УХВАЛА

02 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/369/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,

розглянувши заяву Хмельницької міської ради

про відвід судді Дроботової Т.Б.

у провадженні за касаційною скаргою Хмельницької міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020

за позовом Хмельницької міської ради

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія",

2. Комунального підприємства "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради

про скасування запису про проведену державним реєстратором реєстрації права власності на приміщення складів-магазинів площею 428,6 кв.м,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №924/369/19 за касаційною скаргою Хмельницької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020.

01.04.2020 Хмельницька міська рада електронною поштою надіслала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про відвід судді Дроботової Т.Б. від розгляду справи №924/369/19. Аналогічна заява надійшла до Верховного Суду поштою 02.04.2020.

Заява Хмельницької міської ради обґрунтована наявністю сумнівів у неупередженості судді Дроботової Т.Б. у розгляді справи, її заінтересованістю у результаті розгляду цієї справи, оскільки нею розглядались справи №924/817/16, №924/552/18 та №924/258/18 в яких приймала участь юридична особа, пов`язана з відповідачем у цій справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія".

За приписами статті 39 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді Дроботової Т.Б. надійшла до суду за один день до судового засідання, її розгляд здійснюється судом, що розглядає справу.

Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не убачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду на заявника покладається обов`язок подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді.

У контексті поданої заяви, зокрема, доводів заявника щодо розгляду суддею справ №924/817/16, №924/552/18 та №924/258/18, суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді в інших справах не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду заяви Хмельницької міської ради про відвід судді Дроботової Т.Б. від розгляду справи №924/369/19, суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, ґрунтуються на припущеннях, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Хмельницької міської ради про відвід судді Дроботової Т.Б. від розгляду справи №924/369/19.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Хмельницької міської ради про відвід судді Дроботової Т.Б. від розгляду справи №924/369/19.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова