Справа № 11-97

Головуючий у І інстанці: Науменко М.А.

Категорія: ст. 122 ч. 1КК України

Доповідач: Нагорний A.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2008р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської обл. в складі: Головуючого - Габрієля В.О., Суддів - Нагорного A.M., Костенко І.В. з участю прокурора - Ковальчука Т.П.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Фастівського районного суду Київської обл. від 14.11.2008р.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Житомирської обл., житель м. Києва, раніше не судимий, засуджений за ст. 122 ч.1КК України на 1 рік обмеження волі. У відповідності до ст. б ч.2 КПК України, до засудженого застосована ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007р. і від призначеного покарання його звільнено.

З засудженого стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_2 4067 грн. матеріальної і 7000грн. моральної шкоди.

ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 1.06.2004р., перебуваючи на дачній ділянці потерпілої в с Кощіївка Яготинського р-ну, на грунті особистих неприязних стосунків, що виникли внаслідок сварки, наніс потерпілій ОСОБА_3 декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла, завдавши потерпілій тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В поданій апеляції засуджений не згоден з вироком суду, вважає його необгрунтованим, а висновки суду, на думку засудженого, - не ґрунтуються на матеріалах справи.

Засуджений ОСОБА_1 вказує, що злочину він не вчиняв, а потерпіла ОСОБА_2 його оговорює з метою помститися за відмову свідчити на її користь проти його колишньої дружини, і з метою отримати від нього грошові кошти.

Крім того, засуджений вказує, що судом допущена суттєва неповнота судового слідства, оскільки свідки, на підставі свідчень яких суд прийняв рішення, - судом не допитані, не зважаючи на те, що він наполягав на такому допиті, оскільки свідчення цих свідків, як вказує засуджений, є неправдивими.

Засуджений просить вирок суду скасувати і справу провадженням закрити.

Заслухавши доповідача, прокурора, що заперечував проти апеляції, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляцію обґрунтованою, і підлягаючою задоволенню.

Згідно вимог ч.3 п.11 ст. 6 КПК України, а також ч.2 ст.9 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007р., - застосування амністії до обвинуваченого, підсудного чи засудженого можливе лише при умові, якщо особа, стосовно якої є підстави до застосування амністії, проти цього не заперечує. З матеріалів справи не вбачається, що питання про застосування амністії судом, з підсудним було узгоджене. При таких обставинах застосування амністії є необгрунтованим.

Крім того, в процесі слухання справи, судом було допущено суттєву неповноту, а висновки суду мотивовані не достатньо.

Згідно вимог ст.323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об"єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Ці вимоги закону судом дотримані не в повній мірі.

З матеріалів справи вбачається, що вина засудженого мотивується, поряд з іншими доказами, також і дослідженими в судовому засіданні показами свідків - ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Ці свідки в судовому засіданні не допитані. В порушення вимог ст.306 КПК України, рішення про можливість оголошення показів цих свідків, судом не мотивоване. Разом з тим, на протязі всього судового слідства засуджений наполягав на допиті цих свідків, мотивуючи свою позицію тим, що ці свідки є неналежними. Поряд з цим, пояснення свідка ОСОБА_4 на а.с.37, на які посилається суд, не входять в перелік доказів, передбачених ст..65 КПК України. Мотивуючи доведеність вини засудженого, і посилаючись як на доказ його вини на покази свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5., суд залишив поза межами своїх висновків наявність суттєвих протиріч в їх показах відносно обставин справи. Ці протиріччя судом не досліджені і не усунуті, що ставить під сумнів обґрунтованість висновків суду, викладених у вироку.

В процесі слухання справи, суд прийшов до обґрунтованого висновку про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи /т.2 а.с.87/, яку, в порушення ст.ст. 77; 385 КК України, експертна установа провадити відмовилась. При таких обставинах суд допустив суттєву неповноту, прийнявши рішення по справі при відсутності висновку експертизи, і при наявності тих протиріч, на які послався суд при її призначенні.

Також судом недостатньо встановлена особа засудженого. З матеріалів справи вбачається, що до Кримінальної відповідальності притягнуто громадянина за прізвищем - " ОСОБА_1 ", а вирок винесено стосовно громадянина за прізвищем " ОСОБА_1 ", що є недопустимим.

Засудженим зазначено, що під час стаціонарного лікування, на підставі якого було прийняте рішення про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень середньої тяжкості, вона перебувала у ресторані. Судом ці обставини не досліджені, оцінка їм - не надана. Якщо такі обставини мали місце, вони мали бути враховані при проведені експертного дослідження.

За таких обставин рішення суду є неповним, не всебічним, постановленим на протиречивих доказах, а тому - незаконним, і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого задовольнити частково. Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської обл. від 14 листопада 2008р. стосовно ОСОБА_1 скасувати. Справу за обвинуваченням ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд в цей же суд, іншим суддею зі стадії попереднього розгляду.