Справа № 264/7200/18

Провадження № 2/263/195/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.,

при секретарі Кирилюк В.В.,

за участю сторін :

представника позивача Маріупольської міської ради - Драпак Е.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лисова В.Л.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 18.09.2018 спеціалістами відділу контролю за використанням активів Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України, відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 . За наслідками проведеної перевірки складено акт обстеження, за змістом якого встановлено, що ОСОБА_1 самовільно займає та використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, під розміщення: будови зі шлакоблоку і металевого контейнеру, загальною площею 0,0044га. Відповідач листом №26.3-51613-26.1 від 28.09.2018 повідомлений про необхідність усунення виявлених порушень земельного законодавства. 01.11.2018 проведено додаткове обстеження за вказаною адресою та вдруге складено акт виїзного обстеження, оскільки порушення не усуненні. Оскільки, відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, то позивач, посилаючись на ст.387 ЦК України та ст.212 ЗК України, просить зобов`язати звільнити земельну ділянку та привести її у придатний до використання стан шляхом демонтажу будови.

Представник позивача Дпарак Е.О. , яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, зауважила, що спірна земельна ділянка знаходиться у адміністративному підпорядкуванні Маріупольської міської ради, рішення про передачу у власність або надання відповідачу вказаної земельної ділянки у користування для вказаних цілей, не приймалось.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лисов В.Л. позов не визнав, зауваживши на відсутності у позивача повноважень щодо проведення перевірок з дотримання земельного законодавства. Зазначив, що жодним Законом не визначено організаційно-правової форми самоврядного контролю за охороною та використанням земель, а тем більше жодним нормативно правовим актом не передбачено здійснення такого контролю шляхом проведення виїзного обстеження, за результатами якого складається акт, форма та зміст якого не затверджено жодним нормативно-правовим актом. Виключно посадові особи Держгеокадастру, а також його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок у сфері використання земель усіх категорій і форм власності. Крім того, представник позивача зауважує на некоректному викладенні позовних вимог з використанням терміну «демонтаж», який непередбачений діючим законодавством. За твердженням останнього, позивач не є єдиним суб`єктом права власності на землю, тому вимоги про її звільнення можуть висуватися власником після проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав власності. З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Клопотання представника відповідача - адвоката Лисова В.Л. про допит, в якості свідків, головних спеціалістів відділу контролю за використанням активів Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5; про витребування правил внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції, журнал обліку робочого часу працівників Департаменту; про призначення земельно-технічної експертизи (а.с.27-32);

Заява представника відповідача - адвоката Лисова В.Л. про залишення позовної заяви Маріупольської міської ради без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, серед яких відсутність ціни позову та обґрунтованого розрахунку цієї ціни. (а.с. 41-43);

Заперечення представника позивача Драпак Е.О. про залишення позову без руху. (а.с.39-40);

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області (суддя Мирошниченко Ю.М.) від 28.01.2019 позовну заяву Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану направлено до Жовтневого районного суду м.Маріуполя для розгляду. (а.с.17).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 15.04.2019 відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 23).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10.05.2019 в задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Лисова В.Л. про витребування доказів та проведення земельно-технічної експертизи, відмовлено у повному обсязі. (а.с.37).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13.06.2019 в задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Лисова В.Л. про залишення без розгляду, залишено без розгляду. (а.с.52).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22.10.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду, клопотання представника відповідача - адвоката Лисова В.Л. про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , задоволено. (а.с.98).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 24.12.2019 зобов`язано позивача - Маріупольську міську раду надати належним чином завірену копію Положення про утворення Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради (а.с.108)

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Актом виїзного обстеження, складеного 18.09.2018 головним спеціалістом відділу контролю за використанням активів Департаменту по роботі з активами Гавриловим Д.В., за участі головного спеціалісту відділу ОСОБА_5, встановлено, що ОСОБА_1 в порушення ст.ст.125, 126, 211, 212 ЗК України, самовільно зайнята та використовується земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_1 , під розміщення будови з шлакоблоку і металевих контейнерів площею 0,0044га (а.с.5). Планом-схемою земельної ділянки, зафіксовано розташування притул до СКА «Автолюбитель-20» будови геометричними розмірами 7,23м*6,07м, яка належить ОСОБА_1 ;

Листом №26.3-51613-26.1від 28.09.2018 директор Департаменту поро боті з активами Маріупольської міської ради Штенда С.А. вказала на виявлені порушення земельної законодавства та пропонувала їх усунути шляхом звільнення земельної ділянки від будови. (а.с.8) Зазначений лист, рекомендованою кореспонденцією спрямовано до відповідача, про що свідчить копія квитанція ПАТ «Укрпошта» від 01.10.2018 (зворот а.с.5)

Актом виїзного обстеження, складеного 01.11.2018 головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів Департаменту по роботі з активами ОСОБА_4 . та ОСОБА_5 , у присутності ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_1 продовжується використання самовільно зайнятої земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , під розміщення будови з шлакоблоку і металевих контейнерів площею 0,0044га, що є порушенням ст.ст.125, 126, 211, 212 ЗК України (а.с.7);

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, головний спеціаліст відділу контролю за використанням активів Департаменту по роботі з активами ОСОБА_4 суду показав, що за систематичними скаргами з приводу порушення умов благоустрою головою СКА «Автолюбитель-20» ОСОБА_1 , ним разом із головним спеціалістом відділу ОСОБА_5 були здійснені виїзні обстеження, при проведенні яких встановлено самовільне розміщення будівлі, на земельній ділянці, яка межує з територією зазначеного гаражного кооперативу, розташованого по АДРЕСА_1 . За наслідками проведеної перевірки, складені акти виїзних обстежень, якими зафіксовані порушення земельного законодавства з боку ОСОБА_1 .

З огляду на правову позицію представника відповідача, яким не заперечувалась належність зазначеної будови саме ОСОБА_1 , суд аналізуючи наведені документи, вважає встановленим самовільне розташування відповідачем будови геометричними розмірами 7,23м*6,07м, загальною площею 0,0044 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 .

V. Правове обґрунтування, яким керується суд при вирішення спірних правовідносин

За змістом положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Згідно із п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено виключно до компетенції міських рад.

Згідно з ч.1,2 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Таким чином, власником спірної земельної ділянки площею 0,0044 кв.м є територіальна громада м.Маріуполя, в особі Маріупольської міської ради.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з п.б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

За змістом ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Частиною 2 ст.90 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 387 ЦК України передбачає право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається з позовної заяви Маріупольської міської ради, нею будь-яких рішень щодо надання дозволу відповідачу на користування земельною ділянкою, на якій останнім встановлена будова, не приймалось. Зазначені доводи позивача відповідачем не спростовані, будь-яких правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку не надано.

Положенням ст.212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З системного аналізу положень ст.116, 123, 124, ч.2 ст.134, ст.212 ЗК, ст.1 Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», можна зробити висновок, що відповідно до вимог наведеного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача адвоката Лисова В.Л. з приводу: відсутності повноважень у спеціалістів відділу контролю за використанням активів Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради повноважень на проведення перевірки з дотримання вимог земельного законодавства; відсутність зареєстрованих прав власності позивача на спірну земельну ділянку; межі якої невизначені у кадастровій карті, оскільки наведене не спростовує, самовільне захоплення земельної ділянки відповідачем під розміщення будови. Як встановлено під час судового розгляду справи, жодного доказу на підтвердження наявності у відповідача права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування суду не надано, тому суд приходить до висновку про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки і, відповідно, обґрунтованість позовних вимог.

При вирішені позову, суд вважає слушними зауваження представника відповідача, щодо неприпустимості використання термінології зміст, якої не має трактування у діючому законодавстві. Тому вирішуючи позовні вимог щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно зведеної будови, з огляду на зазначенні заперечення представника відповідача, суд вважає можливим захист прав власності позивача щодо вільного використання земельної ділянки, шляхом зносу будови зі шлакоблоку та металевого контейнеру, що не змінює зміст позовних вимог та забезпечує судовий захист порушеного права позивача на земельну ділянку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,2,5,7, 141, 274,278,279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Маріупольської міської ради, задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0044га, розташовану по АДРЕСА_1 та привести у придатний до використання стан шляхом зносу будови із шлакоблоку та металевого контейнеру.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради судовий збір у розмірі 1762грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

позивач - Маріупольська міська рада ЄДРПОУ 33852448, юридична адреса:87500 Донецька область м.Маріуполь пр.Миру,70

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. за адресою: АДРЕСА_2

Суддя: О. Соловйов