Справа № 362/1667/24

Провадження № 1-кп/362/399/24

ВИРОК

Іменем України

04.04.2024 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111140000958 від 02.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Путрівка Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, що має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 200 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2023 близько 10 години 34 хвилини ОСОБА_4 зайшов, до квартири АДРЕСА_3 , де, скориставшись тим, що ОСОБА_6 була відсутня за місцем проживання, взяв зі столу мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 10А IMEI 1 НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Vodafone» з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , та, натиснувши клавішу розблокування, побачив у вищевказаному мобільному телефоні додаток «Приват 24». В цей час в ОСОБА_4 виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем та на незаконне заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами, котрі зберігались на рахунках в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), у потерпілої ОСОБА_6 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), з метою витоку інформації, яка в ній оброблюється, та її підробки, та яка, згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на належній потерпілій банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , відкритою в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_4 шляхом незаконного відновлення паролю-доступу користувача ОСОБА_6 до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі витоку інформації та бажаючи їх настання, без дозволу власника, отримав доступ до персональних даних ОСОБА_6 , наявних в АТ КБ «ПриватБанк», у результаті чого несанкціоновано втрутився в автоматизовану систему АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)).

Отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці за номером НОМЕР_4 з метою їх подальшого привласнення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що, у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та, усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_6 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , не можливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)) з логіном « НОМЕР_3 », підробив електронний документ на переказ - квитанцію (платіжне доручення) №Р24А1779018312D9322 від 22.09.2023, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру потерпілої здійснити переказ коштів в сумі 20000 гривень із банківської картки потерпілої з реквізитами НОМЕР_4 на картку АТ «ПУМБ» з реквізитами НОМЕР_5 , належну ОСОБА_4 .

Після чого, підробивши вище вказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вище вказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , натиснувши електронну клавішу на клавіатурі мобільного телефону «сплатити» та, спрямувавши завідомо підроблений платіжний документ - квитанцію №Р24А1779018312D9322 від 22.09.2023 в обробку платежів, незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілої, чим вчинив використання документа на переказ.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , 26.09.2023 близько 08 години 32 хвилини, зайшов до квартири АДРЕСА_3 , де, скориставшись тим, що ОСОБА_6 була відсутня за місцем проживання, взяв зі столу мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 10А IMEI 1 НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Vodafone» з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , та, натиснувши клавішу розблокування, побачив у вищевказаному мобільному телефоні додаток «Приват 24».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), з метою підробки інформації та яка, згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на належній потерпілій банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , відкритою в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_4 , використовуючи пароль доступу користувача ОСОБА_6 до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), який ним було незаконно відновлено з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу власника отримав доступ до персональних даних ОСОБА_6 , наявних в АТ КБ «ПриватБанк» у результаті чого не санкціоновано втрутився в автоматизовану систему АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)).

Отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці за номером НОМЕР_4 , з метою їх подальшого привласнення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що, у відповідності до положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та, усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_6 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , не можливе без документа на переказ, діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)) з логіном « НОМЕР_3 », повторно підробив електронний документ на переказ - квитанцію (платіжне доручення) №Р24А1743415865D0986 від 26.09.2023, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру потерпілої здійснити переказ коштів в сумі 20000 гривень із банківської картки потерпілої з реквізитами НОМЕР_4 на картку АТ «ПУМБ» з реквізитами НОМЕР_5 , належну ОСОБА_4 .

Після чого, підробивши вище вказаний електронний документ для забезпечення несанкціонованого перерахунку вище вказаних коштів з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , натиснувши електронну клавішу на клавіатурі мобільного телефону «сплатити» та, спрямувавши завідомо підроблений платіжний документ - квитанцію №Р24А1743415865D0986 від 26.09.2023 в обробку платежів, повторно незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого, чим вчинив використання документа на переказ.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 28.09.2023 близько 14 години 17 хвилин, зайшов до квартири АДРЕСА_3 , де, скориставшись тим, що ОСОБА_6 була відсутня за місцем проживання, взяв зі столу мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 10А IMEI 1 НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Vodafone» з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , та натиснувши клавішу розблокування, побачив у вищевказаному мобільному телефоні додаток «Приват 24».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), з метою підробки інформації та яка, згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на належній потерпілому банківській картці реквізитами НОМЕР_4 , відкритою в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_4 , використовуючи пароль доступу користувача ОСОБА_6 , до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), який ним було незаконно відновлено раніше, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу власника, отримав доступ до персональних даних ОСОБА_6 , наявних в АТ КБ «ПриватБанк» у результаті чого не санкціоновано втрутився в автоматизовану систему АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)).

Отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці за номером НОМЕР_4 з метою їх подальшого привласнення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що, у відповідності до положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_6 , у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , не можливе без документа на переказ, діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)) з логіном « НОМЕР_3 » підробив електронний документ на переказ - квитанцію (платіжне доручення) №Р24А1753006569D9316 від 28.09.2023, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру потерпілої здійснити переказ коштів в сумі 20000 гривень із банківської картки потерпілої з реквізитами НОМЕР_4 на картку АТ «ПУМБ» з реквізитами НОМЕР_5 , належну ОСОБА_4 . Після чого, підробивши вище вказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вище вказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , натиснувши електронну клавішу на клавіатурі мобільного телефону «сплатити» та, спрямувавши завідомо підроблений платіжний документ - квитанцію №Р24А1753006569D9316 від 28.09.2023 в обробку платежів, повторно незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого, чим вчинив використання документа на переказ.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 04.10.2023 близько 19 години 07 хвилин, зайшов до квартири АДРЕСА_3 , де, скориставшись тим, що ОСОБА_6 , була відсутня за місцем проживання, ОСОБА_4 , взяв зі столу мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 10А IMEI 1 НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Vodafone» з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , та, натиснувши клавішу розблокування, побачив у вищевказаному мобільному телефоні додаток «Приват 24».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), з метою підробки інформації та, яка згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на належній потерпілій банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , відкритою в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_4 , використовуючи пароль доступу користувача ОСОБА_6 до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), який ним було незаконно відновлено раніше, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу власника, отримав доступ до персональних даних ОСОБА_6 , наявних в АТ КБ «ПриватБанк» у результаті чого не санкціоновано втрутився в автоматизовану систему АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)).

Отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці за номером НОМЕР_4 з метою їх подальшого привласнення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що, у відповідності до положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та, усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_6 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , не можливе без документа на переказ, діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)) з логіном « НОМЕР_3 », підробив електронний документ на переказ - квитанцію (платіжне доручення) №Р24А1779018312D9322 від 04.10.2023, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру потерпілої здійснити переказ коштів в сумі 10000 гривень із банківської картки потерпілої з реквізитами НОМЕР_4 на картку АТ «ПУМБ» з реквізитами НОМЕР_5 , належну ОСОБА_4 .

Після чого, підробивши вище вказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вище вказаних коштів з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , натиснувши електронну клавішу на клавіатурі мобільного телефону «сплатити» та, спрямувавши завідомо підроблений платіжний документ - квитанцію №Р24А1779018312D9322 від 04.10.2023 в обробку платежів, повторно незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого, чим вчинив використання документа на переказ.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 06.10.2023 близько 13 години 33 хвилини, зайшов до квартири АДРЕСА_3 , де, скориставшись тим, що ОСОБА_6 , була відсутня за місцем проживання, взяв зі столу мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi 10А IMEI 1 НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 з сім- картою мобільного оператора ПрАТ «Vodafone» з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , та натиснувши клавішу розблокування, побачив у вищевказаному мобільному телефоні додаток «Приват 24».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), з метою підробки інформації та яка, згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на належній потерпілій банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , відкритою в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_4 , використовуючи пароль доступу користувача ОСОБА_6 до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)), який ним було незаконно відновлено раніше, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу власника отримав доступ до персональних даних ОСОБА_6 , наявних в АТ КБ «ПриватБанк» у результаті чого не санкціоновано втрутився в автоматизовану систему АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)).

Отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці за номером НОМЕР_4 , з метою їх подальшого привласнення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що, у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_6 , у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці з реквізитами НОМЕР_4 , не можливе без документа на переказ, діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Internet Banking Приват 24» («Система Приват 24» (для фізичних осіб)) з логіном « НОМЕР_3 », підробив електронний документ на переказ - квитанцію (платіжне доручення) №Р24А1785421339D3842 від 06.10.2023, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру потерпілої здійснити переказ коштів в сумі 10000 гривень із банківської картки потерпілої з реквізитами НОМЕР_4 на картку АТ «ПУМБ» з реквізитами НОМЕР_5 , належну ОСОБА_4 .

Після чого, підробивши вище вказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вище вказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілої ОСОБА_6 , натиснувши електронну клавішу на клавіатурі мобільного телефону «сплатити» та спрямувавши завідомо підроблений платіжний документ - квитанцію №Р24А1785421339D3842 від 06.10.2023 в обробку платежів, повторно незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого, чим вчинив використання документа на переказ.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе за ч. 1 ст. 361, ч. 1, ч. 2 ст. 200 КК України визнав повністю і пояснив, що в обвинувальному акті вказано правильно всі обставини, за яких він здійснював перерахунок коштів з картки потерпілої на свою власну. Потерпіла є його мамою, йому соромно за те, що він так вчинив, але в той момент йому дуже потрібні були гроші.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, до суду надіслала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності. В своїй заяві вказала, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має та в подальшому мати не буде, спричинені їй збитки ним відшкодовано у повному обсязі.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст всіх обставин, сумніви в добровільності їх позиції відсутні, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій, то суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за ч. 1 ст. 200 КК України як підробка документа на переказ та його використання, та за ч. 2 ст. 200 КК України як підробка документа на переказ та його використання, вчинене повторно.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до кримінальних проступків, конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого (вину визнав повністю, щиро розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, працює не офіційно, характеризується за місцем проживання позитивно, а також враховує думку прокурора та обвинуваченого, який не заперечував щодо призначення покарання у виді штрафу, однак просив розстрочити виплату штрафу частинами.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, що обтяжує покарання, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 361 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд вважає за можливе, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, задовольнити його клопотання про розстрочку виплати штрафу.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн;

- за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн.;

- за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання - у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України ОСОБА_4 розстрочити сплату штрафу на десять місяців рівними частинами по 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень щомісяця.

Речові докази у кримінальному провадженні: квитанції в кількості п`яти штук, які було сформовано з картки «Приват БАНК» НОМЕР_4 , долучені до матеріалів кримінального провадження, - зашити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду, окрім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1