, заявник отримала вказану ухвалу 12 березня 2020 року.

18 березня 2020 року заявник подала до Верховного Суду заяву про зменшення і відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір судового збору, який їй необхідно доплатити, є значним, а її майновий стан унеможливлює його сплату. Вона працює продавцем-консультантом в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та отримує мінімальну заробітну плату. На підтвердження вказаних обставин заявник надала довідку про заробітну плату від 18 березня 2020 року № 8, видану директором магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_4 . Отриманих коштів вистачає лише на сплату комунальних платежів та забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності. При цьому вона не може повною мірою забезпечити себе необхідним одягом і лікуванням у зв`язку з обставинами, що склалися на цей час в Україні. З метою виконання державних заходів для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 магазин, в якому вона працює, був зачинений, а всіх працівників відправлено у вимушені відпустки без збереження заробітної плати. Співвласник спірного нерухомого майна ОСОБА_2 також не може допомогти зі сплатою судового збору, оскільки він є особою з інвалідністю І групи, отримуваної ним пенсії ледь вистачає на ліки і підтримання життєдіяльності. За вказаних обставин встановлена сума судового збору є непомірно великою для неї та позбавляє її доступу до правосуддя.

Заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Згідно з наданою заявником довідкою від 18 березня 2020 року № 8, розмір її щомісячної заробітної плати за останні шість місяців становив: жовтень-грудень 2019 року - 4 173 грн, січень-березень 2020 року - 4 723 грн. Враховуючи наведені заявником обставини, розмір її щомісячної заробітної плати, встановлений на рівні мінімальної заробітної плати, а також тимчасові заходи, у зв`язку з якими заявник позбавлена стабільного доходу через вимушену відпустку без збереження заробітної плати, та з метою забезпечення права заявника на доступ до правосуддя заяву необхідно задовольнити частково, а саме зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги до 2 560 грн - суми, сплаченої нею згідно з квитанцією від 16 січня 2020 року № 12043729.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України в редакції, чинній на час її подання, оплачена судовим збором.

Відповідно до частини сьомої статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 136, 394, 395 ЦПК України в редакції чинній на момент подання касаційної скарги,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зменшення і відстрочення сплати судового збору задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, до 2 560 грн.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року.

Витребувати із Заводського районного суду міста Дніпродзержинська цивільну справу № 208/4147/17 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького Сергія Івановича, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, визнання права власності.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 27 квітня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук