Справа №22-366/09 Головуючий у 1 інстанції - Тітов М. Ю.

Доповідач - Панченко М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2009 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - Панченка М. М.

Суддів - Антоненко Н.О., Білич І.М.

При секретарі - Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2008 року у справі за позовом ЗАТ «Страхова Компанія »Інкомстрах» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку зворотньої вимоги (регресу), -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2008 року позивач ЗАТ «Страхова Компанія »Інкомстрах» звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 і, посилаючись на ст. ст. 993, 1191, 1192 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», просив винести рішення, яким стягнути з відповідача, в порядку зворотньої вимоги (регресу), 21.905 грн.68 коп, як сплачене позивачем страхове відшкодування.

Зазначав, що на виконання договору майнового страхування автомобіля «Шкода»Октавія» державний номер НОМЕР_1, укладеного між ним та Спеціалізованим державним підприємством Пенсійного фонду України, останньому, було сплачено страхове відшкодування в сумі 21.905 грн.68 коп., підставою виплати якого стало пошкодження застрахованого автомобіля в результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_2.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2008 року, позов задоволено /а.с. 83-84/.

Судовим рішенням постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Страхова Компанія »Інкомстрах» матеріальну шкоду у сумі 21.905 грн. 58 коп., а також судові витрати.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, просить скасувати рішення, як постановлене на неповно з"ясованих обставинах з порушенням вимог матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову /а.с. 88-91/.

Скаржник послався на те, що позивачем порушено строк позовної даності звернення до суду, а також вважав що у позивача відсутнє право зворотньої вимоги, оскільки договір страхування, на підставі якого виплачене позивачем страхове відшкодування не був належним чином зареєстрований, як правочин відступлення права вимоги в порядку ст. П Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Заслухавши доповідь по справі головуючого судді Панченка М. М. , пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу за №1069/2-002/04 від 1 грудня 2004 року між позивачем ЗАТ «Страхова Компанія »Інкомстрах» (страховик) та Спеціалізованим державним підприємством Пенсійного фонду України (страхувальник), укладений договір страхування автомобіля «Шкода" Октавія» державний номер НОМЕР_1, на страхову суму 67.630 грн., терміном до 10 грудня 2005 року /а.с. 66-71/.

Таким чином, відповідно до ст. 979 ЦК України, між сторонами виникли правовідносини договору страхування, згідно якого одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі), грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В результаті ДТП, яка мала місце 14 січня 2005 року з вини відповідача ОСОБА_2, застрахованому автомобілю «Шкода" Октавія» державний номер НОМЕР_1, заподіяні механічні пошкодження, вартість яких, відповідно до акту автотоварознавчого дослідження від 25 лютого 2005 року, складеного спеціалістами ТОВ «Респект» склала 21.597 грн.34 коп. /а.с. 13-16/.

Вина відповідача у скоєній ДТП підтверджується довідкою міліції та постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2005 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності /а.с. 12, 7/.

На виконання договірних зобов»язань за договором страхування позивачем
ЗАТ «Страхова Компанія »Інкомстрах» сплачено страхувальнику

Спеціалізованому державному підприємству Пенсійного фонду України 21.905 грн. 68 коп., відповідно до платіжного доручення від 30 березня 2005 року /а.с. 19/.

Колегія суддів вважає, що, задовольняючи позов, та стягуючи з відповідача на користь позивача в порядку зворотньої вимоги сплачений страхувальнику розмір страхового відшкодування, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 993 ЦК України, відповідно якої, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зміст даної норми відповідає вимогам ст. 27 Закону України «Про страхування».

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які грунтуються на указаних нормах цивільного законодавства та випливають із зобов»язання відповідача відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка погашена позивачем потерпілій третій особі за рахунок відповідача.

Колегія суддів вважає, що рішення судом винесене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Так, суд першої інстанції обгрунтовано послався на ч.6 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої строк позовної давності позивачем при зверненні до суду з регресною вимогою не порушено, оскільки основне зобов»язання виконане 30 березня 2005 року, а позивач звернувся до суду в межах трьох років після виконання основного зобов»язання.

Крім того, з урахуванням вище зазначених норм матеріального права спростовуються доводи скаржника, що між сторонами відсутні відносини зворотніх (регресних) вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за
дорученням ОСОБА_2, відхилити,  а рішення

Оболонського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.