Справа №592/4987/17 Головуючий у суді у 1 інстанції -  ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/244/20 Суддя-доповідач -                 ОСОБА_2  Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі: 

головуючого-судді - ОСОБА_2 , 

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 

з участю секретаря судового засідання  ОСОБА_5 ,

прокурора  ОСОБА_6 ,

засудженого  ОСОБА_7 ,

захисника  ОСОБА_8 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 листопада 2019 року, - 

ВСТАНОВИЛА: 

Засуджений ОСОБА_7 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми, із клопотанням про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2019 році», мотивуючи тим, що у 20.11.2017 він був засуджений до 6 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 153 КК України Ковпаківським районним судом м. Суми.

28 листопада 2019 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми у задоволенні вказаного клопотання засудженого ОСОБА_7 відмовлено, оскільки засуджений у своєму клопотанні посилався на Закон України «Про амністію у 2019» як на підставу для звільнення від відбуття покарання, однак даний закон Верховною Радою України не приймався, і як наслідок не є діючим та крім іншого, заявлене клопотання засудженого порушувало питання, яке відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України віднесено до компетенції місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок. 

Не погодившись з вказаним судовим рішенням засуджений ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування своїх вимог апелянт наголосив, що суд першої інстанції повинен був розглянути відносно нього усі закони про амністію на протязі всього періоду позбавлення волі, а саме з моменту його затримання по теперішній час та не обмежуватися його вказівкою на Закон України «Про амністію у 2019 року». 

Заслухавши суддю  доповідача щодо суті ухвали суду та поданої апеляційної скарги, доводи засудженого ОСОБА_7  та його захисника  адвоката ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги засудженого та просив залишити ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 1,5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону. Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно.

Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_7 визнаний винним вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2017 році у вчиненні 10 березня 2017 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 153 КК України.

Після 10.03.2017 в Україні був прийнятий єдиний Закон України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07.09.2017, однак на ОСОБА_7 дія цього закону не поширюється, з огляду на наступне.

Відповідно до п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків 

індивідуальної амністії.

 Крім того, ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» чітко вказує, що амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб, яких засуджено за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи (статті 152-156 КК України 2001 р.; статті 117-122 КК України 1960 р.).

Відповідно до матеріалів особової справи ОСОБА_7 неодноразово засуджувався починаючи ще з 1990 року, зокрема:

- 18.11.1994 року Сумським ОС за ч.4 ст.117, ч.2 ст.118, ст.43 КК України до позбавлення волі строком на 11 років; 

- 12.02.2008 року Зарічним районним судом м. Суми за ч.3 ст.152 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців;

- 20 листопада 2017 року вироком Ковпаківського районного суду м. Суми за ч.2 ст.153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_7 положень закону України щодо амністії, оскільки Законом України «Про амністію у 2016 році», встановлено пряму заборону щодо застосування амністії стосовно осіб, яких засуджено за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи (статті 152-156 КК України 2001 р.; статті 117-122 КК України 1960 р.).

Також, колегія суддів погоджується і з тим, що заявлене клопотання засудженого до Ковпаківського районного суду м. Суми порушує питання, яке відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України віднесено до компетенції місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Враховуючи вищезазначене, прийняте рішення судом першої інстанції повністю відповідає вимогам закону, є належним чином обґрунтованим і мотивованим, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання засудженого, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - 

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 листопада 2019 року, якою ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2019 році», залишити без зміни, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу  без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 

СУДДІ:

ОСОБА_2    ОСОБА_3 ОСОБА_4