Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #85774126

Ухвала

Іменем України

31 березня 2020 року

м. Київ

справа № 372/3853/17

провадження № 61-4743ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанови державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та постанови державного виконавця Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області.

Скарга мотивована тим, що на виконанні в Обухівському МВ ДВС ГТУЮ у Київській областізнаходиться виконавчий лист № 2-н-27/18 від 09 лютого 2018 року, виданий Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3

02 серпня 2019 року державним виконавцем Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Балабан В. В. було винесено ряд постанов: № 13073, № 13074, № 13075, № 13076 про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Скаржник зазначав, що зазначені постанови обмежують його права як громадянина України та винесені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5та інших законодавчих актів.

Посилаючись на викладене, просив скасувати вищевказані постанови та визнати дії державного виконавця Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області, вчиненні після 20 червня 2019 року у виконавчому провадженні № 5583706, незаконними.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та постанови державного виконавця відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при вчиненні виконавчих дій та прийнятті постанов, державним виконавцем не було порушено прав та законних інтересів скаржника, які б підлягали судовому захисту. При цьому, суд зазначив, щоскаржник міг знати про виникнення у нього грошових зобов`язань перед стягувачем за судовим рішенням, а направлення йому за відомими адресами документів виконавчого провадження узгоджувалось із нормами чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 рокуухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для її скасування - відсутні.

10 березня 2020 року ОСОБА_1 подав через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року.

В касаційній скарзі заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що при розгляді скарги судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми права.

Крім цього, в касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Обухівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 07 лютого 2020 року, а касаційна скарга подана в межах тридцяти днів з дня його вручення.

На підтвердження наведених обставин, до касаційної скарги додано копію поштового конверту Київського апеляційного суду та роздруківку з веб-сторінки відстеження відправлень АТ «Укрпошта».

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Суди установили, що 09 лютого 2018 року Обухівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-н-27/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку) на утримання дитини.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 грудня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Балабан В. В. відкрито виконавче провадження ВП №55837061 з виконання виконавчого листа № 2-н-27/18 від 09 лютого 2018 року, виданого Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3

02 серпня 2019 року державним виконавцем Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській областіБалабан В. В. винесено ряд постанов: № 13073, № 13074, № 13075, № 13076 в межах виконавчого провадження.

Скаржник вважає, що постанови є незаконними та винесені поза межами компетенції державного виконавця на підставі розміру заборгованості, який, на його думку, було невірно розраховано.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статі 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України,цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії;здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (частина 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Судами попередніх інстанцій установлено, що заборгованість по виконавчому листу № 2-н-27/18 від 09 лютого 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 серпня 2019 року становить 28 207,75 грн.

Скаржник зазначав, що розмір заборгованості державним виконавцем вираховано не вірно, проте із заявою, відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», останній до суду не звертався.

У зв`язку із цим, 02 серпня 2019 року державним виконавцем Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській областіБалабан В. В. обґрунтовано винесено ряд постанов № 13073, № 13074, № 13075, № 13076 про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, оскільки довідка про розмір заборгованості, на підставі якої було винесено дані постанови є чинною.

Зазначені постанови були направлені боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-яких доказів, які б підтверджували факт повідомлення скаржником державного виконавця Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області про зміну місця свого проживання останнім не було надано.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем не порушено права та законні інтереси скаржника, які б підлягали судовому захисту, а доводи скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є не доведеними та суперечать фактичним обставинам справи.

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обґрунтовано спростував, і не свідчать про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Керуючись частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанови державного виконавця.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев В. П. Курило



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація