У Х В А Л А
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т., |
|
суддів |
Канигіної Г.В. і Пошви Б.М. |
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 5 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Одеської області на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2005 року:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця м. Одеса,
судимості не має,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженця та мешканця м. Одеса,
раніше неодноразово судимого, останній раз
20 жовтня 2000 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 222, ч. 2
ст. 2296, ст.ст. 42, 43 КК України на 3 роки
позбавлення волі. Звільнений від відбуття
покарання 11 жовтня 2003 року;
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця та мешканця м. Одеса,
раніше двічі судимого, останній раз
6 травня 2003 року Київським районним судом
м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України
на 1 рік позбавлення волі. Звільнений
від покарання на підставі акту амністії
від 25 вересня 2003 року,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2007 року зазначений вирок змінено. До засуджених застосовано ст. 69 КК України і пом'якшено покарання кожному до 2 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони 23 березня 2005 року, приблизно о 10 годині, знаходячись у приміщенні бару “ІНФОРМАЦІЯ_4” АДРЕСА_2, за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_4, відкрито заволоділи майном потерпілого вартістю 614 грн.
Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 24 березня 2005 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, біля будинку АДРЕСА_1 відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5 вартістю 2 000 грн.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи обґрунтованості засудження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та правильності кваліфікації їх дій, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів й особі засуджених. Посилається й на те, що апеляційний суд необґрунтовано застосував до засуджених ст. 69 КК України і пом'якшив їм покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити.
Висновок про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні зазначених злочинів стверджується сукупністю зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказів і у поданні не оскаржується.
Дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно.
Доводи у касаційному поданні прокурора про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з тих підстав, що їм призначено занадто м'яке покарання, є необґрунтованими.
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як видно з ухвали, суд апеляційної інстанції, призначаючи засудженим покарання із застосуванням ст. 69 КК України, узяв до уваги пом'якшуючи обставини, які належним чином не були враховані судом першої інстанції.
Зокрема, у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнали свою вину та щиро розкаялися у вчиненому.
З матеріалів справи убачається, що за місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно, ОСОБА_1 має на утриманні бабусю-пенсіонерку.
Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням часу находження їх під вартою, дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення засудженим покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 2 ст. 186 КК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
Підстав для задоволення касаційного подання прокурора, а також для призначення справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, не убачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.
Судді:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Пошва Б.М.