УХВАЛА

03 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12803/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву про самовідвід колегії суддів у справі № 910/12803/18,

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ «БАНК «ТАВРИКА», у вересні 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про стягнення солідарно 2 679 888 731, 86 грн шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Правління Національного банку України від 20.03.2013 №97 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «БАНК «ТАВРИКА», рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2013 №17 розпочато ліквідаційну процедуру та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію АТ «БАНК «ТАВРИКА. 29.01.2018 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №266 про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів АТ «БАНК «ТАВРИКА», акцептованих уповноваженою особою Фонду, відповідно до якого загальна сума акцептованих вимог становить 2 748 429 694 грн, в той час, як оціночна (ринкова) вартість його ліквідаційної маси, затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.09.2013 №100/13, складає 2 657 988 356 грн, тобто розмір зобов`язань банку перед кредиторами перевищує оціночну (ринкову) вартість ліквідаційної маси АТ «БАНК «ТАВРИКА» (недостатність майна) на 2 657 988 356 грн. Також встановлено, що кошти, стягнуті з пов`язаних з Банком осіб як відшкодування шкоди, включаються до ліквідаційної маси Банку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі № 910/12803/18 у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ «БАНК «ТАВРИКА», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про солідарне стягнення 2 679 888 731,86 грн. шкоди відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 у справі № 910/12803/18 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 судові витрати, понесені під час розгляду справи № 910/12803/18, на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ «БАНК «ТАВРИКА», 616700, 00 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №910/12803/18 змінено в частині мотивування.

Постанова мотивована тим, що, всупереч діючим нормам законодавства, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які є підставою для стягнення збитків, а саме, матеріальної шкоди в розмірі 2 679 888 731,86 грн, яка заподіяна пов`язаними особами з Банком, спільної протиправної поведінки відповідачів та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та збитками у вказаному розмірі. З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів шкоди в розмірі 2 679 888 731,86 грн є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ОСОБА_26 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції у справі № 910/12803/18, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаржник також просить Суд залучити її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12803/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., суддя - Бенедисюк І.М., суддя - Селіваненко В.П., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2020.

Під час реєстрації касаційної скарги Фонду у справі №910/12803/18 відповідальною особою за здійснення автоматизованого розподілу встановлено категорію спору «справи у спорах щодо недоговірних зобов`язань, з них відшкодування шкоди».

03.04.2020 судді Касаційного господарського суду Верховного Суду Малашенкова Т.М., Бенедисюк І.М. та Селіваненко В.П. на підставі пункту 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заявили самовідвід у розгляді справи №910/12803/18.

На обґрунтування наявності підстав для самовідводу судді зазначили, що предметом спору у справі №910/12803/18 є стягнення з відповідачів шкоди у розмірі 2679888731,86 грн, заподіяної АТ «БАНК «ТАВРИКА» її посадовими особами; за таких обставин, врахувавши предмет, підставу та нормативно-правове обґрунтування заявлених позивачем позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про помилковість визначення категорії спору та коду класифікатора.

Пунктом 4 частини першої статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За таких обставин заява суддів Малашенкової Т.М.- головуючого, Бенедисюка І.М. та Селіваненка В.П. про самовідвід у розгляді вказаної справи підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву суддів Малашенкової Т.М.- головуючого, Бенедисюка І.М. та Селіваненка В.П. від 03.04.2020 про самовідвід у розгляді справи № 910/12803/18 задовольнити.

2. Матеріали справи № 910/12803/18 передати на авторозподіл.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко