ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 686/15042/20

провадження № 61-16751св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2023 року в складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (далі - АТ «Хмельницькобленерго») та просив стягнути з відповідача на його користь 8 021 425,92 грн доходів від незаконного володіння майном, які воно одержало або могло одержати за весь час володіння ним, за період з 01 жовтня 2009 року по 13 вересня 2017 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав, що 17 січня 2023 року він звернувся до суду першої інстанції із заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з воєнними діями на території України, однак в матеріалах справи відсутня ухвала про відмову в її задоволенні. Вказані обставини дають йому підстави вважати, що цю заяву задоволено та розгляд справи відкладено на період дії воєнного стану в Україні.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

05 січня 2024 року справа № 686/15042/20 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, головною передумовою залишення позовної заяви без розгляду є неявка у судове засідання належним чином повідомленого позивача двічі поспіль, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частинами третьою, шостою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Таким чином, згідно пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) та від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18).

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся судом першої інстанції про місце, день і час слухання справи за адресою, зазначеною ним у позовній заяві. Судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 24 січня 2023 року та 15 лютого 2023 року, повернулися до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну адреси місця його проживання (перебування, знаходження), що є його процесуальним обов`язком (частина перша статті 131 ЦПК України).

З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.

Доводи касаційної скарги про невирішення судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями на території України є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким надана належна оцінка судом апеляційної інстанції і висновки суду є достатньо аргументованими.

Інші, наведені в касаційній скарзі аргументи, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного судузалишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко