Справа №2а-354/06р. Справа №2а-20/07р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Барило О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в мЛолтаві ради про часткове скасування рішення НОМЕР_1 від 27.10.2005 року органу опіки і піклування Київської районної у м.Полтаві ради "Про право ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини та мати зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1" та зобов"язання відповідача прийняти рішення, -
ВСТАНОВИВ:
З липня 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради, керуючого справами виконкому, Голови опікунської ради про часткове скасування рішення НОМЕР_1 від 27.10.2005 року органу опіки і піклування Київської районної у м.Полтаві ради "Про право ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини та мати зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1" та зобов"язання відповідача прийняти рішення. В позові зазначала, що не згодна з рішенням НОМЕР_1 від 27.10.2005 року органу опіки і піклування Київської районної у м.Полтаві ради, оскільки дане рішення винесене всупереч інтересам дитини - ОСОБА_3 та всупереч вимогам Сімейного кодексу України і Закону України "Про охорону дитинства". Вказувала, що при винесенні рішення відповідачем не були належним чином вивчені умови життя батька, ставлення батька до дитини та не виявлено інших обставин, що мають істотне значення. Вважає, що істотне значення у даній справі мають ті факти, що дитина народилась з ознаками гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, синдромом м"язкової дистонії, гіпоксичної мікрокардіодистрофії. Дитина часто хворіє на гострі распіраторні захворювання з приводу чого перебуває на "Д" обліку, як дитина з не уточненою імунною недостатністю, наглядається невропатологом з приводу неврозоподібного стану. ОСОБА_2 не може здійснювати догляд за дитиною: регулярно годувати, робити певні лікувальні процедури, оскільки він жодного разу разом із сином не відвідав лікаря, не вивчив режим харчування і лікування дитини, не готував для дитини їжі, не знає, що для нього потрібно, корисно, допустимо і добре, якого режиму необхідно дотримуватись, оскільки цим займалась виключно вона з самого народження дитини. Вважає, що у відповідності до чинного законодавства України, питання про участь ОСОБА_2 у вихованні дитини слід вирішити так, щоб це відповідало її інтересам. Відповідачем не встановлено, що ОСОБА_2 останнім часом рідко бачив сина, зовсім не приділяв йому уваги і дитина почала від нього відвикати. Вказувала, що рішенням не встановлено місця зустрічі та місця спілкування ОСОБА_2 із дитиною. Просила суд зупинити виконання рішення НОМЕР_1 від 27.10.2005 року Органу опіки і піклування Київської районної у м.Полтаві ради "Про право ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини та мати зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1" до вирішення спору. Просила суд скасувати пункт 2 рішення НОМЕР_1 від 27.10.2005 року Органу опіки і піклування Київської районної в м.Полтаві ради "Про право ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини та мати зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1": "Забирати та приводити дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його постійного місця проживання покладається на батька ОСОБА_2". Зобов'язати відповідача прийняти рішення, у якому визначити: "Зустрічі ОСОБА_2 з сином
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проводяться за графіком: перший рік - в 1 та 3 неділю кожного місяця з 10.00 до 12.00 год.; другий рік - в 1 та 3 неділю кожного місяця з 15.00 до 18.00 год.; наступні роки - в 1 та 3 неділю кожного місяця з 10.00 до 18.00 год. за адресою постійного місця проживання дитини за присутності матері дитини - ОСОБА_1 Графік зустрічей у наступних роках може переглядатися відповідачем кожен рік за клопотанням ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 з огляду на стан здоров"я дитини.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради Маркіна В.В. в судове засідання не з"явилась, але надала заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника відповідача.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 11.10.2006 року до участі у справі в якості відповідача було залучено ОСОБА_2.
Відповідач ОСОБА_2 з позовом не згоден. Просив суд в задоволенні позову відмовити. Суду пояснив, що позивачка позбавляє його можливості зустрічатися з сином, під різними приводами (хвороба сина, зайняття в кружках та інше) ухиляється від виконання рішення відповідача та рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 2.06.2006 року.
Суд, заслухавши сторони, допитавши в якості свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що він працює державним виконавцем Державної виконавчої служби у Октябрському районі м.Полтави та у нього на виконанні знаходиться рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 2.06.2006 року. Суду пояснив, що позивачка дійсно ухиляється від виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 2.06.2006 року, перешкоджає ОСОБА_2 зустрічатися з сином; допитавши свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що онук та його дочка ОСОБА_1 проживають разом з ним та його дружиною, онук ОСОБА_2 дуже часто хворіє, тому на даний час такі часті зустрічі онука з батьком ОСОБА_2 не бажані; вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу залишився проживати разом з матір"ю ОСОБА_1. 27 жовтня 2005 року рішенням НОМЕР_1 Органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради "Про право ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини та мати зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.7) було встановлено ОСОБА_2 зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в 1 та 3 неділю кожного місяця з 10.00 до 18.00 години. Забирати та приводити дитину до її постійного місця проживання покладено на батька ОСОБА_2. Було попереджено батьків дитини про коректність поведінки при вирішенні даного питання. Батькам, бабусям та іншим родичам дитини не підбурювати малолітнього проти іншого з батьків, в спілкуванні з дитиною вести себе таким чином, щоб не завдавати шкоди цілеспрямованому вихованню та розвитку малолітнього.
З даним рішення Органу опіки та піклування Київської районної в м.Полтаві ради не погодилась ОСОБА_1 та звернулась до суду. Але позовні вимоги ОСОБА_1 суперечать вимогам чинного законодавства України.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 1 статті 151 СК України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Стаття 157 СК України регламентує права та обов"язки того з батьків, який не проживає з дитиною, а саме: частиною 2 даної статті встановлено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов"язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Отже, законодавець зобов"язує батька, який не проживає разом з дитиною, приймати участь у її вихованні. Частина 3 вищевказаної статті вимагає, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Судом встановлено, що в провадженні Октябрського районного суду м.Полтави знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вирішення спору щодо участі у вихованні дитини. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 2.06.2006 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вирішення спору щодо участі у вихованні дитини задоволено. Зобов"язано ОСОБА_1 усунути чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме дозволяти спілкуватися з ним без її присутності в 1 та 3 неділю кожного місяця з 10 до 18 години. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18.07.2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Октябрського районного суду мЛолтави від 2 червня 2006 року залишено без змін.
Крім того, в судовому засіданні позивачка не довела суду, яким чином спілкування неповнолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 перешкоджає нормальному його розвиткові. Судом встановлено, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та роботи, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов"язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування зобов"язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
В судовому засіданні 2 листопада 2006 року представник відповідача Маркіна В.В. не погодилась з позовною заявою ОСОБА_1 з тих підстав, що Органом опіки та піклування Київської районної в мЛолтаві ради докладно вивчались умови життя ОСОБА_2, його ставлення до неповнолітнього ОСОБА_3, бажання спілкуватись з сином, проводити з ним вільний час. Також відповідачем вивчалось матеріальне становище ОСОБА_2, його можливість утримувати дитину, піклуватись про неї. Суду пояснила, що Орган опіки та піклування прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має можливість та має право зустрічатися зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 в 1 та 3 неділю кожного місяця з 10.00 до 18.00 години.
Суд оцінює критично пояснення позивачки, що дитина народилась з ознаками гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, синдромом м"язкової дистонії, гіпоксичної мікрокардіодистрофії, на даний час дитина часто хворіє на гострі распіраторні захворювання з приводу чого перебуває на "Д" обліку, як дитина з не
уточненою імунною недостатністю, наглядається невропатологом з приводу неврозоподібного стану, тому побачення з батьком необхідно обмежити. Дане обмеження спілкування батька з дитиною суперечить вимогам чинного законодавства України.
Не приймаються до уваги твердження позивачки щодо того, що ОСОБА_2 не може здійснювати догляд за дитиною: регулярно годувати, робити певні лікувальні процедури, оскільки він жодного разу разом із сином не відвідав лікаря, не вивчив режим харчування і лікування дитини, не готував для дитини їжі, не знає, що для нього потрібно, корисно, допустимо і добре, якого режиму необхідно дотримуватись, оскільки цим займалась виключно вона з самого народження дитини, оскільки ОСОБА_2 є батьком дитини, він не позбавлений батьківських прав і відповідно до частини 2 статті 150 СК України зобов"язаний піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України пояснення позивачки, що зустрічі сина з батьком необхідно обмежити, оскільки ОСОБА_3 не хоче зустрічатися з батьком, почав відвикати від нього. Дане пояснення позивачки суперечить вимогам частини 3 статті 157 СК України, в якій зазначено, що той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Частиною 3 рішення НОМЕР_1 від 27.10.2005 року органу опіки і піклування Київської районної у м.Полтаві ради "Про право ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини та мати зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1" попереджено батьків дитини про коректність поведінки при вирішенні питання щодо зустрічей малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2. Батькам, бабусям та іншим родичам дитини не підбурювати малолітнього проти іншого з батьків, в спілкуванні з дитиною вести себе таким чином, щоб не завдавати шкоди цілеспрямованому вихованню та розвитку малолітнього.
Крім того, частиною 1 статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Враховуючи всі вище обставини, суд приходить до висновку, що рішення Органу опіки та піклування Київської районної в м.Полтаві ради НОМЕР_1 від 27.10.2005 року "Про право ОСОБА_2 приймати участь у вихованні дитини та мати зустрічі з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1" прийнято в межах повноважень Органу опіки та піклування Київської районної в місті Полтаві ради, з вивченням та урахуванням всіх обставин справи, інтересів дитини, а тому є законним та обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню; в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 141, 150, 151, 157, 158, 159 СК України, ст.ст.4-14,158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.