Справа №2-146 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 року.                                                             м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Борсука П.П., при секретарі - Антонюк Т.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

особи, які беруть участь у справі:

позивачка - ОСОБА_1;

відповідач - ОСОБА_2,

встановив:

В поданій до суду заяві позивачка зазначає, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 вступила в зареєстрований шлюб з відповідачем, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_3 шлюб між ними розірвано, вже тривалий час разом не проживають.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі не меншому 30% прожиткового мінімуму з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним повноліття.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги змінила та суду пояснила, що відповідач матеріальної допомоги на утримання їх неповнолітнього сина не надає взагалі. Просить стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі - 170 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.

Відповідач позов визнав, при цьому пояснив, що згідний сплачувати аліменти в розмірі 170 гривень на утримання сина. Інших дітей окрім сина ОСОБА_3 він немає.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

2

Судом встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився, на утримання якого відповідач матеріальної допомоги не надає.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Причини невиконання відповідачем такого обов'язку правового значення для справи не мають.

Сторони проживають окремо. При цьому, згідно ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини і проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, він як батько вищезгаданої дитини зобов'язаний брати участь у її утриманні наряду з позивачкою.

Зважаючи на характер доходів відповідача, який ніде не працює, має нерегулярний, мінливий дохід, що не дає змоги проконтролювати його розмір, суд на підставі ч.3 ет.181 СК України, приходить до висновку про необхідність визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум в розрахунку на один місяць дітей віком від шести до вісімнадцяти років з 01 січня 2007 року складає 558 гривень, а тому розмір стягуваних аліментів з відповідача має становити не менше 167 грн. 40 коп. на місяць.

Оскільки сторонами визнана сума аліментів в розмірі 170 гривень, що не суперечить нормам ч.2 ст.182 СК України та ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», тому суд вважає доцільним стягувати з відповідача визначену суму аліментів.

Суд в порядку ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 року звільняє відповідача від сплати судового збору, як потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Задовольняючи позовні вимоги суд в силу норми п.4 ч.3 ст.81 ЦПК України стягує з відповідача в користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.І ст.191 СК України), а тому аліменти слід стягувати з 02 березня 2007 року.

У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 61, 130, 174, п.4 ч.3 ст.81, 215, п.1. ч.1. ст.367 ЦПК України, ст.141, ст.180, ч.3 ст.181, ч.3 ст.184, ч.3 ст.191 СК, суд, -

3

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, жителя АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, жительки смт.Маневичі, АДРЕСА_2 Волинської області аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження у твердій грошовій сумі, в розмірі 170 (сто сімдесяти) гривень 00 копійок щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 02 березня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави - 7 (сім) гривень 50 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць в розмірі 170 (сто сімдесяти) гривень на дитину допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і наступної подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Камінь-Каширського районного суду.