Справа № 2-а-195 2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

07 лютого 2009 року     місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Помогайбо В.О.,

при секретарі Налбантової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого  району  Маріупольської  міської  ради  про   стягнення  недоотриманих  коштів   на оздоровлення за 2002-2005, 2007 роки, суд -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2002-2005, 2007 роки. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії передбачена щорічна компенсаційна виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. Виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленою Законами України про Державний бюджет на 2002 - 2007 роки, йому повинно бути здійсненні виплати в розмірах: за 2002 рік - 420 гривен, за 2003 рік - 555 гривен, за 2004 рік - 615 гривен, за 2005 рік - 996 гривен, за 2007 рік - 1380 гривен.

Натомість, відповідач щорічно виплачував компенсацію за 2002 - 2004 роки по 15 гривен 70 копійок, 2005-2007 рік - 75 гривен.

Відповідач відмовився у добровільному порядку здійснити перерахунок, тому він змушений звертатися до суду для захисту своїх конституційних прав. Просить стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2002-2005,2007 роки в сумі 3768,90 гривен.

Позивач до суду не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Надала суду письмові заперечення, які підтримала у суді. В обґрунтування своїх заперечень вказувала на те, що згідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи 2-Б категорії передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Позивач отримав кошти на оздоровлення за 2002-2004 роки у розмірі 15 гривен 70 копійок щорічно, за 2006-2007 рік у розмірі 75 гривен, тобто у розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 836 від 26 липня 1996 року та "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12 липня 2005 року.

Крім того, представник відповідача вказувала на те, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду за захистом прав за період 2003-2005 років. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до положень ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк. Проте, для окремих випадків законом може бути встановлений інший строк на звернення до суду. Так, відповідно до п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не розповсюджується на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

Суд вважає, що доводи представника відповідача щодо пропуску строку позовної давності для звернення до суду є безпідставними, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення недоотриманих компенсаційних виплат у зв'язку із ушкодженням здоров'я.

Так, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка виплачується особам, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно довідки ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради, позивачу, щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась за період 2004 по 15 гривен 70 копійок щорічно, за 2005-2007 рік 75 гривен.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якій встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для евакуйованих із зони відчуження, у 2003-2005 роках - 15 гривен 70 копійок, а на 2007 рік в сумі 75 гривен .

Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними до 2005 року, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, оскільки до 01 січня 2006 року правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була діючою, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законів України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік", а не Постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно статті 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Дійсно, п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Поряд з цим, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача грошових сум згідно наступного розрахунку.

Щорічна допомога на оздоровлення за 2003 рік в сумі 15 гривен 70 копійок виплачена позивачу в травні 2003 року. Згідно до ст. 1 Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 185 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2003 рік повинен складати 555 гривен (185 х 3). З урахуванням отриманих коштів, підлягає стягненню 539 гривен 70 копійок (555 - 15,70).

Щорічна допомога на оздоровлення за 2004 рік в сумі 15 гривен 70 копійок виплачена позивачу в червні 2004 року. Згідно до ст. 89 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 205 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2004 рік повинен складати 615 гривен (205 х 3). З урахуванням отриманих коштів, підлягає стягненню 599 гривен 30 копійок (615 - 15,70).

Щорічна допомога на оздоровлення за 2005 рік в сумі 75 гривен виплачена позивачу в листопаді 2005 року. Згідно до ст. 83 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 290 гривні. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2005 рік повинен складати 870 гривен (290 х 3). З урахуванням отриманих коштів, підлягає стягненню 795 гривень (870 - 75).

Щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік в сумі 75 гривен виплачена позивачу в грудні 2007 року. Згідно до ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" розмір мінімальної заробітної плати у грудні 2007 року складав 460 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2007 рік повинен складати 1380 гривен (460 х 3). З урахуванням отриманих коштів, підлягає стягненню 1305 гривен (1380 - 75).

Враховуючи, що фінансування програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за відповідними КПКВ (код програмної класифікації) та КЕКВ (код економічної класифікації), та у відповідності з положеннями п. п. 19, 20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти  державного та місцевих бюджетів, або

бюджетних установ, суд вважає, що стягнення коштів на користь позивача необхідно здійснювати з конкретного облікового рахунку відповідача за конкретними програмою.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, ст. ст. 19, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 88, 159, 116, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2002-2005, 2007 роки, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 суму допомоги на оздоровлення за 2003 рік в розмірі 539 гривен 70 копійок, за 2004 рік в розмірі 599 гривен 30 копійок, за 2005 рік в розмірі 795 гривень, за 2007 рік в розмірі 1305 гривен, а всього 3239 (три тисячі двісті тридцять дев'ять) гривен - компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомога на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.