Справа №22ц-4978/08
Головуючий в суді 1 інстанції - Малишенко Т.О.
Категорія 1, 19, 26
Доповідач - Воробйова Н.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі: головуючого : Воробйової Н.С., суддів : Голуб С.А. Мережко М.В., при секретарі: Приходько Л.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» на рішення Славутицького міського суду від 15.09.2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» про визнання договору №1373 від 16.06.2004 року недійсним та визнання договору та №1523 від 21.06. 2004 року таким, що втратив чинність.
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати договори №1373 від 16.06.2004 року та №1523 від 21.06.2004 року про забезпечення житлово-комунальними послугами, укладеними з відповідачем такими, що втратили чинність 01.01.2006 року.
В подальшому позовні вимоги змінив та уточнив.
Позивач просив визнати договір №1373 від 16.06.2004 року недійсним у відповідності до вимог ч.3 ст.215 ЦК України, а договір№1523 від 21.06.2004 року - таким, що втратив чинність.
Рішенням Славутицького міського суду від 15.09.2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним договір №1373 від 16.06.2004 року про забезпечення житлово-комунальними послугами, укладений між ОСОБА_3 та Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр».
Визнано договір № 1523 від 21.06.2004 року про забезпечення житлово-комунальними послугами, укладений між ОСОБА_3 та Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» таким, що втратив чинність з 01.01.2006 року.
В апеляційній скарзі Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» ставиться питання про скасування рішення суду з підстав невідповідності його нормам матеріального і процесуального права. Апелянт просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Встановлено, що між комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр»(КП ЖКЦ) та власником квартири, розташованої у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 було укладено договір про забезпечення житлово-комунальними послугами від 16 червня 2004 року № 1373.
21.06.2004 року між підприємством «Житлово-комунальний центр» (КП ЖКЦ) та ОСОБА_3- власником індивідуального будинку, розташованого в АДРЕСА_1 було укладено договір №1523 про забезпечення житлово-комунальними послугами.
Згідно п. 2.1. договорів КП ЖКЦ зобов'язалось забезпечити виконання постачальниками житлово-комунальних послуг комплексу робіт з утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг за діючими тарифами, нормами та правилами, які затверджені чинним законодавством України, здійснення контролю за якістю наданих послуг, а також вживання своєчасних заходів щодо усунення причин ненадання або неналежного надання житлово-комунальних послуг та ліквідації аварійних ситуацій, доведення до відома власника інформації про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, здійснення щомісячного нарахування плати за житлово-комунальні послуги (плати за утримання та обслуговування будинку і прибудинкової території, комунальні послуги), оформлення реєстрації (прописки та виписки) мешканців міста та видачу відповідних довідок, інформування власника про проведення профілактичних ремонтних робіт інженерних мереж та обладнання, які можуть вплинути на кількість та якість надаваних послуг, технічне обслуговування конструктивних елементів і загальнобудинкового інженерно-технічного обладнання у визначених межах, здійснення ремонтних робіт житлового будинку.
Згідно п. 2.2. зазначених вище договорів власник зобов'язаний своєчасно, не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяцем, вносити плату на рахунок КП ЖКЦ за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п.3.1. договорів КП ЖКЦ має право вимагати від власника виконання умов договору, стягувати заборгованість з оплати отриманих житлово-комунальних послуг згідно чинного законодавства,
Пунктом 4.1. договорів передбачено, що розмір плати за надання житлово-комунальних послуг визначається у порядку, встановленому діючим законодавством, з урахуванням чисельності мешканців, які проживають в житловому приміщенні, нормативів та обсягів споживання згідно з розрахунком.
Згідно п. 6.1. зазначені договори укладені на строк з 01.10.2003 р. по 01.10.2006 р..
Пунктом 6.2. передбачено, що якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, він вважається продовженим на такий же строк і на тих же умовах.
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що договори, укладені між ним та відповідачем, не відповідають вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Разом з тим, суд не звернув уваги на ту обставину, що питання недійсності та нечинності договорів № 1373 від 16.06.2004 року та № 1523 від 21.06.2004 року про забезпечення комунальними послугами між ОСОБА_3 та КП ЖКЦ з підстав невідповідності їх вимогам чинного законодавства і, зокрема, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вже було предметом судового розгляду.
Так, рішенням Славутицького міського суду від 14.03.2008 року встановлено відсутність підстав недійсності договору № 1373 від 16.06.2004 року, передбачених ст..215 ЦК України та підстав для визнання спірного договору таким, що втратив чинність.
Рішенням Славутицького міського суду від 23.04.2008 року встановлено відсутність підстав для висновку про те, що договір № 1523 від 21.06.2004 року про забезпечення комунальними послугами між ОСОБА_3 та КП ЖКЦ є недійсним чи втратив чинність.
Рішення набрали законної сили.
Як видно з матеріалів справи, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив визнати недійсним договір № 1373 від 16.06.2004 року внаслідок визнання його нечинним, а договір №1523 від 21.06.2004 року - таким, що втратив чинність оскільки не відповідає вимогам законодавства та є недійсним.
На обґрунтування своїх вимог позивач будь-які доводи не навів, а суд, як вже зазначалося, вирішуючи спір по суті, не дав належної оцінки тим обставинам, що судовими рішеннями у цивільних справах, що набрали законної сили, встановлено відповідність договорів № 1373 від 16.06.2004 року та №1523 від 21.06.2004 року між ОСОБА_3 та КП ЖКЦ про забезпечення комунальними послугами вимогам закону та про відсутність підстав для визнання зазначених договорів недійсними чи такими, що втратили чинність.
При цьому, наявність підстав недійсності договору №1373 від 16.06.2004 року, які передбачені в ст..215 ЦК України рішенням суду від 14.03.2008 року не встановлено.
У зв»язку з цим, посилання суду на ст.203 ЦК України колегія суддів вважає безпідставним.
Згідно з положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями договору № 1373 від 16.06.2004 року та договору 1523 від 21.06.2004 року позивач вправі був розірвати договір про надання йому послуг та в установленому порядку відмовитися від надання відповідачем таких послуг. Проте дані про те, що останній скористався наданим йому правом в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, колегія вважає, що висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи, а рішення - не відповідає вимогам закону.
Рішення не може бути залишеним без змін та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід
ВІДМОВИТИ.
Керуючись ст..303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Славутицького міського суду від 15.09.2008 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.