Справа № 22-1470/09
Головуючий у 1-й інстанції-Шевчук О.П.
Доповідач - Качан В.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Качана В.Я.
суддів: Кабанченко О.А., Коротуна В.М.
при секретарі Сирбул О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, -
встановила:
У серпні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Свої вимоги мотивувала тим, що 27 грудня 2003 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2. За час шлюбу подружжя набуло наступне майно: земельну ділянку площею 0, 0851 га, що розташована по вул. Добролюбова, 16 у м. Києві, майновий комплекс, що знаходиться в м. Києві по вул. Червоноармійська, 8 площею 745, 90 кв.м., нежиле приміщення прядильного цеху по вул. Магнітогорська, 1 площею 12249, 40 кв.м. та просила поділити майно, що на її думку є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши їй земельну ділянку площею 0, 0851 га, розташовану по вул. Добролюбова, 16 у м. Києві, 86/90 нежилого приміщення прядильного цеху, що знаходиться за адресою вул. Магнітогорська, 1 у м. Києві площею 12249, 40 кв.м., відповідачу виділити майновий комплекс по вул. Червоноармійській, 8 площею 745, 90 кв.м., та 4/90 нежилого приміщення прядильного цеху по вул. Магнітогорська, 1 у м. Києві.
Не погоджуючись з зазначеним позовом ОСОБА_2 ст. подав до суду зустрічний позов, просив визнати за ним право власності на п'ять земельних ділянок, кожна площею 0, 1600 га, що знаходяться в с Поляна Свалявського району Закарпатської області по вул. Курортній.
Вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 мотивував тим, що зазначене майно було придбане за час шлюбу, але за кошти, які належали особисто йому, а тому зазначені земельні ділянки не можуть бути визнані спільною сумісною власністю подружжя.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про поділ майна відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки площею: 0, 1600 га (кадастровий номер 2124084401:06:001:0187), площею 0, 1600га (кадастровий номер 2124084401:06:001:0188), площею 0, 1600 га (кадастровий номер 2124084401:06:001:0189), площею 0, 1600 га (кадастровий номер 2124084401:06:001:0190), площею 0, 1600 га (кадастровий номер 2124084401:06:001:0191), розташовані по вул. Курортній в с Поляна Свалявського району Закарпатської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., просить рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким поділити майно, що є спільною власністю подружжя. Виділишивши ОСОБА_1 1/2 земельних ділянок, що розташовані в с Поляна Свалявського району Закарпатської області, 1/2 майнового комплексу, який знаходиться за адресою вул. Червоноармійська, буд. 8; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину грошових коштів, у сумі 53025 грн. 00коп., що були сплачені при придбанні земельної ділянки та житлового приміщенням по вул. Добролюбова, 16 у м. Києві. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки відмовити в повному обсягу, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, порушено норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 грудня 2003 року (а.с. 7).
В цей період було придбано майно: нежиле приміщення прядильного цеху площею 12249, 40 кв.м., розташоване в м. Києві по вул. Магнітогорській, 1 - договір купівлі - продажу від 07.03.2006 року (а.с. 8 - 10); майновий комплекс площею 745, 90 кв.м. по вул. Червоноармійській, 8 у м. Києві - договір купівлі -продажу від 27.02.2006 року (а.с. 12-13); земельну ділянку площею 0, 0851 га по вул. Добролюбова, 16 у м. Києві з 2/3 частинами домоволодіння (а.с. 79, 80).
Позивачка просила суд поділити зазначене майно між подружжям, посилаючись на те, що воно придбане за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Статтею 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або у порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2005 року між відповідачем ОСОБА_2. та його батьком - ОСОБА_3 укладено договір дарування грошей у розмірі 1 327 000 грн. для придбання будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Добролюбова, 16 (а.с. 81).
24.02.2006 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір дарування грошей в сумі 2 807 898 грн. для придбання майнового комплексу загальною площею 745, 9 кв.м., розташованого в м. Києві по вул. Червоноармійській, 8 (а.с. 85).
07.03.2006 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір дарування грошей в сумі 2 380 000 грн. для придбання нежилого приміщення прядильного цеху в м. Києві по вул. Магнітогорська, 1 (а.с. 88).
Статтею 717 ЦК України встановлено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України, майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування, є особистою приватною власністю особи, якій було подаровано це майно.
Аналізуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що гроші подаровані батьком відповідачу є особистою власністю відповідача ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що майно, набуте ОСОБА_2. на кошти, подаровані йому батьком - земельна ділянка по вул. Добролюбова, 16 майновий комплекс по вул. Червоноармійська, 8, нежиле приміщення по вул. Магнітогорська, 1, є особистою власністю відповідача та режим спільної сумісної власності подружжя на нього не розповсюджується, а тому позов ОСОБА_1 про виділення їй частини майна, набутого під час шлюбу, задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно звернув увагу на п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» де прямо роз'яснено, що майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто, не належить до спільної сумісної власності подружжя, з чим суд апеляційної інстанції погоджується у повному обсягу.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки в с Поляна Свалявського району Закарпатської області, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_2 з наступних підстав.
09 вересня 2005 року укладено договори купівлі - продажу п'яти земельних ділянок, кожна площею 0, 1600 га, розташованих в с Поляна Свалявського району Закарпатської області. На зазначені ділянки на підставі договорів купівлі - продажу видано Державні акти про право власності на землю (а.с. 38 - 47).
Так, відповідно до Декларації про доходи ОСОБА_2 за 2005 рік, оригінал якої був наданий у судовому засіданні апеляційного суду останній отримав доход у розмірі 529588 грн. 45 коп. (а.с. 158-160).Вказані кошти поступили приватним платежем безпосередньо на ім'я відповідача ОСОБА_2, що підтверджується довідкою АКБ «Аркада» № 4435/8 від 22.10.2008 року ( а.с. 150) та довідкою АКОБ «УкрСиббанк» № 34-19-34/3210 від 22.10.2008 року (а.с. 149), оригінали яких також були надані у судовому засіданні апеляційного суду.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені земельні ділянки придбані за власні кошти ОСОБА_2 та відповідно ст. 57 СК України є особистою приватною власністю, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним по справі доказам і постановив правильне та обгрунтоване рішення. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для скасування рішення не вбачається.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.