Справа № 752/4005/20

Провадження № 6/752/316/24

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м.Києва Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві питання про виправлення описки у судовому наказі, виданому Голосіївським районним судом міста Києва 27 лютого 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2020 року Голосіївським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, громадянки України, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , - на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи із 24 лютого 2020 року і до повноліття дитини. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 210,20 грн.

Разом з тим, на підставі службової записки від 03 квітня 2024 року розпорядженням керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року проведено авторозподіл цивільної справи з метою виправлення описки в судовому наказі від 27 лютого 2020 року.

Підставою для проведення розподілу цивільної справи № 752/4005/20 стала відсутність у судовому наказі відомостей щодо розміру стягнутих аліментів в частині не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Разом з тим, ОСОБА_1 у заяві просив видати судовий наказ та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідно віку.

Так, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

В той же час, слід зауважити, що дана справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а отже, з огляду на положення закону, суд приходить до висновку, що питання про виправлення описки у рішенні суду по даній справі, необхідно розглядати в тому самому порядку, що й судове рішення.

Разом з тим, за своїм визначенням описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Суд може виправити лише ті описки та арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, такі помилки судом не виправляються.

При цьому, у відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою, в якій просив видати судовий наказ та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з лютого 2020 року.

27 лютого 2020 року Голосіївським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, громадянки України, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , - на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи із 24 лютого 2020 року і до повноліття дитини. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 210,20 грн.

Разом з тим, вбачається, що у резолютивній частині судового наказу не було вказано граничний розмір стягуваних аліментів, про який зазначав ОСОБА_1 у своїй заяві про видачу судового наказу, - не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Однак, як встановлено судом, інформація, яку необхідно внести у резолютивну частину судового рішення (судового наказу) - сама по собі не є опискою або арифметичною помилкою, оскільки за своїм визначенням, такі описки та помилки можуть бути пов`язані виключно із пропуском цифри, випадковою перестановкою цифр або спотворенням результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки, а також неправильним написанням слів, зокрема у написанні прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Фактично в даному випадку необхідним є внесення змін у зміст судового рішення, а саме його резолютивної частини, що не може вважатися опискою або арифметичною помилкою, у розумінні положень ст. 269 ЦПК України та розглядатись в порядку, визначеному цією статтею.

В той же час, суд звертає увагу, що за змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Тобто, з огляду на положення наведених норм закону, вбачається, що внесення інформації про граничний розмір аліментів, які стягуються з боржника за судовим рішенням, необхідно розглядати в порядку, визначеному ст. 270 ЦПК України, оскільки фактично у резолютивній частині вказаного судового рішення не вирішено питання стосовно певної вимоги заявника.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає правових підстав для виправлення описки в рішенні суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 269 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у виправленні описки у судовому наказі, виданому Голосіївським районним судом міста Києва 27 лютого 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя А.В. Слободянюк