Справа № 2-692/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Якутюка В. С,

при секретарі     Сафошкіній Н.В.,

з участю позивачки     ОСОБА_1 ,

відповідача     ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить суд розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_3,  посилаючись на те,  що вони перебувають у шлюбі,  зареєстрованому 05 червня

1993 року Житомирським міським відділом ЗАГС по актовому запису №885. Від спільного

проживання у шлюбі мають дочку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1. В останній час між ними стали виникати різні лайки та сварки,  які носять затяжний характер,  в зв'язку з чим вони фактично припинили шлюбні відносини,  а тому їх шлюб носить формальний характер. Вона вважає,  що сім'я практично розпалась і ніякого примирення між ними бути не може,  а тому їх шлюб необхідно розірвати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала,  посилаючись на вищенаведені обставини і просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов визнав і не заперечував проти його задоволення.

Суд,  заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи,  вважає за необхідне позов задовольнити із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що сторони дійсно перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 червня 1993 року,  що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Із копії свідоцтва про народження дитини вбачається,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 являються батьками ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із ч.2  ст.  112 Сімейного Кодексу України вбачається,  що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Суд вважає,  що поскільки позивачка миритися з відповідачем не бажає,  сторони фактично припинили шлюбні відносини,  то слід вважати,  що їх сім'я практично розпалась і за таких обставин подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї стали неможливими,  а тому їх шлюб необхідно розірвати.

На підставі вищевикладеного та керуючись  ст.  ст. 110,  112 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст. 10,  11,  58,  59, 209,  212, 215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3,  зареєстрований 05 червня 1993 року Житомирським міським відділом ЗАГС по актовому запису №885.

Місце проживання дитини: дочки ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити з позивачкою ОСОБА_1.

Позивачку ОСОБА_7 звільнити від сплати державного мита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу на підставі  ст. 4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 при отриманні свідоцтва про

розірвання шлюбу судовий збір (державне мито) в сумі 17 (сімнадцять) грн. на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.