Справа № 1-635/05, № 1-333/06, № 1-19/07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 лютого 2007 року    Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Логвінової О.В.,

при секретарі  Іванченко О.М.,

за участю прокурора Пожидаєва В.О., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, судимого: 1) 16.01.2006 року Зінківським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317, 69, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням на 2 роки; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

8  період часу з 19.12.2004 року до 21.12.2004 року близько 23.30 год. ОСОБА_2, за

попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, таємно з корисливою метою

заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, проник через вікно до приміщення

добудови гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, звідки шляхом демонтажу

викрав одне металопластикове вікно вартістю 750 грн., що належало ОСОБА_5 чим спричинив

потерпілому матеріального збитку на суму 750 грн.

В період часу з 05.01.05 року по 07.01.2005 року близько 23.30 год. ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, таємно з корисливою метою заволодіння чужим майном таємно повторно, шляхом вільного доступу проник через вікно до приміщення добудови гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, звідки шляхом демонтажу викрав два металопластикових вікна вартістю кожного по 750 грн., що належало ОСОБА_5 чим спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1500 грн.

24.05.2005 року в першій половині дня ОСОБА_2, з корисливою метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, перебуваючи в с Рибці біля озера таємно повторно викрав мобільний телефон «Сіменс М 55» бувший у використанні вартістю 610 грн. в силіконовому чохлі вартістю 20 грн. з СІМ карткою оператора «Джине» вартістю 40 грн. у ОСОБА_4, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 670 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, та розповів про обставини скоєння злочину, у скоєному   щиро розкаюється, просить   суворо не карати. Вина підсудного ОСОБА_2 повністю доводиться показами:

- потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що 24.05.2005року близько 14.30 год. він разом із ОСОБА_2, ОСОБА_5, сестрою на ім»я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відпочивали коло озера в с Рибці м. Полтава. Під час купання ОСОБА_5 стало погано і хлопці викликали швидку допомогу. Перед купанням, він поклав свій мобільний телефон „Сіменс М-55" в кишеню брюк ОСОБА_2. Коли під'їхала швидка допомога і забрала ОСОБА_5, в якого стався випадок епілепсії, то ОСОБА_2 поїхав в лікарню в машині швидкої, а потерпілий не встиг забрати у ОСОБА_2 свій мобільний телефон. Пізніше він телефонував на свій номер телефону, але спочатку чув гудки, а потім оператор повідомив, що з абонентом немає зв'язку. Через деякий час потерпілий поїхав в лікарню, де повинен був бути ОСОБА_2 з ОСОБА_5 але лікарі повідомили, що ОСОБА_2 поїхав, тоді він поїхав до ОСОБА_2 додому але і там його не було. Потім ОСОБА_4 зрозумів, що ОСОБА_2 його обманює і не збирається повертати йому телефон і звернувся в органи міліції та повідомив про крадіжку телефону.

Окрім того, ОСОБА_4 розповів суду, що в середині грудня місяця 2004 року, він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вирішили скоїти крадіжку і цим заробити собі гроші. 19.12.2004року близько 23год. він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зустрілися біля

2

добудови за адресою: АДРЕСА_1. Вони втрьох проникли в приміщення через вікно, за допомогою викруток вони зняли металопластикове вікно. Перед цим ОСОБА_4 познайомився з жінкою на ім»я ОСОБА_8, що працює в барі на зупинці „ГРЛ", яка пообіцяла придбати одне металопластикове вікно за 110грн. Отримавши гроші хлопці поділили їх порівну та потратили на особисті потреби. А 05.01.2005 року вони втрьох знову вирішили скоїти крадіжку та близько 23 год. він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проникли в приміщення добудови, де виколупавши піну та за допомогою відкруток демонтували два металопластикових вікна. Наступного дня ОСОБА_4 знову прийшов до жінки на ім'я ОСОБА_8 і не повідомляючи, що вікна крадені, запропонував їй придбати у нього ще два металопластикових вікна. ОСОБА_8 погодилась і повідомила, що увечері приїде до нього її син ОСОБА_13 і забере вікна за які вона сказала, що заплатить 220грн. по 110 грн. за кожне;

· свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що приблизно в середині грудня місяця 2004 року, він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вирішили скоїти крадіжку металопластикового вікна із добудови до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. 19.12.2004 року близько 23.00 год. вони утрьох проникли в приміщення добудови через вікно, за допомогою викруток, які ОСОБА_4 взяв собою, зняли одне металопластикове вікно. Потім вони продали вікно жінці на ім'я ОСОБА_8, що працює в барі на зупинці „ГРЛ" за ПО грн. Отримавши гроші хлопці поділили їх порівну та потратили на особисті потреби. 05.01.2005 року близько 23год. вони знову утрьох проникли в приміщення добудови та викрали два металопластикових вікна, які потім продали жінці на ім»я ОСОБА_8 за 220грн.;

· свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що він працює водієм таксі, 24.05.2005р. близько 19год. він знаходився на стоянці автомобілів разом із своїми товаришами ОСОБА_9 та  ОСОБА_10. До них підійшов ОСОБА_2 та пропонував придбати у нього мобільний, ОСОБА_10 відвіз його на своєму автомобілі до зупинки по вул. М.Бірюзова, оскільки у ОСОБА_2 не було коштів, що заплатити за проїзд, то він в залог залишив телефон «Сіменс М-55» в корпусі темно-зеленого кольору. ОСОБА_2 коштів не приніс, а через декілька днів свідка викликали в Київський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, де він давав пояснення;

· свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які дали свідчення аналогічні показам свідка ОСОБА_11,

Вина підсудного також підтверджується оголошеними та дослідженими в суді:

· показами свідка ОСОБА_12, про те, що в кінці грудня 2004 року, коли вона знаходилась на своєму робочому місці в барі, що розташований на зупинці „ГРЛ" вона побачила хлопця на ім'я ОСОБА_15, який розповів їй, що хоче продати метало пластикове вікно. ОСОБА_15 повідомив, що вікно не крадене, і вона погодившись. Так вона придбала у нього спочатку одне, а потім іще два вікна та розрахувалася із хлопцем грошима;

· показами свідка ОСОБА_13, про те, що ОСОБА_12 його мати, в кінці грудня 2004року він приїхав до своєї матері на роботу в бар, що розташований на зупинці „ГРЛ", щоб забрати її з роботи, а вона попросила його подивитися на вікна, які їй пропонував придбати хлопець на ім»я ОСОБА_15. Він поїхав із ОСОБА_14 і подивившись вікно виявив, що вікно у гарному стані і повідомив про це матері. Через декілька днів, він знову їздив з ОСОБА_14 і подивився два вікна, вони знаходилися за адресою: АДРЕСА_1 на 9 поверсі, вікна були в граному стані. ОСОБА_12 придбала запропоновані їй вікна, а через деякий час свідок дізнався від працівників міліції, що вікна були крадені;

· матеріалами протоколу огляду від 27.05.2005 року, згідно яких було вилучено та оглянуто у ОСОБА_11 мобільний телефон «Сіменс М 55»;

· речовими доказами та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Матеріалами кримінальної справи № 1-474/05 та вироком Київського районного суду м. Полтави від 28.07.2005 року по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. З ст. 185 КК України по факту викрадення метало пластикових вікон у потерпілого ОСОБА_5;

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. З ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

3

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується незадовільно.

В силу ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного є щире каяття.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного відсутні. Згідно медичного висновку ОСОБА_2 потребує стаціонарного обстеження в умовах ПОКЛПЛ ім.О.Ф.Мальцева, для підтвердження діагнозу: ППР-канабіоїдів. Синдром залежності, та визначення необхідності застосування медичних заходів примусового характеру.

Згідно акту НОМЕР_1 від 28.12.2005року амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 раніше будь-яким психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. В період інкримінованих йому протиправних діянь в стані короткочасного розладу психічної діяльності не заходився, а тому міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Під дію ч.2-3 ст. 19 і ст.20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством і судом. У ОСОБА_2 має місце епізодичне вживання наркотиків /каннабіоїдів/ без явищ наркоманії. В теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оскільки усі злочини, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_2 по даній кримінальній справі, були скоєні до винесення вироку Зіньківським районним судом Полтавської області від 16.01.2006 року, то для призначення покарання необхідно застосовувати правила ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільні позови в справі не заявлялися.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. З ст.185 КК України і призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. З ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі,

На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 16.01.2006 року та остаточно призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України зобов»язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду. Речові докази передати за належністю власникам.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.