Справа № 188/665/22

Провадження № 1-і/188/9/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року   Петропавлівський районний  суд Дніпропетровської області у складі судді, що головує, ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши  у закритому судовому засіданні в смт Петропавлівка клопотання  прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041530000110 від 02 серпня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263  КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

     ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше  не судимого,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

дистанційно захисника ОСОБА_5 ,

                                     ВСТАНОВИВ:

    Петропавлівським районним  судом Дніпропетровської області розглядається обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні.

    Прокурор звернувся до Петропавлівського районного  суду із клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

    В обґрунтування клопотання прокурор вказав на наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263  КК України, скоєних за обставин, зазначених у обвинувальному акті.

     02.08.2022 року ОСОБА_3 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

      03.08.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК України.

     Допитаний як підозрюваний ОСОБА_3 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень винним себе не визнав.

       03.08.2022 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який неодноразово продовжувався, останній раз на строк до 05.04.2024.

     Прокурор зазначає, що причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується здобутими в ході слідства доказами, які дослідженні слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 03.08.2022.

     Прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, та дані, що характеризують обвинуваченого, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обставини, характеризуючі ОСОБА_3 , існували і на момент вчинення інкримінованих йому злочинів та жодним чином не виступають стримуючим фактором в його поведінці, і вважає це вагомою підставою для продовження строку тримання під вартою.

     Крім того, в обґрунтування продовження строків тримання під вартою, прокурор зазначає наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладає необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

  Наявність ризику спробі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду прокурор підтверджує тим, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 мається обґрунтована підозра у вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Крім того, ОСОБА_3 не працює, не має постійного джерела доходу, і може вжити заходів по переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду.

       Ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням

в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема, ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

   Діяння, які кваліфікуються як кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_3 , вчинені ним в стані алкогольного сп`яніння.

      На час їх вчинення він перебував під домашнім арештом від 20.06.2022 до 18.08.2022 як підозрюваний у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 185 КК України, яке було направлено до суду з угодою про визнання винуватості 14.07.2022. Ця обставина підтверджує ризик вчинення  ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень.

      Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, та незаконно впливати на свідків прокурор підтверджує тим, що ОСОБА_3 був родичем потерпілої ОСОБА_6 та має доступ до домоволодіння,  де сталися злочини, у зв`язку з чим може вжити заходів для знищення, спотворення речових доказів, зміни обстановки на місці пригоди.

     Прокурор також стверджує, що ОСОБА_3 може перешкоджати явці до суду свідків, впливати на свідків з метою зміни показів або відмови від них, намагаючись у такий спосіб уникнути покарання.

     Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не будуть сприяти запобіганню зазначеним ризикам.         

      Посилаючись на норми ст.ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 182, 184, 199 КПК України, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 на 60 днів.

    Прокурор в судовому засіданні обгрунтував клопотання і просив його задовольнити.                  

      Захисник та обвинувачений заперечували проти клопотанням, наголосивши на тривалості тримання під вартою, що, на думку захисника є порушенням Конвенції про захист прав і основоположних свобод, обвинувачений підкреслив, що не визнає свою вину у вчиненні вбивства.

   Вислухавши думки прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши додані до клопотання матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

     Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу підозрюваному є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

       1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

      2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

       3) незаконно впливати на потерпілих, свідків у провадженні;

       4) вчинити інше кримінальне правопорушення.

    Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

    1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

    2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

   3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

   Прокурор в судовому засіданні достатньо обґрунтував необхідність продовження строків тримання під вартою та довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

   Стороною обвинувачення зібрані докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, одне із яких є особливо тяжким.

       При цьому суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

      В п.74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» та п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України»  висловлена правова позиція, що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні.

    До моменту закінчення кримінального провадження існують ризики ухилення від суду обвинуваченого, можливість його впливу на свідків, знищення доказів, вчинення нових кримінальних правопорушень і вони не можуть бути попереджені шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризиків, вказаним в ст.177 КПК України.

    Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі, переховування особи від правосуддя та здійснення впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних. При цьому зазначено, що перешкоджання встановленню істини у справі, здійснення впливу на свідків та потерпілих, переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

    Суд дійшов переконання, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

       Виходячи з викладеного, суд вважає, що жоден із більш м`яких  запобіжних заходів,  передбачених  ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти  доведеним під час  розгляду клопотання ризикам.

      Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

   Суд рахує необхідним продовжити строк тримання під вартою  обвинуваченого на строк 60 днів з моменту закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу від 06 лютого 2024 року, тобто з 16 години 00 хвилин  05.04.2024.

      Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали від 03.08.2022р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3   не визначив розміру застави, посилаючись на п.п. 1,2 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

    Враховуючи підстави та обставини справи, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні при продовження строків тримання під вартою.

     Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

    На підставі ст. 29 Конституції України, керуючись ст.ст.  177, 178, 183, 193, 194, 197, 204, 331, 392, 395 КПК України, суд

                                                     ПОСТАНОВИВ:

       Клопотання прокурора задовольнити.

     Продовжити  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному   провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041530000110 від 02 серпня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263   КК України, на строк 60 днів після закінчення дії попередньої ухвали суду або зміни запобіжного заходу відповідно до положень § 1  глави 18 КПК України.

       На ухвалу  може бути подана скарга безпосередньо до Дніпровського

апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим – у той же строк після вручення йому копії ухвали.  

Суддя ОСОБА_1