ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" березня 2020 р. м. Ужгород Справа № 5008/579/2012

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», м. Ужгород на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - органу ДВС) при виконанні за заявою ОСОБА_1 судового наказу у даній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ (ТОВ КУА Ізі Лайф)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», м. Ужгород (скаржник, ТОВ ЕТК Сіко)

за участю третьої особи ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород», м. Ужгород (ПАТ ПІБ)

про стягнення суми 7739093,85 грн.

представники:

скаржника - боржник - ОСОБА_2 , керівник боржника; ОСОБА_3, виконавчий директор

органу ДВС - Гаринець О.І., представник за довіреністю

ТОВ КУА Ізі Лайф - не з`явився;

ТОВ «Фактор стандарт» - не з`явився;

ОСОБА_1 - Ламбрух О.С., адвокат

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.10.12 у даній справі позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ ЕТК Сіко, м. Ужгород на користь ТОВ КУА Ізі Лайф, м. Київ суму 7739093,85 грн. заборгованості за кредитним договором, а також суму 64380,00 грн. у відшкодування судового збору.

На примусове виконання рішення господарським судом Закарпатської області 03.10.13 видано наказ.

03.08.16 до суду звернулася ОСОБА_1 , с. Минай Ужгородського району із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі, з огляду на укладення стягувачем ТОВ КУА Ізі Лайф та ТОВ „Фактор Стандарт» договору відступлення права вимоги та в подальшому укладення ТОВ „Фактор Стандарт» та ОСОБА_1 договору відступлення права вимоги № 30-16062016, за яким остання набула право вимоги за кредитним договором № 1/4-08 від 12.02.2008 разом із договорами про внесення змін до нього щодо повернення грошових коштів в розмірі 6679953,70 грн.

25.08.16 ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі задоволено та замінено особу стягувача - ТОВ КУА Ізі Лайф - у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 03.10.2013 у даній справі його правонаступником - ОСОБА_1 .

За заявою ОСОБА_1 органом ДВС відкрито виконавче провадження № ВП 53186502, боржником за яким є скаржник ТОВ ЕТК Сіко.

30.07.18 постановою Львівського апеляційного господарського суду вищезазначену ухвалу суду від 25.08.16 у даній справі скасовано та прийнято нове рішення - відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

12.12.19 скаржник - боржник у справі - звернувся до органу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження відкритого за заявою ОСОБА_1 , оскільки ухвала суду про визнання останньої правонаступником стягувача у справі ТОВ КУА Ізі Лайф скасована.

Орган ДВС листом від 13.12.19 повідомив скаржника, що його заява задоволенню не підлягає.

Наведені обставини послугували підставою подання ТОВ ЕТК Сіко даної скарги на бездіяльність органу ДВС при виконанні за заявою ОСОБА_1 судового наказу у даній справі.

Приписами розділу VI ГПК України врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень. Так, ст.ст. 339, 340, 342 ГПК України передбачено що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права; скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції; скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

17.01.20 ухвалою суду скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні, орган ДВС зобов`язано надати суду обґрунтовані письмові пояснення по суті скарги, матеріали виконавчого провадження ВП 53186502 для огляду в судовому засіданні та копії для долучення останніх до даної справи.

Судове засідання з розгляду скарги відкладалося, зокрема, через неявку учасників процесу та ухвалою суду від 18.02.20 було призначено на 10.03.20.

До призначеного засідання надійшло клопотання ТОВ Фактор Стандарт про відкладення розгляду скарги через неможливість забезпечити участь уповноваженого представника у засіданні суду.

Присутні у засіданні суду представники скаржника заперечили проти клопотання, посилаючись на те, що зазначене товариство не є учасником виконавчого провадження та на необхідність дотримання встановлених строків розгляду скарг на дії органів ДВС. Інші учасники процесу покладають вирішення клопотання на розсуд суду.

Суд відхиляє клопотання ТОВ Фактор Стандарт з огляду на те, що останнє не є учасником даної справи та учасником спірного виконавчого провадження.

У ході судового розгляду скарги на бездіяльність органу ДВС представники скаржника наполягають на задоволенні скарги, вважаючи неправомірною та безпідставною бездіяльність зазначеного органу.

Представники ОСОБА_1 та органу ДВС присутні у засіданні суду заперечують проти скарги, вважаючи дії останнього при виконанні наказу у даній справі правомірними, зокрема, з тих підстав, що присуджена до стягнення рішенням суду, яке набрало законної сили, сума заборгованості не погашена.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, скарги боржника, матеріали виконавчого провадження № ВП 53186502 подані органом ДВС (далі - спірне виконавче провадження), встановив наступне.

Спірне виконавче провадження про виконання наказу господарського суду від 03.10.13 у справі № 5008/579/2012 про стягнення з ТОВ ЕТК Сіко на користь ТОВ КУА Ізі Лайф суми 7739093,85 грн. заборгованості за кредитним договором та суми 64380,00 грн. у відшкодування судового збору було відкрито постановою органу ДВС від 23.12.16 на підставі заяви представника ОСОБА_1 від 22.12.16. До заяви були долучені: копія довіреності представника, квитанція про сплату авансового внеску, зазначений наказ господарського суду Закарпатської області та копія ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.08.16.

Тобто, у ході судового розгляду справи встановлено, що спірне виконавче провадження про стягнення присуджених сум із боржника - скаржника у даній справі - на користь ТОВ КУА Ізі Лайф було відкрито за заявою стягувача ОСОБА_1 , як правонаступника ТОВ КУА Ізі Лайф та ТОВ Фактор Стандарт, які послідовно на підставі договорів відступили ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором на суму 6679953,70 грн., що встановлено ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.08.16.

З матеріалів справи вбачається, що орган ДВС вчинив дії, спрямовані на примусове виконання наказу суду у даній справі, а саме: здійснив опис та арешт майна (постанова від 29.12.16), за результатами електронних торгів 11.04.17 у рахунок погашення боргу передав ОСОБА_1 у власність майно ТОВ ЕТК Сіко вартістю 4929832,00 грн., 27.07.17 наклав арешт на грошові кошти боржника на суму 3653986,23 грн. з метою виконання рішення суду; 28.11.17 постановою органу ДВС зупинено вчинення виконавчих дій у межах спірного виконавчого провадження до вирішення питання про заміну вибулої сторони правонаступником у зв`язку з оскарженням ТОВ ЕТК Сіко ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.08.16 та прийняттям відповідної апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом до провадження (ухвала від 21.11.17).

Після завершення апеляційного та касаційного провадження щодо перегляду ухвали господарського суду від 25.08.16, за результатами яких остання була скасована, 12.12.19 ТОВ ЕТК Сіко звернувся до органу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу у даній справі, долучивши до заяви копії постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.18 та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.18, посилаючись на те, що ОСОБА_1 - не є стороною спірного виконавчого провадження.

Органом ДВС не прийнято процесуального рішення у зв`язку із зазначеним зверненням ТОВ ЕТК Сіко, натомість надано відповідь листом, за змістом якого йдеться про відсутність у даному випадку підстав для закінчення виконавчого провадження за приписами ст. 39 Закону України про виконавче провадження.

Таким чином, станом на час вирішення судом даної скарги спірне виконавче провадження перебуває у стані зупинення згідно постанови органу ДВС від 28.11.17 до вирішення питання про заміну вибулої сторони - стягувача ОСОБА_1 - правонаступником у зв`язку з оскарженням ТОВ ЕТК Сіко ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.08.16.

Вирішуючи дану скаргу, суд керується приписами Закону України «Про виконавче провадження» у редакції станом на час виникнення спірних відносин (далі - Закон).

Так, приписами ст. 13 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до ст. 34 здійснюється виконавцем у разі, зокрема, разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (п. 5 ч.1).

Згідно приписів ст. 35 Закону у зазначеному випадку виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до розгляду питання по суті; після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

У ході судового розгляду встановлено, що зупинення органом ДВС спірного виконавчого провадження відбулося неправомірно, хоча з посиланням на вищенаведені приписи п. 5 ч.1 ст. 34 Закону, однак за відсутності наведених у цій нормі підстав, оскільки ні виконавець ні заінтересована особа не зверталися до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником, відтак, неможливим є очікування усунення неіснуючих обставин, що стали підставою для зупинення. Разом з тим, суд виходить з того, що постанова органу ДВС про зупинення виконавчого провадження не є предметом оскарження та розгляду судом у даному випадку.

Однак, навіть незважаючи на наведене, а приймаючи до уваги, що постанова органу ДВС про зупинення спірного виконавчого провадження обґрунтована лише посиланням на факт оскарження боржником ухвали суду про заміну стягувача правонаступником, суд вважає неправомірною бездіяльність органу ДВС після одержання заяви боржника - скаржника у справі, - з якої стало відомо про те, що згідно постави Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.18 у даній справі ОСОБА_1 не є правонаступником особи, на користь якої присуджено стягнення грошових коштів, тому не може бути стягувачем у спірному виконавчому провадженні відкритому за її заявою, та з огляду на відсутність заяв заінтересованих осіб до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником. Щонайменше, виходячи із фактичних обставин справи та приписів ч. 2 ст. 35 Закону державному виконавцю належало не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що винести відповідну постанову, чого не вчинено.

Крім того, з огляду на зміст скарги боржника та наведені обставини справи, суд вважає, що останні є також підставою для закінчення спірного виконавчого провадження за змістом п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 39 Закону, які належить застосувати за аналогією закону. Зазначеними нормами передбачено закінчення виконавчого провадження у разі, відповідно - припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як встановлено вище, спірне виконавче провадження було відкрито за заявою фізичної особи ОСОБА_1 на підставі наказу суду від 03.10.13 у даній справі про стягнення з боржника заборгованості на користь ТОВ КУА Ізі Лайф та ухвали суду від 25.08.16 про заміну стягувача ТОВ КУА Ізі Лайф на ОСОБА_1 , які у даному випадку в цілому складають виконавчий документ, яким визначено ОСОБА_1 стягувачем. За таких обставин зі скасуванням ухвали суду від 25.08.16 про заміну стягувача ТОВ КУА Ізі Лайф на ОСОБА_1 , остання втратила статус сторони виконавчого провадження - стягувача, виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 39 Закону врегульовано, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Наслідками закінчення виконавчого провадження згідно ст. 40 Закону є зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення, а також проведення інших необхідних дій у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до правової позиції наведеної у п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 29 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу ДВС незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За фактичних обставин даної справи, керуючись наведеними приписами Закону та Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги ТОВ ЕТК Сіко, визнання неправомірною бездіяльності органу ДВС з розгляду заяви скаржника про закінчення виконавчого провадження при виконанні за заявою ОСОБА_1 судового наказу у даній справі та про зобов`язання органу ДВС вжити заходів для усунення виявлених порушень (поновити порушене право заявника).

Приписами ст. 345 ГПК України встановлено, що про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

З огляду на викладене та керуючись приписами Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин, ст.ст. 339-343, 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», м. Ужгород на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області при виконанні за заявою ОСОБА_1 судового наказу у даній справі задоволити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», м. Ужгород про закінчення виконавчого провадження при виконанні за заявою ОСОБА_1 судового наказу у даній справі.

3. Зобов`язати орган ДВС - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області - вжити заходів для усунення виявлених порушень (поновити порушене право заявника).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України. Повний текст ухвали складено 1.04.20 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та у відпустці.

Суддя Ушак І.Г.