Справа № 2-а-1964/2008р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.12.2008 року Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Димитрова В.І., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, в якому просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в розмірі 2 733 грн. 30 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він належить до категорії дітей війни і йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак у 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалась. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, а тому змушений звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, від нього в матеріалах справи є заява з проханням розглядати справу за його відсутності, позов підтримав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, суд доходить до наступного.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером і отримую пенсію за віком. Позивач належить до категорії дітей війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, виданим Управлінням соціального захисту населення Ленінського району м. Миколаєва.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року за № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-V мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-V прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено в наступних розмірах: з 1 січня - 380 грн.; з 1 квітня - 406 грн.; з 1 жовтня - 411 грн.

Відповідно до положень ч.3 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-V встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частиною 1 зазначеної статті, збільшений на 1%.

Виходячи з цього мінімальний розмір пенсії за віком становить: з 1 квітня 2007 року -410 грн. 06 коп. (406х 1, 01); з 1 жовтня 2007 року-415 грн. 11 коп. (411 х 1, 01).

Відповідно до положень п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою було обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлено інші його розміри.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, а тому підстав для їх застосування судом при вирішенні даного позову немає.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, фактичний розмір підвищення пенсії позивачу в 2007 році повинен становити: з 1 січня 2007 року - 114 грн. (380 грн. х 30%); з 1 квітня 2007 року - 123 грн. 02 коп. (410 грн. х 30%); з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп. (415 грн. 11 коп. х 30%), тобто сума недоплати позивачу в зв'язку з підвищенням пенсії у вказаний період становить: з 1 січня по 31 березня 2007 року включно - 342 грн. (114 грн. х 3 міс); з 1 квітня по 30 вересня 2007 року включно 0 738 грн. 12 коп. (123 грн.02 коп. х б місяців); з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року включно - 373 грн. 59 коп. (124 грн. 53 коп. х 3 міс), а всього позивачу було не донараховано та не виплачено у 2007 році 1 453 грн. 71 коп. Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цієї частині. Стосовно ж доводів відповідача про те, що визначений Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен застосовуватися виключно для розмірів пенсії, призначеної згідно з вказаним законом, то вони не можуть бути взяті до уваги судом, так як пенсія за віком позивачу призначена саме відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а предметом спору в даному випадку є не сам розмір пенсії, а її підвищення, яке врегульоване Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання виплати соціальної допомоги за 2006 рік, то вони не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав та не встановлено підстав для визначення причини пропуску строку поважною відповідно до положень ст. 99 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог в частині підвищення розміру пенсії та нарахування вказаного підвищення з 1 січня 2008 року, оскільки відповідно до положень ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 161-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва провести виплату ОСОБА_1 заборгованості по невиплаченій щомісячній соціальній допомозі згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік в сумі 1 453 грн. 71 коп.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва зробити з 1 січня 2008 року перерахунок і підвищення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та сплачувати у передбачених законом розмірах.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через місцевий суд шляхом подання заяви протягом 10 днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.