Справа № 22ц-1262/2008
Головуючий у 1 інст.: Рибачук А.І.
Категорія: 44
Доповідач апел. інст.: Монастирецький Д.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Зубарєвої К.П.,
суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,
при секретарі Терземан Б.В.,
з участю ОСОБА_2 та її адвоката ОСОБА_3, представника ДП «Буджитлосервіс»Бардина Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Трускавецького .міського суду Львівської області від 22 січня 2008 року у справі за позовом Державного підприємства «Буджитлосервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання їх такими, що втратили право користування кімнатою № 419 в гуртожитку, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, -
встановила:
У квітні 2007 року Державне підприємство (далі ДП) «Буджитлосервіс» звернулося до суду з позовом про визнання ОСОБА_7 та її двох неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування жилим приміщенням в гуртожитку. Зазначало, що відповідачка та її неповнолітні діти понад шість місяців не проживають в кімнаті № 419 належного ДП «Буджитлосервіс» гуртожитку, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, Львівської області, що підтверджується актами від 13.06.2006 року, 29.08.2006 року, 28.09.2006 року, 24.10.2006 року та 15.12.2006 року.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 22 січня 2008 року позов Державного підприємства «Буджитлосервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання їх такими, що втратили право користування кімнатою № 419 в гуртожитку, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 - задоволено. Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування кімнатою № 419, яка знаходиться в гуртожитку ДП «Буджитлосервіс» за адресою - АДРЕСА_1.
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, при його ухваленні, судом неповно з»ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Зокрема, суд першої інстанції безпідставно критично оцінив показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та прийняв за основу рішення сумнівні та суперечливі показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13.
Не враховано судом та не дано юридичної оцінки її - ОСОБА_2 твердженням про те, що на час складання актів вона перебувала на роботі. Твердженням її проживання у кімнаті № 419 гуртожитку в АДРЕСА_1 є і те, що вона вносила плату за проживання в ньому та спожиті комунальні послуги.
Також судом грубо проігноровані та порушені права її неповнолітньої доньки ОСОБА_6, яка в силу свого віку не може вирішувати питання щодо свого місця проживання, а її тимчасове проживання в бабці, яке викликане сімейними обставинами - із-захвороби останньої і режиму її - ОСОБА_2 роботи, суд безпідставно визнав, як відсутність в спірній кімнаті терміном понад шість місяців без поважних причин. Також не враховано, що вона, як і ОСОБА_5 не мають іншого житла.
Судом не прийнято до уваги й інші поважні причини її тимчасової відсутності за місцем проживання, які безспірно встановлені в судовому засіданні, а саме - незадовільне утримання гуртожитку позивачем, відсутність елементарних санітарних умов життя, ненормований режим її роботи, сімейні обставини та необгрунтовано задоволено позов ДП «Буджитлосервіс» з підстав, зазначених у ст. 71 ЖК України, які протирічать висновку суду.
Отже, міський суд припустився порушень процесуального закону, зокрема статей 64, 180 ЦПК України - не взяв заяви і показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 як докази по справі, не дав оцінки її доводам, віддав явну перевагу доводам позивача і показанням свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_12, які підлягають критичній оцінці.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ДП «Буджитлосервіс» відмовити за безпідставністю.
У своєму запереченні на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 вважає скаргу безпідставною, просить її відхилити, а рішення Трускавецького міського суду -залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, міський суд вважав встановленим факт відсутності відповідачки та її неповнолітніх дітей по місцю їх реєстрації понад шість місяців, що стверджується актами від 13.06.2006 року, 29.08.2006 року, 28.09.2006 року, 24.10.2006 року та 15.12.2006 року, складеними комісією позивача, проживанням в кімнаті № 419 ОСОБА_12, показаннями останньої та свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14.
Проте таких висновків міський суд дійшов з порушенням вимог статей 10, 60, 64, 212, 213 ЦПК України - без повного і всебічного з»ясування обставин справи, прав та обов»язків сторін. Зокрема, судом не повністю досліджено: місце праці відповідачки та режим її роботи (а.с. 54, 55, 56); наявність у відповідачки батьків, їх вік та стан їх здоров»я і дітей та хто доглядав у відсутність матері - відповідачки за неповнолітніми дітьми, тобто - інтереси дітей (а.с. 72, 73, 74); стаж роботи відповідачки у позивача (57-61); показання свідків та інші обставини по справі.
Крім того, міським судом не взято до уваги, що, як вбачається з поквартирної карточки та довідок № 449 від 24.05.2007 p., № 546 від 30.07.2007 р. ДП «Буджитлосервіс», у спірній кімнаті № 419 АДРЕСА_1 з 1994 року прописаний разом із відповідачкою її неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 1997 року дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованості станом на 01.07.2007 р. немає (а.с. 6, 32).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», дитиною є особа віком до 18 років, якщо згідно із законом застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. А тому згідно ч. 4 ст. 18 цього ж Закону, Органи опіки та піклування зобов»язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Отже, суду першої інстанції слід було залучити до участі у справі орган опіки та піклування Трускавецького міськвиконкому.
Як вбачається з рішення № 84 від 01 квітня 2008 року виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області сімейний гуртожиток по АДРЕСА_1, у якому проживає відповідачка, переданий на баланс Комунальному підприємству «Наше місто» (а.с. 160). Отже до участі у справі слід також залучити і КП «Наше місто».
Оскільки суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не були залучені до участі у справі, його рішення не може залишатися в силі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 5 ст. 307, ч. 1 п. 4 ст. 311, ст. 313, ч. 1 п. 2 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 22 січня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.